Росія підготувала масований ракетний удар: Жданов назвав дату і попередив про нову загрозу
Чому РФ відкладає масований удар, коли він може відбутися, які цілі можуть опинитися під прицілом та що відомо про нову загрозу — реактивні дрони «Бандероль».
Президент Володимир Зеленський ще кілька днів тому попередив українців про загрозу нового масованого удару з боку Росії. Водночас масштабної комбінованої атаки досі не відбулося.
Чому РФ відкладає масований удар, коли він може відбутися, які цілі можуть опинитися під прицілом та що відомо про нову загрозу — реактивні дрони «Бандероль», у коментарі ТСН.ua розповів військовий експерт Олег Жданов.
Війна в Україні: коли Росія може завдати масованого удару
На думку Олега Жданова, Росія вже накопичила достатньо засобів ураження для масштабної атаки, а найімовірніший час її проведення пов’язаний із важливими політичними подіями.
«Я думаю, найімовірніша дата масованого обстрілу — це наступна ніч або 29 липня. Треба враховувати різницю в часі. Буде зустріч Зеленського і Трампа. Зазвичай під такі політичні події Російська Федерація завжди нам робить такі масовані удари», — каже Олег Жданов.
За його словами, ворог може використати приблизно таку саму кількість ракет, як і під час попередніх масштабних атак.
«Якщо казати про масований удар, то я думаю, що вони готові. І кількість ракет може сягати і до 40, як це було в попередні удари. Тим більше, що вони періодично по 10 ракет відправляють по столиці України. І по одній-дві ракети — по Одесі, Дніпру, Кривому Рогу, Запоріжжю, Харкову», — зазначає експерт.
На його думку, новий удар може мати політичне підґрунтя.
«Політичні події якраз розвиваються під те, щоб Росія показала свої зуби і ще раз довела тому ж самому Дональду Трампу, що у них на фронті все гаразд і вони перемагають. І що не треба слухати Зеленського, а треба дивитися на їхні “величезні успіхи”», — пояснює Олег Жданов.
Ракетний удар по Україні: куди може бити Росія
Олег Жданов не виключає, що під час нового масованого удару окупанти можуть атакувати як об’єкти інфраструктури, так і цивільні об’єкти.
«Все, що ви перелічили, все може бути в переліку цілей. Останнім часом Російська Федерація хоче або бити по складах, сподіваючись, що там щось може перебувати, або по цивільній інфраструктурі для того, щоб створити умови геноциду і примусити нас до перемовин на їхніх умовах», — каже Олег Жданов.
За словами експерта, війна дедалі більше переходить у фазу виснаження.
«Зараз настала фаза війни на виснаження. Фронт фактично мінімально динамічний. А хто кому більше завдасть шкоди в економіці та інфраструктурних об’єктах, які впливають на стан економіки, той, загалом, буде мати перевагу на полі бою», — каже Олег Жданов.
Скільки ракет накопичила Росія
Олег Жданов оцінив запаси російського ракетного озброєння:
«Щодо ракет “Іскандер” вони 60 ракет на місяць виробляють. А якщо брати останню розвідувальну інформацію, то до 600 ракет різних типів у росіян є в недоторканному запасі. Проти нас, я думаю, вони навіть у цей недоторканний запас залізуть. Тільки щоб нас якомога сильніше придавити».
Вiн також звернув увагу на ще одну важливу деталь, яка може вплинути на кількість ракет, які РФ застосовує під час атаки.
«Не забудьте, що “Енгельс” вже другий раз поспіль — літаки звідти не піднімаються, тому що буквально за добу до вильоту ми завдаємо удар дронами. Сам факт атаки бази може впливати на те, що вони не ризикують піднімати стратегічну авіацію для участі в обстрілах нашої території», — каже Олег Жданов.
Чому Росія запускає менше «Шахедів»
Олег Жданов звернув увагу, що останнім часом кількість звичайних «Шахедів» під час атак зменшилася. За його словами, це може свідчити про зміну російської тактики.
«Вони розуміють падіння ефективності звичайних “Гераней” чи “Шахедів”. І більше намагаються переключитися на реактивні дрони. Ми постійно бачимо реактивну “Герань”, “Герань-3”, “Герань-4”. І “Бандероль” — це теж фактично крилата мініракета», — пояснює експерт.
Саме висока швидкість, за його словами, робить такі цілі значно небезпечнішими.
«”Бандероль” йде 500-600 кілометрів на годину. Реактивна “Герань” теж рухається приблизно з такою ж швидкістю. Через швидкість і малу кількість засобів ППО нам важко збивати такі цілі», — каже Олег Жданов.
Що таке «Бандероль» і чому вона небезпечна
За словами експерта, «Бандероль» фактично поєднує можливості крилатої ракети та безпілотника.
«Фактично “Бандероль” — це гібрид дрона і малогабаритної крилатої ракети. У нього швидкість 620-650 кілометрів на годину, дальність польоту — до 500 кілометрів», — пояснив він.
Олег Жданов розповідає, що запускається цей засіб ураження з російського безпілотника «Оріон» (також відомий як «Иноходец»), який може нести дві такі ракети. Водночас, попри відносно невелику бойову частину, нова зброя є складною ціллю для української ППО.
«Самої вибухівки навіть менше, ніж у “Шахеда”, близько 50 кілограмів. Але він краще долає нашу систему ППО. З реактивними дронами фактично відпадають мобільні вогневі групи», — каже експерт.
Наскільки точною є нова зброя РФ
Олег Жданов каже, що російські розробники використовують одразу кілька систем наведення, тому «Бандероль» досить точна.
«Росія використовує подвійну, а іноді й потрійну систему наведення своїх дронів. Є система ГЛОНАСС, GPS, а якщо все заглушено — вони можуть переходити на інерційну систему. На жаль, ворог дуже швидко реагує», — каже він.
За словами експерта, частина комплектовання для «Бандеролі» має китайське походження.
«На “Бандеролі” стоїть китайський турбореактивний двигун. І система наведення, про яку я розповідав, теж китайська, не російська», — зазначив Олег Жданов.
Чи стане «Бандеролей» більше
За словами Олега Жданова, точних даних про масштаби виробництва поки що немає, однак тенденція вже очевидна.
«Поки що немає відкритої інформації, щоб можна було оцінити масштаби виробництва. Але я думаю, що вони посилено переходять на виробництво саме таких дронів. Це нове покоління дронів, новий етап у розвитку дронів-камікадзе дальнього радіусу дії. Скоріше за все, що далі, то більше ми будемо бачити їх застосування», — вважає експерт.
Водночас він зауважив, що Україна також мала перспективні розробки реактивних безпілотників, однак наразі їхнього масового застосування не видно.
