Президентські вибори у Франції – шанс для України

Президентські вибори у Франції – шанс для України

У Франції та Європі з’явився шанс!

Рафаель Глюксманн впевнено перемагає. Набравши понад 66% на праймеріз, євродепутат Рафаель Глюксманн став кандидатом від соціал-демократів на виборах президента Франції 2027 року.

У праймеріз взяли участь 120 787 виборців із 140 тисяч зареєстрованих

Лідер партії Place publique значно випередив керівника Соціалістичної партії Олів’є Фора, який набрав 14 % голосів. Сеголен Руаяль (старожили пам’ятають цю красуню), одна з знакових постатей соціалістів і колишня кандидатка в президенти у 2007 р. (не віриться, що минуло вже 20 років), розраховувала зробити сюрприз, але отримала менше 8 % голосів. Жером Гедж та Емманюель Морель набрали по 6%

Глюксман активно підтримує Україну. До речі, його дідусь родом із Чернівців.

На його думку, Захід припустився величезної помилки, роками ігноруючи попередження російських правозахисників (таких як Анна Політковська) про справжню агресивну природу путінської влади.

Підтримує Ізраїль. Його дідусь і бабуся жили в підмандатній Палестині.

Після 7 жовтня Глюксманн охарактеризував ХАМАС як терористичну організацію.

При цьому Рафаель заявляє, що політика нинішнього уряду Біньяміна Нетаньяху веде Ізраїль до катастрофи, з чим теж не посперечаєшся, і має на меті унеможливити створення палестинської держави.

З 2008 по 2012 рік Глюксманн мешкав у Тбілісі та працював офіційним радником третього президента Грузії Михайла Саакашвілі. Він активно підтримував євроінтеграцію країни.

У 2009 році Глюксманн одружився з Екою Згуладзе, яка тоді обіймала посаду заступниці міністра внутрішніх справ Грузії. Саме вона провела реформи поліції. За часів Шеварнадзе грузини боялися поліції більше, ніж бандитів. А після реформи довіра до поліції становила близько 92%.

Днями йому виповниться 47 років.

Він – режисер.

Зняв документальний фільм про геноzzzzід у Руанді. І фільм “Orange 2004” про Помаранчеву революцію в Україні.

Рафаель – син видатного філософа Андре Глюксмана. Представник “нових філософів” – колишніх “нових лівих” зразка 1968 року, які порвали з лівим рухом на початку 1970-х років після публікації книги “Архіпелаг ГУЛАГ” А. Солженіцина. У 1975 р. опублікував свою працю “Кухарка і людожер, міркування про державу, марксизмі та конzzzтаборах”, де провів паралель між наzzzізмом і комунізмом, стверджуючи, що марксизм завжди веде до тоталітаризму. (Російською мовою популярна й інша його книга “Достоєвський на Манхеттені”. Видавництво: У-Факторія, 2006)

Філософ народився в єврейській родині уродженців Австро-Угорщини. Батько загинув на початку Другої світової війни, а мати приєдналася до руху Опору.

Не всі знають, що саму назву “La Résistance”, тобто Опір, придумав уродженець Санкт-Петербурга Борис Вільде – лінгвіст, антрополог, співробітник паризького Музею людини. Він покинув Росію у віці 11 років – його мати емігрувала до Естонії. Згодом він оселився у Франції.

У період першої та другої російсько-чеченських воєн Глюксман-старший виступав на підтримку чеченців. Світ бачив російських солдатів, які крали унітази під час російсько-грузинської війни 2008 року та російсько-української 2022 року. Глюксман-старший бачив це ще під час російсько-чеченської війни.

Цілих півроку (!) він провів у Чечні, а потім організував відоме турне представників чеченської делегації по Франції.

Писав жорсткі, але справедливі щодо Кремля статті в центральній газеті країни – “Ле Монд”.

Як і інші великі люди, похований на кладовищі Пер-Лашез.

Побажаємо успіху його синові!

У Франції незабаром відбудуться справді доленосні вибори, не лише для П’ятої Республіки, а й для всієї європейської цивілізації: від далекого Дубліна до героїчного Харкова.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.