Російська ракета залетіла вглиб Польщі на 100 кілометрів: якої реакції від Варшави чекати

Під час атаки по Україні російська ракета залетіла у Польщу на майже 100 кілометрів, вона впала у Люблінському воєводстві. Попри те, що країна є одним із лідерів держав НАТО за обсягом виділеного відсотка від ВВП на сферу оборони, має сили й засоби, проте на фінальних етапах рішучості з боку поляків не спостерігається.

На цьому в етері 24 Каналу, коментуючи падіння російської ракети Х-101 в Польщі, наголосив військовослужбовець ЗСУ, аналітик Олександр Мусієнко. Він натомість навів у приклад Румунію, яка теж страждала від того, що її повітряний простір перетинали російські засоби ураження (“Шахеди”).

Польщі варто взяти приклад з Румунії

Румунія активніше почала працювати по повітряних російських цілях у своєму просторі та збивати дрони. Це, як підкреслив аналітик, єдиний поки що сусід України, який показує, як потрібно діяти. З його слів, Румунія шукала рішення по протидії російським БпЛА і раніше, змінила процедуру, швидко привела у відповідність законодавство, дала можливість працювати військовим і поставилася до цього відповідально.

Румунія – це найкращий приклад того, яким чином потрібно адаптуватися і не боятися діяти та як має виглядати оборона південно-східного флангу НАТО, чого не можна сказати про Польщу. В цьому є певна проблема, яка більше залежить від неї. Це, звичайно, її внутрішнє питання, як боронитися. Але Україна відкрита. Коли залітали російські дрони на територію Польщі, то були заяви від військово-політичного керівництва України про те, що ми готові ділитися досвідом,– нагадав Мусієнко.

Країни Балтії, Польща, з його слів, зацікавлені в тому, щоб переймати український досвід у контексті протидії безпілотникам, яким чином залучати наші дрони-перехоплювачі та інтегрувати систему малої ППО. Військовий ЗСУ зазначив, що їхній інтерес по військовій лінії, по співпраці штабів, є колосальним і, на його думку, буде реалізовуватися.

Можливо, є певні політичні аспекти, які складно пояснити. З військового погляду чи може винищувач, який підіймається в небі над Польщею, збити крилату ракету? Звичайно, може. Тоді виникають запитання: а в чому виник збій? І далеко не вперше. Я думаю, що це питання буде доволі серйозно вивчатися, тому що кожен такий випадок Росія використовує з користю для себе,– наголосив Мусієнко.

У Кремлі стежать за реакцією Польщі

Аналітик підкреслив, що росіяни одразу моніторять реакцію, стан системи протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій, які ведуть спостереження в небі. Росіяни відстежують, яким чином це відбувається і за якими алгоритмами реагують на такі дії, і роблять відповідні висновки.

Вони сьогодні такі: є певна вразливість, в тому числі території Польщі та загалом східного флангу НАТО для російських атак. Тобто, як додав аналітик, у Росії є можливість атакувати в разі необхідності, видаючи це за випадкові інциденти.

Думаю, що в цьому випадку буде реакція про те, що це було нецілеспрямовано. Загалом, якщо не буде надалі такої реакції, як демонструє Румунія, тоді такі ракети будуть залітати частіше,– прогнозує Мусієнко.

Військовий підсумував, що нині Румунія найпослідовніший сусід України, який чітко демонструє, як потрібно діяти у таких випадках. За його переконанням, це найкращий досвід, який треба переймати іншим сусідам у випадках, коли російські засоби ураження перетинають їхній повітряний простір.