Новий скандал між Вашингтоном і Києвом: чому Трамп пішов на угоду з Путіним

Американський чиновник заявив, що Зеленський проігнорував щонайменше шість прохань Білого дому припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.

Президент США Дональд Трамп пішов на угоду щодо дизельного палива з російським диктатором Володимиром Путіним після того, як Київ проігнорував близько півдюжини звернень Вашингтона з вимогою припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Про це повідомляє Axios з посиланням на американського чиновника, безпосередньо обізнаного з ситуацією. glavred.net

Цей крок спровокував нову кризу у відносинах із Києвом і може зірвати чергову спробу адміністрації США вибудувати схему завершення війни. Співрозмовник видання був різким у оцінці поведінки української сторони.

“Зеленський неправильно оцінює ситуацію. Продовжуючи завдавати удари по НПЗ, він руйнує ту добру волю, яку вибудував із Трампом за останні шість місяців”, – сказав американський чиновник.

Сам український президент в інтерв’ю Axios після оголошення домовленостей наголосив, що для нього це стало повною несподіванкою.

“Це несправедливо і нечесно”, – так Зеленський охарактеризував рішення Вашингтона, назвавши його невиправданим подарунком Путіну.

Ефект від української кампанії проти російської нафтопереробки виявився відчутним: удари останніх місяців спричинили енергетичну кризу в РФ, а Москва у відповідь заборонила експорт дизельного палива. Це додатково розігріло світовий ринок дизельного палива, який і без того перебував під тиском через війну в Ірані.

Київ пропонував Трампу та його посланцям Стіву Віткоффу й Джареду Кушнеру компромісну формулу – відмову від атак на НПЗ в обмін на припинення російських ударів по українських електростанціях. Білий дім на це не пішов: за словами американського чиновника, Трамп вимагав одностороннього припинення, оскільки удари розганяли ціни на паливо в США, і не вважав їх рівноцінними російським обстрілам української енергосистеми.

Вісім годин у Маямі та суперечка щодо розвідданих

У п’ятницю українська переговорна команда провела з Віткоффом і Кушнером восьмигодинні переговори, під час яких їй повідомили: президент США планує розмову з Путіним і скасування санкцій щодо російського експорту дизельного палива. Рішення пояснили тим, що Київ неодноразово не реагував на прохання припинити удари, які безпосередньо зачіпають американських споживачів.

Український представник стверджує, що під час зустрічі пролунала погроза – Трамп може відрізати Україну від американських розвідданих, якщо ситуація не зміниться. Американська сторона цю версію спростовує і наполягає, що йшлося про інше: США залишаються сильним партнером, який постачає боєприпаси та розвідувальну інформацію, тому Київ не повинен діяти на шкоду американцям.

“Удари по НПЗ завдають болю Росії, але вони завдають болю й Сполученим Штатам”, – зазначив американський чиновник.

Гарантії безпеки, Євросоюз і мовчання Путіна

Основний блок переговорів у Маямі за участю українських та європейських дипломатів американська сторона оцінює як конструктивний. Центральною темою були гарантії безпеки, які США, Європа та НАТО мають надати Україні в рамках угоди про завершення війни, а також нові пропозиції щодо територіальних питань.

Віткофф і Кушнер представили післявоєнний пакет: механізми фінансування відновлення, відтворення української армії та варіанти покриття бюджетного дефіциту, спричиненого війною. Окремо учасники обговорювали дорожню карту вступу України до ЄС і майбутній формат відносин з НАТО, а також ідею післявоєнної архітектури безпеки між Європою та Росією, прийнятної для обох сторін.

Посли також поінформували партнерів про можливі енергетичні угоди з Москвою, які, за розрахунками Вашингтона, мають знизити ціни та підштовхнути Кремль до поступок. Наступний крок – ймовірні візити до Москви та Києва вже цього тижня, хоча п’ятничний конфлікт може змінити ці плани.

“Путін завдає [Україні] сильних ударів, але ми вважаємо, що він відкритий до розмови про завершення війни. Ми хочемо розробити нову пропозицію, яка буде для нього достатньо прийнятною, щоб він зупинився”, – сказав американський чиновник.

Втім, 90-хвилинна телефонна розмова лідерів США та Росії не дала Вашингтону того, на що він розраховував. Як повідомив журналістам радник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков, російський президент не взяв на себе зобов’язання відновити переговори з Києвом, пославшись на українські удари по Москві та інших містах під час російських парламентських виборів, які, за його словами, унеможливили негайне повернення до переговорного процесу.

“Президент сказав: ми подумаємо, коли ці переговори можуть бути відновлені”, – додав Ушаков.

Україна вивела з ладу понад 51% російських НПЗ

За даними Міністерства оборони, Сили безпеки та оборони України вивели з ладу понад половину нафтопереробних потужностей Росії. Такі удари суттєво послаблюють військово-економічний потенціал агресора.

“51% уражених нафтопереробних потужностей – це суттєвий удар по економіці ворога, по його здатності здійснювати агресію та забезпечувати угруповання своїх військ. Наші deep strikes продовжують переносити війну на територію Росії”, – повідомляє пресслужба.

Як зазначається, зовсім недавно були уражені Московський, Ярославський, КІНЕФ, Усть-Луга, Пермський, Ільський, Саратовський, Сизранський та інші НПЗ. Наслідки українських операцій не завжди помітні одразу. Але ефект накопичується і дає відчутний результат.