Путін може використати припинення вогню проти України

Попри публічні заяви роспропаганди про успіхи на фронті, диктатор Володимир Путін дедалі частіше стикається з дефіцитом ресурсів

Українські безпілотники та ракети все глибше проникають у тил Росії, руйнуючи нафтопереробку, паливні ланцюги та відчуття безпеки цивільного населення, тоді як економічний і політичний тиск на Кремль зростає швидше, ніж у перші роки повномасштабної війни. Попри публічні заяви роспропаганди про успіхи на фронті, диктатор Володимир Путін дедалі частіше стикається з дефіцитом ресурсів, падінням довіри всередині країни та відсутністю дипломатичного прориву.

Главред з’ясував, чому Путін опиняється під тиском через війну в Україні та коли можна очікувати завершення бойових дій.

Як удари вглиб Росії посилюють тиск на Путіна

Видання Bloomberg зазначає, що конфлікт давно вийшов за межі лінії фронту. Розширена кампанія Києва з використанням дронів та ракет системно порушує роботу нафтопереробних заводів, паливне постачання та звичне життя росіян далеко від зони бойових дій. За підрахунками видання, у 2026 році повітряну тривогу хоча б раз оголошували понад половина регіонів країни, де мешкає більш ніж 70% населення Росії.

Одночасно паливна галузь Росії опинилася під безпрецедентним тиском: Київ б’є по одних і тих самих об’єктах повторно, щоб унеможливити швидке відновлення роботи. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства в Парижі, обсяг переробки сирої нафти на російських заводах у червні впав до 3,8 мільйона барелів на добу – проти 5,4 мільйона роком раніше. Наслідком стали черги на заправках, нормування пального та стрімке зростання чорного ринку бензину напередодні вересневих парламентських виборів.

Воєнна економіка Кремля також дає збій: цивільні галузі скорочують виробництво та інвестиції, тоді як оборонний сектор продовжує розширюватися, а Банк Росії тримає високі процентні ставки, аби стримати інфляцію. При цьому соціологічні служби фіксують падіння довіри до самого Путіна. Рейтинг довіри до президента РФ за версією ВЦІОМ до 10 липня знизився на 4,4 процентного пункту – до 72,3%, а за даними “Левада-центру” схвалення його діяльності впало на 5 пунктів, до 74%.

Аналітики видання пов’язують падіння рейтингів із наростаючою втомою суспільства від наслідків війни, які дедалі відчутніше вриваються у побутове життя росіян.

“Ця зміна відображає зростаюче розчарування росіян впливом на повсякденне життя українських атак безпілотників та ракет, а також перебоями, спричиненими обмеженнями мобільного інтернету та частими відключеннями з міркувань безпеки”, – йдеться у матеріалі Bloomberg.

Дипломатичний фронт для Кремля також не приніс результату. Після зустрічі Дональда Трампа з Путіним в Анкориджі у серпні 2025 року Кремль розраховував, що Вашингтон підштовхне Володимира Зеленського до суттєвих поступок, однак цього не відбулося.

За даними Bloomberg, навіть найближчі помічники Путіна з зовнішньої політики визнають, що угода на основі “духу Анкориджа” стає дедалі менш реалістичною, тоді як Москва продовжує заявляти про успіхи на сході України, які спростовує Київ.

Чому перемир’я може стати пасткою для України

Попри відсутність дипломатичного прогресу, у Foreign Affairs попереджають, що будь-яка пауза у бойових діях може обернутися для Києва новою загрозою, а не полегшенням.

Видання нагадує, що після анексії Криму та вторгнення на Донбас у 2014 році Москва підписала Мінські угоди, які не усунули фундаментальних причин конфлікту, а лише заморозили його до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

Аналітики Foreign Affairs переконані, що в разі згоди на режим тиші Кремль застосує ту саму модель – поєднання перемовин із силовим тиском, аби розхитати ситуацію в Києві та посіяти розкол в Європі.

Автори матеріалу підсумовують ключову небезпеку такого сценарію.

“Зупинення обстрілів та боїв на фронті не покладе війні кінець, а стане ще однією фазою конфлікту”, – наголошують у Foreign Affairs.

Аналітики видання вказують, що Путін балансує між кількома небезпечними сценаріями: нова хвиля мобілізації може посилити невдоволення всередині Росії, ескалація ракетного терору чи натяки на застосування ядерної зброї ризикують остаточно віддалити Китай та Індію, а удари по логістиці НАТО можуть спричинити пряму військову відповідь Заходу. Водночас у самій Росії, за оцінкою Foreign Affairs, наростає втома від затяжної війни, хоча режим і зберігає міцний контроль над владою.

У разі згоди Кремля на припинення вогню видання прогнозує одразу кілька цілей Москви: вимогу проведення виборів в Україні, запуск дезінформаційних кампаній для розколу суспільства, затягування переговорів заради легітимізації окупованих територій і спроби виключити з процесу країни Балтії. Паралельно Росія намагатиметься посилити протиріччя між США та Європейським Союзом, активізувати проросійські сили заради зняття санкцій і використати паузу для перегрупування військ та відновлення впливу в Африці, на Близькому Сході й Південному Кавказі.

Дефіцит ракет для систем Patriot

Поки аналітики обговорюють довгострокові сценарії Кремля, ситуація в українській столиці вже демонструє, якою може бути найближча осінь.Заступник редактора німецького видання Bild Пауль Ронцхаймер після власного візиту до Києва написав, що масовані ракетні обстріли столиці свідчать не про силу Кремля, а про відчай Путіна через невдачі на фронті. Журналіст звертає увагу на дефіцит ракет для систем Patriot, через який протиповітряна оборона міста відчутно ослабла, – цю проблему підтверджує й мер Києва Віталій Кличко.

За словами мера Києва Віталія Кличка та оцінками джерел в українському уряді, атаки Росії стали жорсткішими, ніж будь-коли, а їхня мета – знищити цивільну інфраструктуру та залишити мільйони людей без світла й тепла до настання зими.

Військовий аналітик Ніко Ланге, коментуючи ситуацію, звертає увагу на зміну позиції адміністрації Дональда Трампа, яка тепер підтверджує допомогу США розвідувальними даними про російську ППО для українських ударів углиб Росії.

Сам Ронцхаймер, попри всі ризики зими, підсумовує враження від міста після обстрілів.

“Кияни демонструють неймовірну стійкість, а агресія лише посилює їхній опір”, – написав журналіст Bild за результатами свого візиту до української столиці.

Скільки ще Путін продовжуватиме війну за прогнозом Туска

Про те, що оптимістичний сценарій швидкого миру малоймовірний, попереджає й керівництво Польщі, яке щодня координує підтримку Києва з європейськими партнерами.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час зустрічі Коаліції охочих у Парижі заявив журналістам, що Путін продовжуватиме війну проти України щонайменше до зими, пише Reuters.

За його словами, він уже обговорював перебіг бойових дій із Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та президентом України Володимиром Зеленським, і жоден із співрозмовників не бачить передумов для швидкого перемир’я.

“Нині видається малоймовірним, що найближчим часом буде досягнуто припинення вогню або мирної угоди, враховуючи жорстку позицію Росії та Путіна. Усі очікують ескалації дій від Росії, і цілком ймовірно, що Росія захоче продовжити цю війну принаймні до зими”, – сказав Туск.

Туск також повідомив, що восени Польща проведе спільні військові навчання за участю французьких і британських військових, які мають підготувати союзників до захисту України та регіону навіть після можливого укладення мирної угоди з Росією.