Осінній скарб для саду та городу: як перетворити опале листя на натуральне добриво

Листя, яке садівники масово вивозять на смітник або спалюють, за одну зиму перетворюється на пухкий поживний субстрат, що утримує вологу й пригнічує бур’яни.

Опале листя, яке восени масово вивозять на смітник чи спалюють на полі, є сировиною для одного з найякісніших природних добрив – листяного перегною, що визріває просто неба до наступної весни й повністю замінює покупні ґрунтополіпшувачі, повідомляє Newsweek România. glavred.net

Принципова різниця з класичною компостною купою – в складі сировини. Компост готують із суміші кухонних решток і садових відходів, тоді як тут працює єдиний інгредієнт, а розкладання відбувається повільно й за участі грибів, а не бактерій.

Результат зовні нагадує верхній шар лісової підстилки – темний, розсипчастий матеріал, який спрацьовує як природний меліорант. “Він допомагає утримувати вологу, зберігати прохолоду під час спеки й навіть тримати під контролем бур’яни”, – зазначає видання.

Агрономічний ефект залежить від типу ґрунту. На піщаних ділянках перегній підвищує вологоємність, на важких глинистих – покращує дренаж, а розстелений шаром по поверхні грядок і бордюрів стабілізує температуру кореневого шару. За вмістом поживних речовин він не поступається компосту й стимулює загальну життєздатність рослин.

Яке листя підходить, а яке зіпсує грядку

Швидкість процесу задає порода дерева. Дрібне й тонке листя бука та клена перетворюється на перегній за кілька місяців, тоді як великому й щільному дубовому листю потрібно до двох років.

Одна категорія сировини має однозначне протипоказання – чорний горіх. Його листя містить юглон, хімічну сполуку, токсичну для частини культурних рослин.

“Хоча повністю компостоване листя чорного горіха загалом безпечне для використання, сполука може зберігатися в листяному перегної, який не визріває так довго”, – попереджає Newsweek România.

Як закласти перегній і куди його вносити

Першим кроком садівник має визначити місце закладки. Варіантів кілька: огородити купу дротяною сіткою, зсипати листя у міцні чорні поліетиленові мішки з пробитими отворами для циркуляції повітря або використати звичайний компостер.

Незалежно від обраного способу, листя вкладають почерговими шарами, зволожуючи кожен із них. Пришвидшити дозрівання допомагає невелика доза азотного добрива – достатньо звичайного засобу для газону.

Далі догляд зводиться до контролю вологості: купу перевіряють кожні два тижні й за потреби поливають, аби вона залишалася злегка вологою. До весни маса має набути вигляду темної розсипчастої органіки.

Готовий субстрат розподіляють по квітниках і бордюрах так само, як мульчу чи компост, а також додають у ґрунтосуміш для горщиків. Поживні речовини він вивільнятиме поступово – упродовж усього вегетаційного сезону.