На 200 років старше за Львів: яке село на Заході України стало столицею цілої держави

Село Звенигород колись було столицею князівства та одним із найбільших міст Русі. Історик розповів про його заснування, археологію й походження назви.

Сьогодні Звенигород у Львівській області виглядає як звичайне село, однак майже тисячу років тому він був столицею окремого князівства та одним із найважливіших політичних центрів Русі. Його історія почалася задовго до заснування Львова, а археологічні відкриття підтверджують виняткове значення цього місця для української історії. Кандидат історичних наук, доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Федик в коментарі УНІАН пояснив, як виник Звенигород, хто міг його заснувати та чому він став княжою столицею.

Главред з’ясував, що відомо про село Звенигород на Львівщині.

Звенигород: історія одного з найдавніших поселень України

Історія території сучасного Звенигорода почалася задовго до появи перших князів. За словами історика, люди жили тут ще десятки тисяч років тому.

“Перші поселенці з’явились на території сучасного Звенигорода 40 тисяч років до нашої ери. Це одна з найраніше заселених людством територій в Україні”, – зазначив історик Іван Федик.

Фахівець пояснює, що людей приваблювало вигідне природне розташування. Затока річки Білка утворювала суху долину, яку з трьох боків захищали болота. Це створювало природні оборонні укріплення та робило місцевість зручною для будівництва поселень.

Пізніше, у залізний вік, місцеві жителі почали видобувати болотну руду для виплавляння металу. Саме тоді поселення поступово перетворилося на укріплене городище.

Хто заснував Звенигород

Однозначної відповіді на питання про засновника міста історики поки не мають. Найпоширеніша версія пов’язує появу княжої столиці з князем Володарем Ростиславичем.

“Можливо, саме тоді Володар заклав Звенигород як столицю майбутнього Звенигородського князівства”, – зазначив експерт.

Втім, Іван Федик наголошує, що ця версія залишається лише історичною теорією. Першу достовірну письмову згадку про місто містить Лаврентіївський літопис під 1086 роком.

Саме тоді Звенигород згадується у зв’язку із загибеллю князя Ярополка Ізяславича, який, повертаючись із Польщі, заїхав до князя Володаря. Під час поїздки князя смертельно поранили мечем, і саме ця подія стала першою літописною згадкою про місто.

Чому Звенигород став столицею князівства

На момент першої літописної згадки Звенигород уже був добре укріпленим княжим центром.

“На той час у місті Звенигород вже був княжий палац, дитинець, фортеця і додаткова фортечна стіна, з одного боку, де сухо, де власне і був доступ до Звенигорода. Пізніше за стіною вже будувалися і боярські палаци, і містяни будували свої будівлі. Місто дуже розросталося”, – розповів Іван Федик.

Розвинена система укріплень, княжий двір і масштабна забудова зробили місто одним із найважливіших політичних центрів західноруських земель.

Чим Звенигород старший за Львів і чому він унікальний

Звенигород приблизно на 200 років старший за Львів і свого часу був серйозним конкурентом княжого Галича.

Археологічні дослідження, які розпочав Ярослав Пастернак у 1930-х роках, а після Другої світової війни продовжив Ігор Свєшніков, тривають і нині. При цьому вченим вдалося дослідити лише близько 10% території давнього міста.

Попри це, археологи вже зробили чимало знахідок світового рівня. У Звенигороді виявили одні з найдавніших берестяних грамот на території України, а також перші знайдені в Україні давньоруські гуслі.

Не менш цінною знахідкою стала повністю збережена мощена дорога, яка вела просто до княжого дитинця. Сьогодні територія давнього міста входить до історичного заповідника, де відвідувачі можуть побачити реконструкцію княжого Звенигорода за допомогою окулярів доповненої реальності.

Чому Звенигород має таку назву

Походження назви міста, за словами історика, також має найбільш вірогідне пояснення.

“У Звенигорода лише одна назва, і є тільки одна основна теорія щодо її походження. Вважають, що назва міста походить від слова “дзвін”. Така теорія виникла, оскільки місто було потужним, і у ньому були церкви”, – пояснив Іван Федик.

Археологічні дослідження підтверджують, що вже у XII столітті в місті існували кам’яні, переважно білокам’яні храми. Саме дзвіниці могли стати символом Звенигорода та дати йому назву.

Водночас історик звертає увагу, що значна частина архітектурної спадщини була втрачена у XX столітті.

“У радянські часи в Звенигороді було знищено дуже багато саме кам’яних будівель, з їхньої цегли будували, до прикладу, ферми”, – зазначив фахівець.