Правила у школах змінять: як вчитимуться діти

Українська старша школа стає трирічною, і вже з дев’ятого класу учні обиратимуть між академічним ліцеєм і професійним коледжем.

Модель української старшої школи змінюють радикально. Замість двох років навчання учні тепер проходитимуть 10, 11 і 12 класи, а головне нововведення – свобода вибору предметів. Підліткам хочуть дати змогу поглиблено вивчати саме ті дисципліни, до яких у них є хист, а не тягнути одразу 20 обов’язкових предметів. znaj.ua

Про це в етері Громадського радіо розповіла Олена Северенчук, національна координаторка проєкту «Навчаємось разом» і радниця міністра освіти і науки. За її словами, нинішня система перевантажує старшокласників: у середньому вони вивчають від 17 до 22 предметів одночасно, через що просто не мають часу заглибитися в улюблений напрям.

«Сьогодні учні вивчають у середньому від 17 до 22 предметів у старшій школі. Вони перевантажені й не мають можливості заглибитися в те, що їм дійсно подобається», – пояснила Северенчук. Трирічна старша школа, за її словами, наближає Україну до стандартів Євросоюзу, де діти навчаються до 18 років.

Профілі замість однакової програми

Міністерство освіти і науки не затверджує єдиного переліку профілів. Натомість визначили три освітні кластери, навколо яких громади та ліцеї формуватимуть конкретні напрями навчання. Перший – мовно-літературний: українська філологія, журналістика, редагування, іноземні мови. Другий – STEM-напрям із математичними, інженерними, природничими та біохімічними профілями. Третій – суспільно-гуманітарний кластер, куди входять історія, правознавство, психологія та економіка.

Повністю відмовитися від математики учні не зможуть, але обиратимуть рівень її вивчення. У пілотній програмі для непрофільних класів передбачено лише дві години математики на тиждень упродовж усіх трьох років. Натомість у математичному профілі – від шести до дев’яти годин щотижня, а решта дисциплін відходить на другий план.

Непрофільні предмети планують викладати інтегровано, щоб зменшити навантаження. Наприклад, у філологічному чи історичному профілі не буде окремо фізики, хімії, біології та географії – замість чотирьох предметів учні матимуть один інтегрований курс природничих дисциплін. Так само об’єднають українську і зарубіжну літератури, а також українську та всесвітню історію.

Десятий клас – час спробувати

Десятий клас стане адаптаційним. Це означає, що учень може спробувати обраний профіль і за потреби змінити його, якщо зрозуміє, що напрям йому не підходить.

«Десятий клас – це адаптаційний період, коли ти ще можеш змінити свою думку. Упродовж десятого класу буде можливість змінити профіль. А одинадцятий і дванадцятий класи – це вже профільний рівень», – пояснила експертка.

У старшій школі також з’являться курси вільного вибору, яких раніше не було в українській системі. Окрім основних предметів профілю, учні зможуть брати додаткові курси для підсилення напряму або загальнорозвиткові – наприклад, психологію чи фінансову грамотність.

Що зміниться після дев’ятого класу

Після завершення базової школи учні матимуть два варіанти: вступити до академічного ліцею або обрати професійний коледж, який теж проходить трансформацію. Окрема субвенція на оновлення коледжів уже передбачена.

Академічний ліцей охоплюватиме саме 10-12 класи. У більшості громад його відокремлюють від гімназій, які залишаються закладами до дев’ятого класу. Як розповіла Северенчук, до 1 вересня 2024 року близько 70% громад уже сформували мережу відокремлених академічних ліцеїв. У великих містах, зокрема Києві, Житомирі та Чернігові, ліцеї мають працювати як окремі заклади.

У невеликих сільських громадах ліцеї можуть залишатися закладами «першого-третього ступеня», тобто з першого по дванадцятий клас. Але рекомендація МОН – фізично відокремити старшу школу від молодших учнів, адже шестирічні діти і 17-18-річні підлітки потребують зовсім різних освітніх умов.

НМТ теж переписують

Профільне навчання тягне за собою і зміну системи оцінювання на вступі. Зараз усі випускники складають НМТ на одному рівні, незалежно від профілю. Це має змінитися.

«Перше пілотне тестування за новими підходами планують провести у 2029 році, а по всій країні – у 2030-му. Тобто ще є час, і остаточних рішень поки немає», – зазначила експертка. Математика залишиться обов’язковим четвертим предметом НМТ.