“Резерв+” тепер можуть вимагати навіть у жінок: що змінилося для українців у ЄС

Українці в Бельгії повідомляють про нові труднощі під час оформлення тимчасового захисту. Чому міграційні офіцери по-різному трактують дані «Резерв+» і кому можуть відмовити?

З 5 серпня, після набуття чинності рішення Ради ЄС щодо обмеження тимчасового захисту для військовозобовʼязаних, у Бельгії та інших країнах Євросоюзу фіксують різкий сплеск затримок і відмов у захисті для українців.

Як зазначають правозахисники, з проблемними ситуаціями зіштовхуються не лише чоловіки призовного віку, а й жінки, підлітки на порозі повноліття та юнаки віком 18–22 років.

Про це пише «Радіо Свобода».

У Бельгії українцям масово відмовляють у тимчасовому захисті: причини і що робити

Головною причиною хаосу стала відсутність єдиних централізованих інструкцій та розбіжності в тому, як міграційні офіцери трактують статуси в застосунку «Резерв+» та відсутність штампів про перетин кордону.

Оскільки рішення ЄС через антидискримінаційне законодавство стосується військовозобовʼязаних «осіб» загалом, у Бельгії почали масово вимагати «Резерв+» і від жінок.

«Почалися скарги — масово. Поки що ніхто не розуміє нюансів. Бо „Резерв+“, окрім „знятий з військового обліку“ або „військовозобов’язаний“, має ще інші категорії, які міграційна служба не розуміє. Те саме стосується жінок: навіть якщо жінка встановила застосунок і показує, що ніде „не обліковується“, для одного офіцера цього достатньо, інший каже: „Не обліковується, тому що ви дані не дали. А де написано, що ви не військовозобов’язана?“, — розповідає представниця центру „Українські голоси“ Марія Шамшина.

У брюссельському центрі «Українські голоси» в черзі на консультацію стоїть батько шістьох дітей, у чиєму додатку «Резерв+» немає позначки про відстрочку. Одразу за ним кабінет залишає 23-річний хлопець, який виїхав з України напередодні дня народження, проте так і не зміг домогтися від прикордонників штампа про перетин кордону.

Лише за перші 2,5 тижня нових правил до цього центру надійшло понад 150 скарг через відмови у тимчасовому захисті.

Єврокомісія радить чиновникам спиратися на штампи українських прикордонників, адже легальний виїзд із країни апріорі означає дотримання військового обов’язку.

Оскільки штампи останнім часом не ставлять без запиту, перевірки почали масово проводити через «Резерв+». У результаті мобільний додаток вимагають навіть від жінок, хоча єдиного розуміння статусу урядовці не мають.

Хоча остаточних відмов жінкам поки не фіксували, чиновники часто просять їх «прийти пізніше». Подібні настрої підтверджує і Пітер ван Роєн із бельгійського відділення Caritas, адже до них звертається все більше занепокоєних жінок.

Проблеми молоді та студентів

Найскладніша ситуація склалася у чоловіків. Навіть легальний виїзд юнаків віком 18–23 років, які мають законне право на перетин кордону заради навчання, тепер часто завершується відмовами.

«Якщо люди показують „Резерв+“ і там написано „знятий з військового обліку“, питань нема. Всі інші ситуації, наприклад, чоловіки віком 18–23 років, які офіційно військовозобов’язані, проте до 23 років мають право легально перетинати кордон і вчитися. Навіть їм зараз дають відмови — іноді письмові, а іноді в усній формі».

У Брюсселі почали відмовляти у захисті, якщо з документів не зрозуміло, чи є особа звільненою від мобілізації. Труднощі спіткають навіть сімнадцятирічних підлітків, чиї справи зависли у відомствах на кілька тижнів перед самим повноліттям.

Позиція українського МЗС та ЄС

У Міністерстві закордонних справ України запевняють, що такі випадки не мають масового характеру та здебільшого спричинені нестачею документів про легальний виїзд. Громадянам радять завчасно дбати про паперові довідки Держприкордонслужби.

Водночас у відомстві наголошують, що причиною хаосу є брак чітких загальноєвропейських інструкцій для місцевих чиновників щодо трактування даних у «Резерв+».

Єврокомісія обіцяє презентувати додаткові роз’яснення вже найближчими тижнями, тим часом міграційні служби Бельгії продовжують перевіряти всіх заявників віком від 18 до 60 років незалежно від їхньої статі.

Відмови у тимчасовому захисті для українців

Нагадаємо, МВС Чехії визначило чіткі критерії, за яких громадянам України можуть відмовити в наданні або подовженні тимчасового захисту. Серед загальних підстав — невідповідність кваліфікаційній групі, відсутність особистої подачі заяви, наявність захисту чи іншого статусу проживання в іншій країні ЄС, а також загрози державній безпеці, серйозні кримінальні злочини або надання неправдивих даних.

Окремі вимоги стосуються осіб віком від 18 до 60 років, які проходять військову службу в Україні: починаючи з 5 серпня, вони зобов’язані надавати підтвердження свого статусу.

Через нові правила ЄС у Чехії почали масово відмовляти чоловікам у тимчасовому захисті через відсутність військово-облікових документів чи доказів законного виїзду.