Путін розуміє, що програє: у Кремля залишилося два варіанти щодо України
Переговорні позиції Росії сьогодні слабші, ніж рік тому, оскільки Україна знову здобула стратегічну ініціативу.
Російський диктатор Володимир Путін вперше публічно визнав, що українські удари далекобійними безпілотниками та ракетами викликають серйозне занепокоєння на території Росії. Примітним стало й те, що російський лідер використав слово “війна” замість офіційного терміна Кремля “спеціальна військова операція” – це свідчить про символічну зміну риторики. У статті для The Telegraph британський військовий аналітик Геміш де Бреттон-Гордон проаналізував, які два варіанти в поточній ситуації залишилися у глави Кремля.
Автор зазначає, що українська кампанія з нанесення ударів по об’єктах у глибині російської території посилює тиск на Москву. Особливе значення мають удари по нафтовій інфраструктурі країни-агресора Росії, оскільки нафтогазові доходи залишаються одним із ключових джерел фінансування російського бюджету. Наслідки атак починають відчувати й мешканці Росії у вигляді дефіциту палива, зростання цін та економічної невизначеності.
Посилаючись на оцінки західних розвідувальних служб, Геміш де Бреттон-Гордон пише, що Росія щомісяця втрачає близько 30 тис. військовослужбовців, а поповнення цих втрат залишається обмеженим. У публікації зазначається, що в таких умовах перед Кремлем може постати питання про ширшу мобілізацію.
“Російська еліта досі задовольнялася тим, що тягар бойових дій лягав на плечі етнічних меншин, ув’язнених і солдатів за контрактом. Зовсім інша справа, якщо на службу будуть призвані їхні власні сини та доньки. Якщо Путін втратить підтримку російського міського середнього класу та впливової еліти, його становище може швидко стати нестабільним”, – підкреслив експерт.
Військовий аналітик вважає, що Росія наближається до так званої “кульмінаційної точки” війни, коли можливості для продовження наступальних дій можуть істотно скоротитися. Таким чином, у Москви залишаються два основні сценарії – подальша ескалація або переговори.
“У Путіна фактично два варіанти: ескалація або переговори. Нічні атаки на київські житлові райони можуть ознаменувати початок цієї ескалації. Багато хто з його найзатятіших прихильників у Telegram продовжує вимагати застосування ядерної зброї. Вони висувають ці аргументи вже багато років. Однак Путін розуміє реальність. Застосування навіть однієї ядерної зброї майже напевно викличе масовану відповідь з боку Заходу”, – пише Геміш де Бреттон-Гордон.
За його словами, одна лише військова міць НАТО може завдати нищівного удару по й без того перевантаженим російським збройним силам. Ця перспектива, безсумнівно, обговорюватиметься на саміті НАТО наступного тижня в Туреччині.
“Залишається лише вести переговори”, – додав експерт.
У статті зазначається, що, на думку видання, переговорні позиції Росії сьогодні слабші, ніж рік тому, оскільки Україна, як стверджує автор, знову отримала стратегічну ініціативу.
“Мир зараз може стати для Путіна найкращою можливістю зберегти як свій режим, так і особисту безпеку. Однак його переговорна позиція значно слабша, ніж рік тому, коли президент Зеленський перебував під величезним тиском, а майбутня підтримка України здавалася невизначеною. Сьогодні Україна знову здобула стратегічну ініціативу. Сам Крим більше не можна вважати безпечним, і Київ, можливо, не бачить причин погоджуватися на врегулювання, яке залишить значну частину української території під російською окупацією”, – вважає військовий аналітик.
Що стосується формули заморожування конфлікту, якій віддає перевагу Путін, то в нинішніх умовах вона стає дедалі менш реалістичною, якщо українські війська продовжать наступ, а російські можливості, у свою чергу, слабшатимуть.
Автор статті закликав західні країни не скорочувати оборонні видатки та наголосив на важливості подальшої підтримки України. Позиція США може стати одним із ключових чинників, здатних вплинути на готовність Москви до переговорів.
“Якщо Москва переконається в непохитній підтримці України з боку Вашингтона та в тому, що будь-які очікування прихильного ставлення до Росії з боку майбутньої адміністрації США є необґрунтованими, тиск на Путіна з метою змусити його серйозно зайнятися переговорами різко зросте”, – підсумував військовий експерт.
Про особу: Геміш де Бреттон-Гордон
Геміш де Бреттон-Гордон – британський військовий аналітик, полковник у відставці армії Великої Британії та колишній командувач військ радіаційного, хімічного, біологічного та ядерного захисту Великої Британії та НАТО, пише Вікіпедія.
Широко відомий як провідний міжнародний коментатор та експерт з питань хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. Виступає радником неурядових організацій, регулярно надає коментарі та пише аналітичні колонки для провідних світових видань, таких як The Telegraph.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він активно коментує хід бойових дій. Як військовий аналітик, Геміш де Бреттон-Гордон оцінює ситуацію на фронті, аналізує застосування різних видів озброєння та регулярно оцінює ядерні загрози з боку Росії, а також виступає в українських та міжнародних ЗМІ.
Путін різко посилив особисту охорону: що відомо
Як писав Главред з посиланням на The Telegraph, російський диктатор Путін збільшив кількість співробітників, відповідальних за його особисту охорону, до понад 800 осіб.
“Це вже четвертий раз, коли Путін віддає наказ про посилення охорони з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну”, – підкреслює видання.
Співробітникам, які працюють у безпосередній близькості від Путіна, заборонили користуватися мобільними телефонами або іншими пристроями з доступом до Інтернету, а також громадським транспортом. У їхніх будинках також було встановлено системи безпеки.
Причиною посилення охорони Путіна є затяжна війна проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
