Нові правила бронювання в Україні: що потрібно зробити до 10 серпня та хто в зоні ризику

Мінекономіки оновили правила бронювання працівників.

В Україні оновили правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Кабінет міністрів запровадив нові вимоги до отримання та підтвердження статусу критично важливого підприємства, переглянув зарплатний критерій, посилив галузеві вимоги та ліквідував можливість маніпулювати квотами через працівників-сумісників. Водночас для більшості компаній встановлено конкретний дедлайн – до 10 серпня вони мають підтвердити відповідність вимогам за спрощеною процедурою, тоді як близько 20% підприємств проходитимуть повторну перевірку за новими критеріями.

Главред зібрав головне, що варто знати про зміни у правилах бронювання.

Чому уряд вирішив переглянути правила бронювання

У Міністерстві економіки пояснюють, що нинішній перегляд правил став відповіддю на суттєві зміни, які відбулися за останні півтора року. Попереднє комплексне оновлення механізму бронювання проводилося ще у грудні 2024 року, однак за цей час значно збільшилася кількість як заброньованих працівників, так і підприємств, які отримали статус критично важливих. Водночас зросли й потреби Збройних сил України у людському ресурсі, що вимагало перегляду балансу між підтримкою економіки та забезпеченням оборони.

“Бронювання постійно перебуває в фокусі уваги уряду. Важливо, що бронювання має забезпечити виважений, справедливий підхід та врахувати при цьому потреби Збройних сил в людському ресурсі”, – зазначив Олексій Соболєв під час виступу у Верховній Раді.

Міністр також наголосив, що саме через тривалий період без системних змін Кабінет міністрів у червні ухвалив нову постанову. За його словами, документ передбачає три ключові напрямки реформування: оновлення зарплатного критерію, перегляд секторальних та регіональних вимог до підприємств, а також новий порядок обрахунку квоти для працівників, які працюють за сумісництвом.

“Останні підходи до бронювання системно переглядалися понад півтора року тому, в грудні 2024 року. За умов повномасштабної війни це надзвичайно тривалий період. Зважаючи на суттєве зростання кількості заброньованих і на потребу Збройних сил у людському ресурсі, перегляд критеріїв є справедливим і своєчасним кроком”, – наголосив Соболєв.

Які критерії тепер необхідні для отримання статусу критично важливого підприємства

Міністр пояснив, що базова модель бронювання залишається незмінною: підприємство спочатку має отримати статус критично важливого, а вже після цього може бронювати військовозобов’язаних працівників. Для отримання такого статусу необхідно відповідати щонайменше трьом критеріям, два з яких є обов’язковими для всіх без винятку.

“Для отримання цього статусу підприємство має відповідати не менше ніж трьом критеріям”, – зазначив Соболєв.

Він уточнив, що першою обов’язковою вимогою є відсутність податкової заборгованості. Друга стосується рівня середньої заробітної плати. Через зростання середніх зарплат по країні уряд переглянув відповідний поріг. Тепер для більшості підприємств середня зарплата має становити не менше 25 900 гривень (три мінімальні заробітні плати). Для підприємств, які працюють у прифронтових регіонах, залишено попередню вимогу – не нижче 21 600 гривень.

Третій критерій підприємство може обрати самостійно залежно від специфіки своєї діяльності. Це може бути виконання одного із базових критеріїв, передбачених постановою уряду, сплата податків на суму понад 1,5 млн гривень на рік, валютна виручка понад 32 млн євро або виконання галузевого чи регіонального критерію, який затверджують відповідні центральні органи виконавчої влади чи обласні військові адміністрації.

“Через зростання середньої зарплати в країні оновлений зарплатний критерій для бронювання встановлено на рівні трьох мінімальних заробітних плат. При цьому для прифронтових територій вимогу не підвищували”, – підкреслив міністр.

Галузеві критерії стали жорсткішими: кого це зачепить

Окремий блок змін стосується галузевих та регіональних критеріїв визначення критично важливих підприємств.

“Відповідно до рішення уряду, усі державні органи мають переглянути власні галузеві та регіональні критерії визначення критичних підприємств. Станом на сьогодні всі відповідальні міністерства заюстували свої критерії”, – повідомив Соболєв.

Він зазначив, що на момент виступу вже було оприлюднено 15 відповідних наказів, а решту документів планують опублікувати до завершення поточного тижня. Одночасно переглядаються кількісні показники, необхідні для відповідності критеріям, а також посилюється їхній зв’язок із виконанням оборонних завдань та забезпеченням функціонування критичної інфраструктури.

Як приклад міністр навів виробників протезів. Якщо раніше для отримання статусу критично важливого підприємства було достатньо забезпечити протезами 50 людей на рік у межах державної програми, то тепер мінімальний показник збільшено до 300 осіб. Саме таким способом уряд прагне відокремити підприємства, які реально виконують стратегічно важливі функції, від тих, що лише формально відповідали старим вимогам.

“Мета оновлення критеріїв – щоб статус критичного отримували лише ті підприємства, робота яких дійсно важлива для економіки або потреб оборони”, – наголосив Соболєв.

Кого стосуватимуться перевірки та що потрібно зробити до 10 серпня

“За попередніми розрахунками, оновлення галузевих і регіональних критеріїв стосується приблизно 20% підприємств”, – повідомив Соболєв.

Саме ці компанії мають пройти повторний розгляд щодо відповідності новим вимогам після того, як отримають відповідні повідомлення від державних органів.

Для більшості компаній, чиї галузеві або регіональні критерії залишилися незмінними, уряд запровадив значно простіший механізм підтвердження статусу. Такі підприємства не проходитимуть повторну процедуру визначення критичності, а повинні лише надати мінімальний пакет документів.

До 10 серпня вони мають подати довідку про середню заробітну плату працівників за останній місяць та податковий розрахунок. Саме ці документи стануть підставою для автоматичного підтвердження відповідності чинним вимогам без проведення додаткових перевірок.

“Підтвердження відбувається на підставі довідки про середню заробітну плату працівників за останній місяць та податкового розрахунку. Подати ці документи потрібно до 10 серпня”, – зазначив міністр.

Нові правила для працівників-сумісників

Ще одна важлива зміна стосується підприємств, які використовують працю сумісників. У Мінекономіки дійшли висновку, що попередній механізм дозволяв штучно збільшувати кількість працівників, які враховувалися при визначенні квоти на бронювання.

“Раніше такі працівники могли враховуватися у квоті бронювання одночасно на кількох підприємствах. Це створювало можливість для маніпулювання лімітами й збільшення квоти, з якої враховувалось 50% на бронювання. Ми прибрали цю можливість, бо це було несправедливо”, – заявив Соболєв.

Тепер кожен працівник, який працює за сумісництвом, враховуватиметься лише на одному підприємстві – там, де строк його трудових відносин є найдовшим. Такий підхід, за словами урядовців, має зробити систему більш прозорою та однаковою для всіх роботодавців.

Міністр також звернув увагу, що бізнес був попереджений про нововведення ще на початку червня. Завдяки цьому підприємства мали достатньо часу перевірити свої кадрові документи, визначити працівників, оформлених за сумісництвом, та оцінити, як новий порядок вплине на їхню квоту бронювання. Якщо після перерахунку виявиться перевищення дозволеного ліміту, Міністерство економіки направить відповідні повідомлення, а підприємствам нададуть тиждень для приведення кількості заброньованих працівників у відповідність до нових вимог.

“Підприємствам, у яких після зміни правил обліку квоти бронювання перевищена, Мінекономіки надсилає відповідне повідомлення. Вони мають впродовж наступного тижня привести кількість заброньованих до нової квоти”, – повідомив Соболєв.

Чому уряд вважає зміни необхідними

Олексій Соболєв навів статистику, яка, за оцінкою уряду, стала одним із головних аргументів на користь перегляду правил.

“За останній рік ми фіксуємо стійку та суттєву тенденцію до зростання загальної кількості заброньованих в усіх секторах економіки. Приріст за останні 12 місяців склав понад 300 тисяч осіб та додатково 9 тисяч критично важливих підприємств”, – заявив Соболєв.

Він також повідомив, що після надання восени 2025 року можливості бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників підприємствам, які працюють у прифронтових районах, кількість заброньованих там фактично подвоїлася та досягла приблизно 100 тисяч осіб. Найбільший приріст за останні місяці зафіксовано у переробній промисловості, будівельній сфері та транспортній галузі.

За словами міністра, нині критично важливі підприємства забезпечують близько 60% надходжень від бізнесу до економіки країни. Саме тому уряд прагне одночасно зберегти можливість їх стабільної роботи та забезпечити більш справедливий розподіл бронювання відповідно до актуальних потреб держави.

“Ми маємо оновити правила бронювання, адже вони повинні одночасно підтримувати економіку, забезпечувати роботу критично важливих підприємств і враховувати потреби Збройних сил України у людському ресурсі”, – наголосив Олексій Соболєв.

Кого можуть мобілізувати в липні

Адвокатка Дар’я Тарасенко звертає увагу, що формально правила мобілізації залишаються стабільними, однак у практичному застосуванні існують неформальні пріоритети, які впливають на реальний розподіл мобілізаційних ресурсів. Вона підкреслює, що попри відсутність офіційних категорій пріоритетності, певні вікові групи можуть бути більш затребуваними для комплектування.

“Наприклад, ми знаємо, що молодь є значно більш пріоритетною, ніж 50+. Але реальна ситуація така, що плани з мобілізації треба виконувати, тому мобілізують тих, кого змогли знайти. Останнім часом знаю навіть про випадки мобілізації чоловіків, яким до 60-річчя залишилось кілька місяців”, – розповіла вона в коментарі 24 каналу.

Юристка також пояснює, що чоловіків старшого віку здебільшого спрямовують до підрозділів забезпечення або тилових частин, однак остаточне рішення залежить від висновків військово-лікарської комісії та потреб конкретних підрозділів. Вона наголошує, що роль ТЦК у цьому процесі залишається ключовою, адже саме вони ухвалюють остаточні рішення щодо розподілу.

“Проте, якщо вік і навички дозволяють виконувати бойові завдання, то тут рішення вже ухвалює ТЦК. Для таких громадян багато що залежить від рішення військово-лікарської комісії”, – наголосила Тарасенко.

Хто має право на відстрочку та які вимоги до документів

Окрему увагу адвокатка Дар’я Тарасенко приділяє системі відстрочок, яка залишається законодавчо врегульованою і виключає можливість мобілізації осіб, що мають підтверджений статус звільнення. Вона зазначає, що процедура оформлення відстрочок поступово переходить у цифровий формат через державні сервіси.

Вона пояснює, що право на відстрочку мають, зокрема, чоловіки до 25 років, які не проходили службу, люди з інвалідністю, багатодітні батьки, одинокі батьки, опікуни, а також громадяни, які доглядають за тяжкохворими родичами. Окремо вона згадує студентів денної та дуальної форми навчання, аспірантів і докторантів.

Також адвокатка уточнює, що роботодавці дедалі частіше перевіряють наявність електронного військово-облікового документа ще до моменту працевлаштування, а сам документ має бути сформований не пізніше ніж за 72 години до прийняття на роботу. Додатково вона звертає увагу, що роботодавці фактично отримують нові обов’язки щодо перевірки даних у реєстрі “Оберіг”, хоча технічна інтеграція системи ще не повністю завершена.

Хто втратить бронювання після наказу Мінекономіки

Нові вимоги до критично важливих підприємств можуть позбавити права на бронювання частину українських компаній уже після повторного підтвердження їхнього статусу. У Верховній Раді застерігають, що боротьба зі зловживаннями не повинна створити додаткові проблеми для бізнесу, який працює легально.

Про це повідомив народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак в коментарі Телеграфу.

За словами парламентаря, дискусії навколо змін до наказу Мінекономіки тривали ще на етапі підготовки документа. Водночас у парламенті визнають, що уряд намагається вирішити проблему недобросовісного використання механізму бронювання.

“З позиції уряду це спрямовано на те, щоб значною мірою почистити українські компанії від недобросовісних підприємств, які бронюють за кошти працівників, які де-факто не працюють і не здійснюють ніякої діяльності на підприємствах. Але робити це за рахунок більшості компаній, які все роблять “в білу”, легально, і навантажувати їх цими фінансовими вимогами, це виглядає трішки складно для реалізації”, – зазначив Богдан Кицак.

Окремою темою обговорення стали нові фінансові критерії, які мають виконувати підприємства. Представники різних галузей просять уряд переглянути запропоновані параметри або хоча б запровадити перехідний період.

“Ми бачимо, що бізнес, зокрема аграрний сектор, категорично виступає, що потрібно переглядати цю історію. Робити зменшення, пом’якшення або якісь там перехідні періоди. Тобто не 26 000 грн ставити, а, наприклад, з 20 тисяч підняти до 22–23 тисяч. Якусь градацію зробити, тому що бізнес не встигає. Девальвація гривні відносно долара продовжується, курс постійно стрибає і паливо росте тощо”, – наголосив народний депутат.

Кицак також звернув увагу, що проблема, яку намагаються вирішити новими правилами, не є масовою. На його думку, жорсткіші вимоги можуть мати небажані наслідки для підприємств, які сумлінно виконують законодавство.

“Йдеться про десятки тисяч заброньованих, не сотні тисяч. Оскільки мова не про сотні тисяч, то необхідно якраз і шукати якісь інші варіанти або моделі, яким чином уникнути цього явища, а не шляхом встановлення більш жорстких критеріїв, яким українські компанії не всі зможуть відповідати. Це призведе до того, що вони де-факто можуть згорнути свою виробничу діяльність. А для нас всіх негативним буде фактор закриття компанії або перехід в сіру оплату, або тінізація взагалі певних секторів економіки”, – сказав Богдан Кицак.

Водночас народний депутат зазначив, що остаточний вплив нових вимог стане зрозумілим лише після завершення повторної перевірки підприємств.

За його словами, компанії повинні до 1 вересня повторно підтвердити відповідність встановленим критеріям. Після цього держава матиме оновлені дані про кількість заброньованих працівників, що дозволить оцінити, скільки підприємств втратили право на бронювання через нові правила. За оцінкою Кицака, реальну картину можна буде побачити вже у вересні-жовтні.