Події

США та Європа готують мирний план для України: WP назвало 4 головні пункти

США розраховують, що комплексний підхід дозволить не тільки припинити бойові дії, а й створити умови для довгострокової стабільності в регіоні.

США та європейські країни розробляють комплексний план завершення війни в Україні, який передбачає взаємні поступки, гарантії безпеки та масштабну програму післявоєнного відновлення. Однією з головних перешкод залишається питання окупованих територій. Водночас Вашингтон домагається від Києва припинення ударів по російських нафтопереробних заводах. glavred.net

Про це йдеться в матеріалі The Washington Post.

За даними видання, американські та європейські переговірники намагаються сформувати пакет домовленостей, який дозволить сторонам оцінити перспективи після закінчення війни та створить умови для територіального компромісу. При цьому пропоновані рішення не будуть повністю відповідати початковим військовим цілям ані України, ані Росії.

Один з американських чиновників, обізнаний із ходом переговорів, пояснив, що завдання полягає в розширенні порядку денного обговорення за межі територіального питання. За його словами, сторонам необхідно показати, які економічні та політичні перспективи відкриються після завершення бойових дій, щоб спонукати їх піти на поступки.

Новий етап дипломатичних зусиль активізувався після шестигодинної зустрічі у Флориді, що відбулася минулої п’ятниці. Переговори організували спеціальні посланці президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф. У зустрічі брали участь українські представники, а також чиновники з Великої Британії, Франції та Німеччини. Переговори відбулися в гольф-клубі Shell Bay у Голлівуді, що належить Віткоффу.

Чотири ключові пункти мирного плану

За інформацією американського чиновника, пакет домовленостей, що обговорюється, складається з чотирьох основних напрямків. Вашингтон розраховує, що комплексний підхід дозволить не тільки зупинити бойові дії, а й створити умови для довгострокової стабільності в регіоні.

1. Відновлення України.

Першим елементом стане програма післявоєнного відновлення. Світовий банк спільно з інвестиційною компанією BlackRock має намір розробити механізм фінансування потреб України.

Кошти планують спрямувати на відновлення зруйнованих територій, підтримку сімей загиблих і поранених військовослужбовців, а також відродження української економіки.

Американські переговірники попросили Київ підготувати детальні розрахунки необхідних витрат та гарантії прозорого використання коштів. За даними WP, Україна поки що не надала остаточних оцінок, однак очікується, що це відбудеться найближчими днями, якщо переговорний процес триватиме.

2. Гарантії безпеки.

Другою складовою мають стати зобов’язання США та європейських держав надати Україні військову допомогу в разі нового нападу Росії.

Американський чиновник порівняв передбачувані гарантії з п’ятою статтею НАТО, яка передбачає колективну реакцію союзників на збройний напад на одного з учасників альянсу.

Водночас Москва повинна буде обговорити з європейськими країнами власні вимоги у сфері безпеки. Конкретні параметри цих домовленостей поки що не визначені.

3. Економічні та енергетичні домовленості.

Третій напрям передбачає можливе економічне зближення Росії, України та європейських країн. Серед варіантів, що обговорюються, – будівництво трубопроводу для постачання російської нафти та газу до Європи з розподілом частини доходів між Москвою та Києвом.

За словами американського чиновника, реалізація такого проєкту могла б знизити витрати європейських країн на енергоресурси.

Крім того, передбачається обговорити довгостроковий доступ Росії до європейського енергетичного ринку, а також механізм і терміни можливого скасування чинних економічних санкцій.

4. Територіальний компроміс.

Найскладнішим питанням залишається майбутнє окупованих українських територій.

Згідно з обговорюваним сценарієм, Росія має погодитися припинити бойові дії за нинішньою лінією фронту, яку учасники переговорів називають “лінією контролю”. При цьому Україні, ймовірно, доведеться враховувати фактичний контроль Москви над захопленими територіями, включаючи частину Донбасу.

Однак остаточні параметри можливого територіального врегулювання поки що не узгоджені. Додаткову складність створює мінлива ситуація на фронті: лінія зіткнення постійно коригується через локальні просування та відступи військ.

Чому Трамп вимагає припинити удари по російських НПЗ

Одним із спірних питань переговорів стала вимога Вашингтона до України та Росії припинити взаємні атаки на нафтопереробні заводи.

Для Москви виконання такої умови може виявитися менш складним, оскільки найбільший український НПЗ уже зазнав серйозних пошкоджень у результаті російських ударів. Для Києва ж відмова від атак означає обмеження одного з інструментів впливу на російську економіку.

“Очевидно, що здатність українців завдавати ударів по нафтопереробних заводах впливає на російську економіку. Це посилило позиції Зеленського на переговорах”, – заявив європейський дипломат.

За інформацією американського чиновника, під час переговорів у Флориді Кушнер і Віткофф закликали українську сторону припинити удари по російських НПЗ. При цьому вони попередили, що Трамп має намір укласти угоду про постачання російського дизельного палива.

Джерело стверджує, що за останні місяці представники США приблизно шість разів зверталися до Києва з подібним проханням на тлі різкого зростання цін на дизель.

Після того як президент України Володимир Зеленський не підтримав цю пропозицію, Трамп уклав угоду про постачання дизельного палива з Росії. За оцінкою авторів матеріалу, рішення американського лідера було спрямовано, зокрема, на зниження вартості палива напередодні проміжних виборів у США.

Зеленський назвав дії Трампа “слабкими”. У відповідь американський президент пригрозив припинити розвідувальну підтримку України. Європейський дипломат, коментуючи значення американської допомоги, зазначив, що її можливості “важко відтворити”.

Один з американських чиновників заявив, що в разі згоди Зеленського зупинити удари по НПЗ Вашингтон готовий повернутися до подальших переговорів з Москвою.

Чому перспективи мирної угоди залишаються невизначеними

Незважаючи на розбіжності навколо дизельної угоди, європейські лідери, за даними WP, не мають наміру відмовлятися від дипломатичного процесу, який ведуть Кушнер і Віткофф.

“Зараз настав час знизити напруженість у ситуації та повернутися до роботи”, – заявив європейський дипломат.

Необхідність врегулювання пояснюється масштабом втрат і вичерпанням ресурсів сторін. Згідно з наведеними в матеріалі оцінками, загальні втрати Росії вбитими та пораненими перевищили 1,4 млн осіб. Велика Британія оцінила російські втрати за серпень приблизно в 42 тисячі військовослужбовців – близько 1400 осіб на день.

На цьому тлі взимку протистояння може ще сильніше зміститися в економічну площину. Обидві сторони прагнутимуть завдати супротивнику максимальної шкоди, що підвищує ризики для енергетичної інфраструктури та цивільного населення.

При цьому в матеріалі зазначається, що прагнення Трампа завершити війну поки що не призвело до досягнення домовленостей із Москвою. Європейський дипломат, посилаючись на розвідувальні дані, висловив сумнів у готовності російського керівництва до мирного врегулювання.

“Путін не виглядає так, ніби він серйозно налаштований на мир”, – заявив співрозмовник видання.

Автор WP також вважає, що угода про постачання російського дизельного палива, яка може послабити дію санкційних обмежень, ризикує надати Москві додаткові економічні можливості для продовження війни.

Дизельна угода Трампа і Путіна

У чому може полягати справжній інтерес США – думка експерта

Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко вважає, що домовленість США про закупівлю російського дизельного палива може бути пов’язана не з дефіцитом палива, а з можливістю заробити на його перепродажу. На тлі послаблення санкцій проти російського дизельного палива та закликів Вашингтона до України припинити удари по російських НПЗ відносини між Києвом і Білим домом залишаються напруженими.

В інтерв’ю “Главреду” експерт зазначив, що США є найбільшим експортером дизельного палива у світі й забезпечують майже 20 % світового експорту. Тому потреба в російському дизельному паливі для покриття внутрішнього дефіциту викликає сумніви. За його припущенням, паливо могли придбати зі знижкою, щоб згодом перепродати дорожче на світовому ринку.

“Дизельного палива у Сполучених Штатах у надлишку. Вони забезпечують майже п’яту частину світового експорту. І в мене взагалі складається враження, що російське дизельне паливо могли вирішити придбати з певним дисконтом, щоб потім перепродати його на світовому ринку за вищою ціною. Умовно кажучи, “купи-продай”. Тому не виключаю, що в цій історії може бути зацікавленість окремих осіб із найближчого оточення Трампа”, – зазначив Чаленко.

Експерт також пов’язав дії Вашингтона з труднощами дипломатичного врегулювання конфлікту навколо Ірану. На його думку, Дональд Трамп не хоче розпочинати повномасштабну наземну операцію через її політичні наслідки напередодні виборів до Конгресу, однак дипломатичні спроби врегулювати кризу не дали результату.

Угода про постачання дизельного палива з РФ до США – новини за темою

Нагадаємо, 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про досягнення домовленості з Володимиром Путіним щодо поставок енергоресурсів. За словами Трампа, ця угода передбачає постачання російського дизельного палива на американський та світовий ринки.

Як повідомляв “Главред”, Володимир Зеленський різко відреагував на рішення США і охарактеризував його як явну слабкість позицій Заходу. За його словами, послаблення санкцій без довгострокової домовленості призведе до продовження війни.

Верховний представник Євросоюзу Кая Каллас заявила, що Європейський Союз не послаблюватиме тиск на Росію і готує нові обмежувальні заходи. Вона повідомила про намір ЄС ухвалити наймасштабніший пакет санкцій з початку війни у відповідь на угоду між США та Росією.

Адміністрація президента США Дональда Трампа розраховує, що угода про експорт російського дизельного палива допоможе повернути Москву за стіл переговорів щодо завершення війни в Україні. Американські представники визнали українським чиновникам, що попередні спроби домогтися початку повноцінних мирних переговорів не принесли очікуваних результатів.