Мобілізація по-новому в Україні: як зміниться призов з 4 травня та що буде з відстрочками

Що зміниться в правилах мобілізації в травні, кого призиватимуть у першу чергу та які нововведення стосуються відстрочок і бронювання від мобілізації.

В Україні триває загальна мобілізація та діє воєнний стан, який наразі продовжено до 4 травня 2026 року. Призову підлягають усі військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, за винятком тих, хто має законні підстави для відстрочки або офіційне бронювання. Втім з 4 травня частині українців треба оформляти відстрочки по-новому.

Сайт ТСН.ua розповідає, що зміниться в правилах мобілізації у травні, кого призиватимуть у першу чергу та які нововведення стосуються відстрочок і бронювання від мобілізації.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

Українське законодавство передбачає низку категорій громадян, які можуть тимчасово не підлягати призову. Йдеться, зокрема, про:

• людей з інвалідністю
• громадян, яких медична комісія визнала непридатними до служби за станом здоров’я
• багатодітних батьків
• одиноких матерів або батьків
• опікунів та піклувальникі
• родичів загиблих військовослужбовців
• осіб звільнених із полону
• студентів, які навчаються у закладах освіти за денною або дуальною формою
• працівників стратегічно важливих підприємств
• окремі категорії держслужбовців, суддів, науковців і педагогів

Відстрочка для студентів і працівників освіти

Під час мобілізації певні категорії громадян, пов’язані з освітою, також мають право на відстрочку від призову.

До них належать:

• студенти професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають наступний рівень освіти
• докторанти та інтерни
• наукові та науково-педагогічні працівники закладів освіти й наукових установ, які мають науковий ступінь
• педагогічні працівники шкіл, коледжів і професійно-технічних закладів, якщо вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки

Як і коли оформити відстрочку

Закон не встановлює конкретних строків для подання заяви на відстрочку — зробити це можна у будь-який момент. Водночас важливо звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) до того, як людину направлять на збірний пункт або зарахують до списків військової частини.

Якщо військовозобов’язаний отримав повістку для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або уточнення даних, фахівці радять відразу подавати документи на відстрочку.

Для цього необхідно:

• написати заяву на ім’я голови комісії ТЦК та СП
• додати документи, що підтверджують право на відстрочку (довідки, свідоцтва тощо)

Комісія розглядає подання протягом семи днів. Якщо потрібно додатково перевірити інформацію, рішення ухвалюється наступного дня після отримання відповідей від відповідних установ.

За результатами розгляду можливі два варіанти:

• надання відстрочки та видача відповідної довідки
• відмова з письмовим обґрунтуванням, яку можна оскаржити в суді

На час розгляду заяви військовозобов’язаного не направляють на ВЛК і відповідно не можуть мобілізувати.

Кого мобілізують у першу чергу

У територіальних центрах комплектування діють внутрішні мобілізаційні завдання Генерального штабу ЗСУ. Вони визначають:

• необхідну кількість військовослужбовців для доукомплектування армії
• рекомендований вік призовників
• перелік військово-облікових спеціальностей

Ці документи не є публічними, тому чітких правил щодо мобілізації чоловіків певного віку, наприклад старших за 50 років, у відкритому доступі немає.

На практиці, за словами адвокатів, чоловіків віком від 55 років мобілізують значно рідше, ніж молодших. Якщо ж їх призивають, то зазвичай на посади забезпечення — наприклад водіїв або працівників логістики. Водночас закон дозволяє призначення і на бойові посади.

Ймовірність мобілізації після 50 років зростає, якщо людина має бойовий досвід або дефіцитну спеціальність, наприклад інженера, медика чи фахівця з ремонту техніки.

До якого віку можуть призвати

Рядові, сержанти та офіцери молодшої і старшої ланки можуть бути мобілізовані до досягнення 60 років. Це означає, що чоловіка можуть призвати навіть у 59 років, але після 60 років він уже не підлягає мобілізації.

Для вищого офіцерського складу граничний вік служби більший — до 65 років.

Бронювання працівників: як працює механізм

Бронювання військовозобов’язаних працівників необхідне для того, щоб у період мобілізації забезпечити безперервну роботу державних органів, органів місцевого самоврядування та підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й оборони.

Посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування не підлягають мобілізації протягом усього періоду мобілізації.

Водночас працівники підприємств, які визнані критично важливими для функціонування економіки або забезпечення потреб Збройних сил України, отримують бронювання лише на обмежений строк — шість місяців. Після завершення цього періоду процедуру потрібно проходити повторно.

Щоб підприємство отримало статус критично важливого, воно має відповідати встановленим критеріям і бути включеним до спеціального державного переліку.

Відстрочка від мобілізації: на який строк її надають

Відстрочка оформлюється на період дії указу президента про мобілізацію — зазвичай на три місяці. Після завершення цього строку її можна продовжити ще на такий самий період.

В Україні воєнний стан наразі встановлено до 4 травня 2026 року. Саме до цієї дати в більшості випадків оформлені чинні відстрочки.

Продовження відстрочки: що зміниться після 4 травня

Наближення дати завершення чинного періоду мобілізації традиційно викликає питання щодо подальшої дії відстрочок. У частини військовозобов’язаних вони вже були продовжені автоматично, навіть попри відсутність нового указу про продовження мобілізації. Про це повідомила адвокатка Дар’я Тарасенко.

Перевірити це можна у застосунку «Резерв+» — якщо в електронному витягу вказано нову дату дії відстрочки, наприклад 1 серпня, це означає, що її продовжили автоматично.

Автоматичне продовження може відбуватися не одночасно для всіх, а поетапно, пояснює адвокатка. Тому відсутність оновлення на конкретну дату ще не означає, що відстрочку не буде продовжено.

За інформацією центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), автоматично можуть продовжуватися відстрочки для:

• осіб з інвалідністю;
• батьків дітей з інвалідністю;
• батьків трьох і більше дітей;
• студентів і аспірантів денної або дуальної форми навчання;
• осіб, які доглядають за родичами з інвалідністю;
• працівників освіти;
• родичів загиблих або зниклих безвісти під час бойових дій;
• осіб, звільнених із полону;
• опікунів недієздатних осіб;
• батьків, які виховують тяжкохвору дитину.

Якщо автоматичне продовження не відбулося, за словами адвокатки. необхідно подати новий пакет документів — так само, як під час первинного оформлення відстрочки.

Зробити це рекомендують за кілька днів до завершення чинного строку або скористатися електронними сервісами, якщо вони доступні.