Події

“Одна дитина тут у нас, а іншу шукайте..” Для порятунку підключали авіацію: харківські близнюки, які народилися 24 лютого, пережили тяжкий рік

24 лютого 2022 року жителька Харківщини Юлія Колесник народила передчасно: їй зробили кесарів розтин у Мерефі, а немовлят одразу евакуювали до Харкова.

Як передає Суспільне, через проблеми зі здоров’ям одна з доньок місяць провела в реанімації, яку облаштували в підвалі харківського перинатального центру.

Кесарів розтин Юлії зробили у Мерефі: Карина та Вікторія народилися з різницею у три хвилини.

“Я приїхала в Мерефу 24 лютого, мене хотіли на збереження покласти. У підсумку лікарка почала всюди телефонувати, мене вже ніде не приймали: ані обласний центр, ані салтівський. І вона на свій страх та ризик зробила мені кесарів розтин у Мерефі, а діток з авіацією та поліцією швидкою забрали до харківської дитячої лікарні на Олексіївці”, — розповідає Юлія.

Умов для немовлят у пологовому не було, новонароджених одразу евакуювали до перинатального центру у Харкові. Батькам довелося розшукувати доньок.

“Наступного дня ми поїхали до обласного перинатального центру. Вийшов завідувач і сказав: “Одна тут у нас, а іншу шукайте”. А ми питаємо: “Де по Харкову шукати другу дитину?”. Він почав дзвонити й сказав, що наша дитина у перинатальному центрі на Салтівці”, — згадує Юлія.

Через російські обстріли медики перинатального центру вимушені були переміститися до підвалу, де вони приймали пологи, розміщували породіль та немовлят.

У такий центр на Салтівці відправили доньку Вікторію, каже Юлія. Дівчинку назвали на честь майбутньої перемоги.

“Вона боролася за життя, їй дуже важко було, вона не могла сама їсти, у неї був зонд. Ми забрали Карину, а Вікторія місяць у підвалі прожила — слабенька була, під апаратом”, — розповідає Юлія.

Зараз обидві доньки Юлії здорові: “Ранні вони у мене пташки, дуже рано встають. Я на кухню — вони за мною. Різні, вони різні. Вікторія у мене дівчинка капризна, а Каріну, якщо виведеш — то усім спекотно буде”.

Родина з однокімнатної квартири переїхала у приватний будинок у село неподалік від Харкова. Щоб купити його, позичили гроші. Малечі волонтери подарували візочки: “Я хотіла, мріяла про доньку, бачите, мені одразу двох”.

У селі іноді чують обстріли, каже Юлія. Попри це у день народження донечок планує влаштувати свято та запросити рідних.

“Днями як гепало, ми аж підстрибували, і вікна тремтіли. Страх, була сумка зібрана на перший час, але потім я її розібрала. Сподіваюся, наші хлопці нас оберігатимуть, і переможемо”, — говорить мати двійнят.

Рідний брат Юлії нині служить на фронті.