Події

Путіну пропонують угоду, яку він зможе назвати перемогою: що задумали у Трампа

Путіну пропонують мирну угоду до зміни Конгресу США. Вашингтон шукає умови для завершення війни, які Москва зможе представити як власну перемогу.

Посланці президента США Дональда Трампа попередили Росію, що нинішній раунд мирних переговорів може стати останньою реальною можливістю домовитися до зміни політичного балансу у Вашингтоні. Команда американського президента намагається переконати Кремль не відкладати угоду, пропонуючи дипломатичний формат, який дозволить Москві представити домовленості як власну перемогу. Про це повідомляє Kyiv Independent із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів.

Стратегія Вашингтона пов’язана з перспективою переходу Конгресу США під контроль демократів. Такий сценарій може призвести до посилення двопартійного тиску на адміністрацію Трампа з вимогою збільшити військову та фінансову допомогу Україні. Крім того, американським чиновникам можуть загрожувати парламентські розслідування щодо політики стосовно Кремля.

У Білому домі намагаються використати цю перспективу як аргумент для Москви: після зміни політичної ситуації умови для домовленостей можуть стати менш вигідними для Росії.

Поштовхом до зміни американської тактики стала відмова Москви від запланованої тристоронньої зустрічі у вересні. Переговори мали відбутися після візитів спецпосланців США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви.

Зустріч, заплановану на початок жовтня, скасували після того, як Кремль звинуватив Україну в авіаударах 20 вересня. Водночас Росія продовжувала масовані атаки на українську територію, зокрема енергетичну інфраструктуру.

У Києві вважали, що Москва не зацікавлена в домовленостях до завершення зимової кампанії ударів по енергетичних об’єктах. Після цього американські представники почали переконувати російську сторону, що зволікання може позбавити її нинішніх можливостей для досягнення поступок.

Цей аргумент, схоже, спрацював: Росія погодилася повернутися до тристороннього формату за участю України та США. Президент Володимир Зеленський 11 листопада також заявив про наявність “вікна можливостей” для результатів у переговорах до 2027 року.

Україна паралельно готується до ще однієї зими російських атак на енергосистему. За оцінкою української сторони, мета таких дій – створити умови для гуманітарної кризи та змусити населення вимагати капітуляції.

Угода, яку Москва зможе представити як перемогу

Кремль наразі оцінює ситуацію як вигідну для себе. Російські війська продовжують бити по українській енергетичній інфраструктурі, а Київ має труднощі із забезпеченням достатньої кількості перехоплювачів для захисту від балістичних ракет.

Водночас російській армії не вдається досягти суттєвого прориву на фронті. Попри це, головна вимога Москви залишається незмінною – передача Росії територій Донецької та Луганської областей, які вона не змогла захопити військовим шляхом.

Російські представники заявляли американським переговорникам, що Кремль має намір отримати ці території в будь-якому разі. Державний секретар США Марко Рубіо натомість неодноразово наголошував, що Донбас залишається головним питанням переговорів, але Росія навряд чи зможе захопити його найближчим часом.

На цьому тлі Вашингтон шукає ширшу дипломатичну конструкцію, яка могла б стати для Москви прийнятним способом завершення війни.

Одним із можливих елементів такої домовленості стала нова угода про безпеку між Росією та Європою. Москва давно вимагає перегляду європейської безпекової архітектури, зокрема обмеження розширення НАТО та скорочення військової присутності Альянсу.

Команда Трампа фактично просуває два паралельні переговорні напрями: завершення війни Росії проти України та перегляд безпекових відносин між Москвою і європейськими країнами. Другий напрям, за інформацією українського чиновника, має розпочатися лише після досягнення мирної домовленості між Києвом і Москвою.

Окремим аргументом для Кремля залишається можлива зміна контролю над американським законодавчим органом. Демократи в разі отримання більшості зможуть просувати законопроєкти про допомогу Україні та шукати двопартійну підтримку для подолання можливого вето Трампа.

Напружені переговори та незмінні вимоги

Новий раунд тристоронніх переговорів України, Росії та США відбувся 10–11 листопада. Однак зустріч не продемонструвала готовності Москви відмовлятися від попередніх умов.

Російська делегація прибула з жорсткими інструкціями та не виявляла зацікавленості в обговоренні енергетичного перемир’я або інших кроків для зниження інтенсивності бойових дій.

Натомість представники Кремля наполягали на обговоренні нової угоди про європейську безпеку. Українська сторона підтвердила, що територіальні претензії Росії залишилися незмінними.

“Вони й далі говорять про Донбас, але додатково з’явилася нова тема – архітектура європейської безпеки”, – розповів Kyiv Independent український чиновник, близький до переговорного процесу.

Головний переговорник Росії Володимир Мединський 11 листопада знову озвучив позицію Кремля щодо українських територій.

“Кожен дюйм нашої землі так чи інакше буде повернуто Росії”, – заявив Мединський.

Наступний етап переговорного процесу очікується 19 листопада в Берліні. Там мають зустрітися американські посланці, українські чиновники та представники європейських країн, щоб узгодити подальші дії.

Одним із головних питань стане позиція Європи щодо запропонованої Вашингтоном ідеї нової безпекової домовленості з Росією. Європейські чиновники як публічно, так і в приватних розмовах уже заявляли, що не підтримують цю ініціативу.

Чи готова Росія до компромісу на переговорах

Росія не демонструє готовності погодитися на компромісні умови припинення вогню та не розглядає повного завершення війни проти України за нинішніх обставин. Про це повідомив політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в інтерв’ю Главреду.

За оцінкою експерта, позиція Москви щодо переговорного процесу залишається незмінною, попри обговорення можливих домовленостей.

“Російська Федерація не демонструє готовності до компромісних умов припинення вогню”, – наголосив Чаленко.

Політолог також звернув увагу на стратегічний підхід російського керівництва до війни. Наразі Кремль не бачить підстав для повного припинення бойових дій.

“Москва за нинішніх умов не бачить для себе можливості повністю завершити війну”, – пояснив Чаленко.

Мирні переговори – останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив перед засіданням у форматі “Рамштайн-37” у Брюсселі, що вирішальну роль у нинішньому мирному процесі відіграють США, яких від імені президента Дональда Трампа представляють спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Очільник Альянсу підтвердив, що європейські союзники тепер також перебувають за столом переговорів, а НАТО бере участь у зустрічах щоразу, коли може принести практичну користь, проте відмовився коментувати окремі медійні повідомлення про перебіг закритих консультацій.

Водночас оглядач агентства Bloomberg Марк Чемпіон у своїй аналітичній колонці наголосив, що в обмін на численні поступки з боку Вашингтона Кремль не зробив жодного зустрічного кроку для досягнення мирної угоди. Автор детально перелічив щонайменше десять односторонніх “подарунків”, які адміністрація Дональда Трампа зробила Володимиру Путіну після січня 2025 року – від заморожування американської військової допомоги, яка за каденції Джо Байдена сягнула 119 мільярдів доларів, до призупинення передачі розвідданих, обмеження швидкості супутникового зв’язку Starshield на фронті та згоди обговорювати ширшу європейську архітектуру безпеки.

Раніше міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва не збирається змінювати своїх початкових цілей у війні проти України та не розглядає як предмет торгу вимогу негайно скасувати так звані “обмеження прав російськомовних”. Глава російського зовнішньополітичного відомства також попередив, що можливе розміщення європейських стабілізаційних сил на українській території Кремль розцінить як прямий вступ цих країн у війну, водночас підтвердивши продовження переговорів у тристоронньому форматі США – Росія – Україна та підготовку майбутньої зустрічі на рівні лідерів.