Путін вперше підбив підсумки переговорів з Сі та Трампом і “накинувся” на Україну
Російський диктатор Володимир Путін уперше прокоментував результати тристоронніх переговорів із президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном, які відбулися 19 листопада 2026 року в Китаї. За його словами, учасники саміту досягли взаєморозуміння щодо низки міжнародних питань, обговорили реформування ООН, безпеку та ядерне нерозповсюдження. Водночас Путін знову цинічно озвучив звинувачення на адресу України, заявивши, що Росія нібито не розпочинала війну, а лише намагається її завершити.
Главред з’ясував, про що домовилися Трамп, Путін і Сі в Китаї та які заяви російський диктатор зробив щодо України.
Що Путін заявив про результати переговорів із Трампом і Сі
Після завершення тристороннього саміту російський воєнний злочинець Путін вийшов до журналістів і розповів про перебіг зустрічі. Путін охарактеризував переговори як корисні та висловив сподівання, що нинішній формат спілкування лідерів трьох держав матиме продовження. За його словами, сторони змогли обговорити широкий спектр міжнародних питань і знайти спільне розуміння щодо окремих напрямів.
Російський диктатор також наголосив, що особливістю зустрічі стала можливість вільної дискусії після офіційних виступів. Він назвав проведення такого саміту окремою подією в історії дипломатії.
“Що буде далі, ніхто не знає. Лише Господь Бог знає, що буде далі. Але мені дуже хотілося б, щоб ця зустріч мала продовження. Хоча б у тому сенсі, що під час звіряння годинників щодо низки ключових напрямів, на мою думку, ми досягли якщо не домовленостей, то принаймні взаєморозуміння. Передусім це стосується історичного значення та інших питань. Раніше таких зустрічей не було, а тепер вона відбулася. І це, безумовно, певна сторінка в історії дипломатії”, – заявив Путін.
За інформацією російського державного агентства ТАСС, Путін також назвав тристоронній саміт дуже корисним, а дискусію між учасниками – відвертою. На його думку, такий формат дав змогу краще зрозуміти позиції один одного.
Які міжнародні питання обговорювали Трамп, Путін і Сі
Розповідаючи про зміст зустрічі, Путін перерахував кілька напрямів, які, за його словами, порушували лідери трьох держав. Зокрема, йшлося про майбутнє Організації Об’єднаних Націй, міжнародну безпеку та питання нерозповсюдження зброї масового знищення.
Російський президент пояснив, що всі три держави є постійними членами Ради Безпеки ООН, тому обговорення можливих змін у роботі організації було одним із напрямів переговорів. Також він згадав про свободу судноплавства та діяльність міжнародних інституцій.
“Що ж до того, про що ми говорили, то, по суті, це мало чим відрізнялося від самого пленарного засідання. Однак, з огляду на те, що всі наші країни є постійними членами Ради Безпеки ООН, ми, звісно, говорили про можливе реформування Організації Об’єднаних Націй і розширення її потенціалу. Ми всі визнаємо, що це необхідно робити, пристосовуючи роботу цієї універсальної організації до реалій сьогодення”, – розповів російський диктатор.
Серед інших тем Путін назвав запобігання поширенню ядерної зброї, дотримання міжнародного морського права та питання, пов’язані з діяльністю Міжнародного кримінального суду.
“Ми говорили про питання безпеки в найширшому розумінні цього слова, про недопущення поширення зброї масового знищення, зокрема ядерної зброї. Обговорювали деякі проблеми, пов’язані зі свободою судноплавства. Ми підтримуємо дотримання всіх норм міжнародного морського права”, – заявив Путін.
Водночас російський президент розкритикував Міжнародний кримінальний суд, стверджуючи, що його рішення нібито виходять за межі юридичної компетенції. Також він повідомив, що під час зустрічі порушувалося питання демократії та різних підходів до її розуміння.
“Загалом усі погодилися. Ми, наприклад, обговорювали питання демократії. А що таке демократія? Що це взагалі таке? Це ліберальний порядок, який певні кола свого часу намагалися й досі намагаються нав’язати всьому світу за власними правилами”, – сказав російський диктатор.
Що Путін сказав про відносини з Трампом і політику США
Окрему увагу під час спілкування з журналістами Путін приділив американському президенту Дональду Трампу та особливостям політичної системи Сполучених Штатів. Російський диктатор пояснив, що неоднозначність американських політичних рішень, на його думку, пов’язана зі складною системою стримувань і противаг. Водночас він запевнив, що не сумнівається в бажанні Трампа врегулювати війну в Україні та відновити двосторонню співпрацю з Росією.
Путін також дав зрозуміти, що Москва очікує швидшого просування в американсько-російських відносинах. При цьому він наголосив на важливості збереження нинішнього настрою американської адміністрації.
“Ви знаєте, ми уважно стежимо за ситуацією. Представники ЗМІ також її аналізують. Ваші колеги, які займаються політикою, бачать і розуміють, що внутрішньополітична ситуація у США та політична система цієї країни непрості, можна сказати, складні. Там багато різних противаг, різноманітних інструментів для збереження балансу політичних сил. Тому збоку, коли спостерігаєш за ситуацією, може здаватися, що тут немає послідовності, а там усе відбувається не так, як хотілося б.
Але головне в іншому. У мене немає сумнівів, що президент Трамп щиро прагне врегулювання конфліктів, зокрема українського, і щиро хоче налагодити двосторонні відносини за цілою низкою напрямів. Для нас, звісно, важливий передусім американсько-російський напрям”, – заявив Путін.
Російський президент додав, що Кремль спостерігає за розвитком контактів із Вашингтоном і хотів би швидшого просування в окремих питаннях.
“Звісно, ми спостерігаємо за ситуацією. Нам хотілося б, щоб певні процеси відбувалися швидше й працювали ефективніше. Але ми виходимо з реалій життя і сподіватимемося, що такий настрій збережеться”, – зазначив він.
Крім того, Путін заявив про нібито спільні з американським лідером погляди на цивілізаційні цінності. За його словами, між ними є певна близькість підходів до цих питань.
“У наших підходах є дещо спільне, коли йдеться про так звані цивілізаційні цінності. Є щось, що, якщо й не об’єднує нас, то свідчить про певну близькість поглядів”, – сказав російський президент.
Чи погодилася Росія на американські компроміси щодо України
Від відносин із Вашингтоном Путін перейшов до теми можливого завершення війни проти України. Російський президент згадав переговори в Анкориджі та заявив, що американська сторона нібито запропонувала певні компромісні рішення, на які Москва погодилася. Водночас він поставив під сумнів готовність Києва та європейських держав підтримати відповідні пропозиції.
За повідомленнями ТАСС, Путін стверджував, що саме позиція України та Європи залишається перешкодою для просування запропонованого американцями варіанта. Конкретних деталей цих домовленостей російський президент не навів.
“США запропонували компроміси щодо України, РФ погодилася на них в Анкориджі, але питання полягає в тому, чи захочуть Київ і Європа на них погодитися”, – заявив Путін.
Він також припустив, що згодом українська та європейська сторони можуть змінити свою позицію. Окремо російський диктатор заявив, що не бачить непереборних перешкод для досягнення домовленостей щодо України.
За його словами, для цього необхідно, щоб усі сторони визнали реалії та пішли на компроміси.
Водночас Путін назвав безглуздими спроби, як він висловився, “посунути” Росію в питаннях територіального характеру. Цю заяву ТАСС передало серед інших повідомлень за підсумками спілкування російського президента з журналістами.
Путін знову звинуватив Україну в розв’язанні війни
Окрему частину пресконференції Путін присвятив виправданню російської агресії проти України. Російський диктатор знову використав пропагандистську риторику про нібито відповідальність Києва за початок бойових дій на Донбасі. Він також заявив, що Москва протягом восьми років намагалася врегулювати ситуацію, а рішення про визнання так званих Донецької та Луганської народних республік ухвалила лише після відмови української влади від виконання мирних домовленостей.
Путін повторив тезу про державний переворот у Києві та звинуватив українську владу в початку військової операції на південному сході країни. Такі твердження є частиною російської версії подій і не змінюють факту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.
“Якщо говорити про українську кризу, то все почалося з перевороту – державного перевороту в Києві. Почалося з того, що нова влада розпочала військову операцію в тих регіонах південного сходу України, які не визнали результатів цього перевороту.
Ми вісім років, вісім років намагалися врегулювати цю кризу на тодішньому південному сході України. Вісім років. І всі ці вісім років київський режим проводив там певні військові заходи, фактично розпочавши війну на південному сході України”, – заявив Путін.
Далі російський президент перейшов до пояснення рішення Москви про визнання так званих “ДНР” (террористическая организация. – ред.) і ЛНР. Він стверджував, що це сталося після публічних заяв українського керівництва про небажання виконувати мирні домовленості.
“А коли вони публічно, як усі, мабуть, добре пам’ятають, заявили вустами своїх перших осіб, що не збираються виконувати жодних мирних домовленостей, лише після цього ми визнали на той момент невизнані нові республіки – Донецьку та Луганську”, – сказав російський диктатор.
Також Путін знову використав Статут ООН для виправдання російських дій на Донбасі. Він стверджував, що проголошення незалежності окупованих територій нібито відповідало міжнародному праву.
“І, до речі, хочу ще раз нагадати: люди, які проживали на цих територіях і проживають там зараз, зробили це, за його словами, у повній відповідності до першої статті Статуту Організації Об’єднаних Націй. Він стверджує, що вони діяли цілком відповідно до міжнародного права”, – заявив Путін.
За його версією, саме після визнання так званих республік Росія уклала з ними договори про взаємну допомогу, а потім розпочала військові дії.
“Отже, лише після цього, і то через певний час, через вісім років, ми визнали їхню незалежність, уклали з ними договір про взаємну допомогу й почали надавати їм цю допомогу в межах нашого міждержавного договору.
Ось із чого почався конфлікт. Не ми розпочали війну, та й узагалі ми жодної війни не починали. Але протягом восьми років там тривали бойові дії, фактично війна, а ми лише намагаємося її завершити”, – заявив російський президент.
Що Путін пригрозив Україні після ударів по Кримському мосту
Одна з найгучніших частин спілкування Путіна з журналістами стосувалася Кримського мосту. Відповідаючи на запитання про атаки та пошкодження споруди, російський диктатор заявив, що вважає її виключно цивільним об’єктом. Він також запевнив, що Росія нібито давно не використовує міст для транспортування військової техніки, боєприпасів і навіть нафтопродуктів.
Путін повідомив, що Москва розглядала можливість домовленостей щодо припинення ударів по окремих об’єктах. Однак після атак на Кримський міст, за його словами, переговори з цього питання більше не проводитимуться.
“Так. Ну що ж, по-перше, хочу сказати, що Кримський міст – це виключно цивільний об’єкт. До речі, вже досить давно я дав відповідну пряму вказівку: ми не використовуємо Кримський міст ані для перевезення військової техніки, ані для транспортування боєприпасів.
Ми навіть нафтопродукти не перевозили через міст. Це виключно цивільний об’єкт”, – заявив російський президент.
Далі Путін згадав попередні атаки на російську інфраструктуру та танкери в Чорному морі. Він стверджував, що Україна нібито погрожувала завдати Росії значної шкоди протягом 40 днів, а російська сторона відповіла дзеркальними діями.
За його словами, російські удари завдали значно більшої шкоди, ніж атаки, які він приписує Україні. Водночас конкретних розрахунків або незалежного підтвердження таких порівнянь Путін не навів.
“Нагадаю, що в червні цього року глава київського режиму заявив, що протягом 40 днів вони завдадуть Росії непоправної шкоди й зруйнують нашу енергетичну інфраструктуру.
Так, я вже про це говорив: певної шкоди завдали, але 5 серпня, як відомо, минули 40 днів, а результат виявився далеким від очікуваного.
Так, вони почали завдавати ударів по наших танкерах у Чорному морі. У відповідь ми, як усім добре відомо, почали діяти дзеркально.
Але наші дії у відповідь виявилися набагато болючішими для режиму, ніж його спроби завдати шкоди нашій економіці”, – заявив Путін.
Він також повідомив, що обговорював із представниками Ради безпеки РФ можливість домовленостей щодо припинення вогню в окремих сферах. Однак атаки на Кримський міст, за його словами, змінили позицію Москви.
“І тепер звідусіль лунають заклики: просимо припинити, давайте домовимося, або встановімо режим тиші на морі, або не завдаватимемо ударів по енергетичній інфраструктурі.
Відверто кажучи, я обговорював це питання з колегами з Ради безпеки й попросив усіх ще подумати та повернутися до нього з надією, що, можливо, нам вдасться про щось домовитися.
Але після ударів по Кримському мосту домовлятися ми не будемо. Ми відповідатимемо на ці удари, і я хочу, щоб усі про це знали. Вважаю, що наші дії у відповідь, як я щойно сказав, будуть набагато болючішими, ніж те, що київський режим зробив із мостом”, – пригрозив російський диктатор.
Отже, Путін фактично заявив про відмову від можливих домовленостей щодо окремих напрямів припинення вогню та анонсував подальші російські удари. За повідомленнями ТАСС, він окремо наголосив, що відповідь на атаки Кримського мосту буде значно болючішою.
Чи відновлять Кримський міст після пошкоджень
Окремо російський президент прокоментував технічний стан Кримського мосту та перспективи його відновлення. Він розповів, що споруда складається з автомобільної та залізничної частин, які, за його словами, зазнали різного ступеня пошкоджень.
Путін стверджує, що залізничну частину вже відновили, тоді як автомобільний міст потребує серйозніших ремонтних робіт. При цьому він запевнив, що Росія має намір повернути споруду до експлуатації.
“Що ж до самого мосту, то ми, звісно, його відновимо. Насправді там два мости – автомобільний і залізничний. Автомобільному завдали серйозних пошкоджень, а залізничний, наскільки я знаю, уже відновили. За сучасних засобів ураження, зокрема високоточних, зробити це не так уже й складно”, – заявив Путін.
Водночас російський президент дав зрозуміти, що головним питанням для Кремля є не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, а й подальші військові дії у відповідь.
“Питання полягає у діях у відповідь. Вони будуть. Нам намагаються приписати всю, перепрошую, провину за те, що відбувається”, – додав він.
Що Путін сказав про “нову Ялту” та перемогу над “неонацизмом”
Ще однією темою, яку Путін порушив після переговорів, стало можливе формування нового міжнародного порядку. Відповідаючи на запитання про так звану нову Ялту, російський президент звернувся до історичних подій 1945 року та післявоєнного устрою світу.
Путін заявив, що не бачить нічого поганого в Ялтинській конференції, під час якої лідери СРСР, США та Великої Британії обговорювали післявоєнний порядок. Водночас він використав цю історичну паралель для просування російської риторики про боротьбу з так званим неонацизмом.
“Що ж до нової Ялти, то знаєте, а що поганого було в Ялті?
По-перше, у Ялті зафіксували перемогу над нацизмом. Я не був би проти й вважаю, що було б правильно зафіксувати перемогу над неонацизмом, щоб ішлося про викорінення самих ідеологічних коренів ксенофобії, русофобії та інших фобій”, – заявив російський диктатор.
Таким чином Путін знову використав тему історичної перемоги над нацизмом для обґрунтування власної політичної риторики. При цьому він не навів конкретних пропозицій щодо можливого нового міжнародного формату, який називають “новою Ялтою”.
Чи поїде Путін на саміт G20 у США
Наприкінці спілкування з журналістами російський президент торкнувся питання своєї можливої участі в майбутньому саміті G20, який має відбутися у США. За повідомленнями ТАСС, Путін розповів, що Дональд Трамп повторно запросив його на цей захід.
Російський диктатор подякував американському президенту за запрошення, однак не підтвердив, що особисто приїде до Сполучених Штатів. За його словами, остаточного рішення щодо участі поки немає.
Путін також пояснив, що часті закордонні поїздки не завжди для нього комфортні. Водночас він запевнив, що Росія буде гідно представлена на міжнародному заході.
За інформацією ТАСС, питання особистої участі Путіна в саміті G20 у США залишається відкритим, а остаточне рішення російський президент поки не ухвалив.
