Обрізка орхідеї: одна помилка позбавляє її квітів на цілий сезон

Терміни, глибина зрізу та догляд після процедури відрізняються для двох типів орхідей.

Обрізати орхідею можна лише після завершення цвітіння, коли з квітконосу опали всі квітки. В іншому випадку рослина втрачає шанс сформувати нову квіткову стрілку. Єдиний виняток: ознаки гнилі, через які уражені частини видаляють у будь-який момент. Після цвітіння орхідея входить у тривалий період спокою, і саме видалення відпрацьованого стебла стимулює її до наступної хвилі бутонів, повідомляє Southern Living. glavred.net

Якщо рослина не скидає бутони, причина зазвичай не в ножицях. Серед типових факторів – нестача розсіяного світла, відсутність прохолодніших нічних температур або природна дормантність. Здорова орхідея цвіте щонайменше раз на рік, а деякі сорти – по кілька разів.

Перед процедурою інструмент обов’язково стерилізують: леза протирають тканиною з ізопропіловим спиртом або розчином перекису водню з водою у пропорції один до одного. Це базовий запобіжний захід проти вірусів і грибкових інфекцій, які легко передаються між рослинами.

Два типи орхідей – два різних способи зрізу

Техніка залежить від будови рослини. Моноподіальні види – фаленопсис (Phalaenopsis) і ванда (Vanda) – мають одне стебло та одну кореневу систему, на яких формуються всі листки та квіти. Симподіальні, такі як онцидіум (Oncidium) і каттлея (Cattleya), ростуть із горизонтального кореневища й утворюють псевдобульби, які накопичують вологу та поживні речовини.

За день-два до обрізки фаленопсис рекомендують рясно полити, давши зайвій воді стекти. Зелений квітконос зрізають приблизно на 1,2 см вище другого або третього вузла – тоді є шанс на повторне цвітіння на тому ж стеблі. Якщо нових вузлів немає, стрілку вкорочують майже до основи, залишаючи близько 2,5 см.

Коричневе стебло реанімувати неможливо.

“Якщо квітки опали, а стебло побуріло, воно вже мертве і його можна зрізати до основи рослини. Нова стрілка виросте протягом кількох місяців”, – йдеться в матеріалі Southern Living.

З симподіальними видами логіка інша: відцвілі квітконоси вкорочують до першої пари листя на псевдобульбі, не зачіпаючи саму бульбу. Нові стрілки на старому квітконосі не з’являються – лише на новому прирості. Зелену бульбу, яка перестала цвісти, не чіпають: вона й надалі працює як резервуар живлення.

Коріння, фунгіцид і пауза в поливі

Окремої уваги потребує підземна частина. Бурі, бліді або розм’якшені корені видаляють до здорової сріблясто-зеленої тканини, а у симподіальних орхідей – до кореневища. Якщо уражена вся коренева система, її зрізають у місці з’єднання зі стеблом і обробляють фунгіцидом.

Зелені частини рослини видаляти не варто за жодних обставин: це знижує здатність орхідеї виробляти енергію та відкриває шлях шкідникам та інфекціям. Видаленню підлягають лише сухі, пошкоджені або хворі листки – зріз роблять у місці кріплення листка до стебла.

Після процедури зрізи за бажанням обробляють фунгіцидом, а рослину – у відповідний момент пересаджують у свіжий субстрат, у той самий продезінфікований горщик або більший. У симподіальних видів псевдобульби з живими вічками під час пересадки залишають над поверхнею ґрунту.

Полив відновлюють не одразу: потрібна кількаденна пауза, щоб не змити захисний препарат зі свіжих зрізів. Далі орхідея повертається до звичного режиму зволоження та підживлення.

Як писав Главред, розмарин на підвіконні здатний давати урожай цілий рік, але вимагає трьох умов – багато сонця, добре дренованого слабкокислого ґрунту та циркуляції повітря. Детальніше читайте в матеріалі: Як зберегти розмарин взимку в квартирі: догляд, полив і захист від павутинного кліща.