Однокласники розповіли, який Залужний насправді та пригадали його шкільні роки: “Виділявся серед інших”

Стало відомо, що говорять про головкому ЗСУ Валерію Залужному друзі, однокласники та підлеглі.

Генерал Валерій Залужний своєю появою на чолі ЗСУ не лише вніс ініціативу до реформування українській армії, а й змінив уявлення генералів і офіцерів щодо оперативного реагування армійців на ескалацію з боку противника. Зокрема, одним з перших кроків Залужного як командувача ЗСУ був дозвіл військовим в зоні ООС відкривати вогонь у відповідь без узгодження з вищим керівництвом. politeka.net

Стало відомо, що говорять про головкома ЗСУ Валерія Залужного друзі, однокласники та підлеглі.

Людяність – ось головна риса генерала ЗСУ, про яку кажуть всі ті хто з ним знайомий особисто. Генерал підтримує стосунки зі своїми однокласниками, з якими у нього є особистий чат. Броніслав Пекарський, який викладав Головнокомандувачу технічну механіку, каже, що Валерій Залужний виділявся серед інших студентів.

“Був дружнім до студентів, вихованим до викладачів. Мій предмет доволі складний і вимагає серйозної математичної підготовки, знання багатьох суміжних предметів, але Валерій давав з ним раду на відмінно. Він був одним з найкращих студентів у групі — уважний, допитливий, старанно виконував усі завдання. Технікум закінчив із відзнакою”, – каже Броніслав Пекарський.

Сергій Степанюк, однокласник Залужного, розповів, як вони вітали його з Днем народження та призначенням Головнокомандувачем. Генерал всім особисто дякував та відповідав на кожне повідомлення.

За словами однокласниці Жанни Васянович, Валерій Залужний відзначався успішними досягненнями у навчанні різних предметів, а також високим рівнем фізичної підготовки. Він активно брав участь у всіх шкільних спортивних змаганнях і проявляв зацікавленість у вивченні іноземних мов, а також проявляв глибокий інтерес до географії, показуючи в цьому предметі високі результати.

Жанна Васянович каже, що, хоча Залужний любив вчитися, “типовим ботаном” його назвати не можна було. І коли вже в класі траплялася яка неприємна оказія, то майбутній генерал підтримував однокласників і разом з ними “тримав оборону”.

Його мати була касиром на вокзалі, батько військовим, і ніхто не здивувався, що Валерій теж став військовим. Люди, які знають Залужного з дитинства, відзначають його скромність і що він не ставить себе вище за інших.

“Він з дитинства був скромним та вихованим. Тихим. Здавалося, що він ніколи не кричав та не підвищував свого голосу”, – згадує вчителька Залужного Тетьяна Шатульська.

Вйськові не одного разу розповідали, що можуть написати Залужноу особисто. Не важливо, яке у тебе при цьому звання – чи ти простий піхотинець чи капітан взводу. Відповідав він завжди, навіть відповідав матерям загиблих героїв та спілкувався з ними. Бо він “спочатку людина, а потім вже генерал”.

Віталій Якубов, також колишній учень гімназії №9, познайомився з Валерієм Залужним ще у дитинстві. Після закінчення школи обидва отримали офіцерські звання і знову перетнулися у 2014 році під час бойових дій на сході України.

“У нас перша зустріч на війні відбулася у 2014 році на напрямку Дебальцевого. Тоді Валера вже був полковником. Ми радісно зустрілися, обнялися, обмінялися новинами, вислухали один одного, обговорили майбутні плани і пішли виконувати свої обов’язки. Він – звичайна, нормальна людина, з якою приємно зустрітися, поспілкуватися, дізнатися, як у нього справи”, – розповів Віталій Якубов.