Перекази, ліміти та блокування карток: як тепер працюють банки в Україні

Українські банки у період повномасштабної війни працюють за особливими правилами. З одного боку, ввели ліміти на перекази та зняття готівки, а з іншого – посилили процедуру верифікації клієнтів. У результаті багатьом українцям довелося додатково надсилати документи в банк.

Така перевірка насамперед зачепила переселенців, що спричинило скандал. Віцепрем’єрка Ірина Верещук відреагувала на скаргу з боку мешканців Донецької та Луганської областей, які звинуватили ПриватБанк у незаконному блокуванні їхніх рахунків.

Про те, як працюють банки в період воєнного стану, чи справді блокують картки і навіщо просять пройти додаткову перевірку (верифікацію), читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Картки українців масово блокують?

В Україні банки видали 103,6 млн карток (дані НБУ станом на травень 2022-го). І частина цих карток опинилась на тимчасово окупованій території. Нацбанк на час воєнного стану зобов’язав банки проводити верифікацію (перевірку) клієнтів за особливими правилами.

Саме таку перевірку і проводять банки. На масове оновлення інформації пішов ПриватБанк. Його прессекретар Олег Серга у коментарі OBOZREVATEL розповідає: карти тих, хто зареєстрований на окупованій території, вони не блокували, лише просили клієнтів оновити дані. Що цікаво, на таку перевірку найбільше скаржаться мешканці тимчасово окупованої території Луганської та Донецької областей, тоді як із Херсонської області скарги практично не надходять.

“У Херсонській області є проблеми зі зв’язком, думаю, цим і можна пояснити різницю. Я хочу зазначити, що ми не блокували картки. Ми дійсно зверталися до клієнтів із проханням оновити інформацію. Це потрібно робити, є постанова Нацбанку щодо особливостей верифікації клієнтів під час воєнного стану”, – пояснює Серга.

Така перевірка потрібна насамперед для того, щоб переконатися: банківським рахунком справді скористався клієнт, а не той, хто заволодів його карткою. Через окупацію збільшується ризик того, що карткою скористаються сторонні люди. Банк же не може дозволити, щоб його інфраструктуру використовували для відмивання грошей, шахрайських операцій, заволодіння чужими коштами.

Наприклад, вже відомо про те, що на окупованій території окупанти заволоділи частиною готівки, яка знаходилася у банківських сховищах (загалом банки залишили 470 млн грн). Співробітники фінустанов “зіпсували” купюри – зробили на них отвори. Проте термінали такі отвори не помічають. Тому, використовуючи карти українців, окупанти можуть поповнювати “зіпсованою” готівкою рахунки, а потім переказувати ці гроші вже у безготівковій формі.

За що можуть заблокувати картку?

Банк має право заблокувати картку з цілої низки причин. Найпоширеніші з них: підозра у шахрайських діях та порушення фінансового моніторингу. З цих причин також блокують і картки переселенців. Якщо фінансова установа матиме підозри, що клієнт проводить невластиві та підозрілі операції, він має право заблокувати не лише перекази, а й саму картку.

Щоправда, після цього можна звернутися до будь-якого відділення банку або ж за допомогою сайту чи додатку надати документи, пояснити, яку операцію та чому намагалися провести. Тоді банк, найімовірніше, рахунок розблокує. “Є підозра на шахрайство, перевищення лімітів у межах фінмоніторингу, по картці проходять великі суми. З таких причин справді можуть заблокувати рахунок”, – розповідає Серга.

Заблокувати картку можуть у випадках:

– нетипові операції клієнта;

– надходження великої суми невідомого походження;

– підозра у відмиванні коштів;

– компрометація реквізитів картки.

Які обмеження діють?

На час воєнного стану НБУ також запровадив обмеження на перекази та зняття готівки. Це зробили для того, щоб українці, які мають великі суми на рахунках, не почали виводити масово кошти. Наприклад, у касі банку можна отримати максимум 100 тис. грн на день (якщо збираєтеся отримати велику суму, потрібно заздалегідь попередити про це банк).

У різних банків діють різні обмеження. Наприклад, у банкоматах “Привату” можна зняти максимум 15 тис. грн з картки іншого банку (з картки свого банку діють вищі ліміти). В іноземній валюті можна зняти 100 тис. грн в еквіваленті. У касах супермаркетів можна зняти до 6 тис. грн. А за кордоном у банкоматах – 12,5 тис. грн на тиждень. При цьому за кордон можна відправити до 100 тис. грн на місяць в еквіваленті.

Національний банк рекомендував фінустановам запровадити обмеження насамперед для того, щоб уникнути масштабного витоку капіталу. У період повномасштабної війни будь-яка фінансова система під загрозою краху. Українські банки не просто витримали перші пів року агресії, а й продовжили забезпечувати фінстабільність та зберігати ліквідність. А додатковий контроль та верифікація – спроби уникнути використання української банківської системи окупантами для крадіжки активів.