Старший син в полоні, менший на фронті, а їх батько загинув: жінка з Волині розповіла про важку долю своєї сім’ї

25 років колонії суворого режиму. Саме на стільки росіяни засудили українського захисника, сина ковельчанки Світлани Богдан. 24-річний військовий потрапив у полон після виходу з «Азовсталі». Відтоді від сина – жодної звістки. Підтримує жінку її менший син, але зараз він також він на фронті.

Про те, як Світлана Богдан виступала в ООН і чи може лікувати час, – йдеться в сюжеті 12 каналу.

Світлана Богдан – мама двох синів. Менший 22-річний Анатолій зараз на фронті. Старший 24-річний Андрій – у російському полоні.

Жінка працює медичною сестрою в одній із ковельських шкіл. Світлана каже, що їй допомагають триматися робота й волонтерство.

Нещодавно родину Богданів сколихнула ще одна біда. Від важких поранень помер батько синів Світлани, її колишній чоловік Ярослав Богдан. Свій останній бій він прийняв на Донеччині. За життя чоловік боровся 7 місяців у лікарні.

Ярослав Богдан став до лав Збройних сил у перші дні повномасштабного вторгнення, аби не відставати від синів-військових. Першим в армію пішов старший Андрій. Матір каже: її син – патріот і постійно був за справедливість у всьому. Вона й не здивувалася, коли дізналася, що Андрій іде служити в «Азов».

Він пройшов непростий курс підготовки і в 2019 році розпочав службу. Тоді йому було лише 20 років.

Перед початком великої війни, будучи в Маріуполі, син заспокоював матір, казав, що все буде гаразд.

“«Азов» був готовий. Вони були напоготові. Вони розуміли, що будуть першими брати на себе удар. Так воно і вийшло. Від дзвінка до дзвінка. Телефон завжди з собою… Андрій подзвонив. Все, всі тихесенько, бо Андрій дзвонить… Усі підтримували” – каже Світлана Богдан

Та «Азовсталь» було оточено. Востаннє Андрій зателефонував, коли разом із побратимами покинув завод.

“Він виходив з «Азовсталі» 16 травня. 15-го писав, дзвонив. Був оптимістично налаштований і казав: мамо, в нас усе добре, ми скоро зустрінемося” – пригадує жінка.

Про те, що син у полоні, вона дізналася з новин

Після того, як син потрапив в полон, не було жодної звістки про те, де її дитина. Лише в серпні цього року Світлана почула про страшний сфабрикований вирок для Андрія – 25 років колонії суворого режиму.

Разом з Андрієм у полоні – ще двоє бійців із Ковеля. Його друзі – два Владислави, яких також незаконно ув’язнили.

“Усі злочини вони перекладають на азовців. Роблять їх злочинцями і судять” – каже Світлана Богдан.

Син завжди мужньо приймав виклики долі, тому Світлана нині намагається жити так само. Вона не перестає робити все, що в її силах, аби звільнити Андрія та інших полонених захисників. У травні виступила з промовою в ООН. Акції рідні полонених ковельчан проводять і в рідному місті.

“Хочеться, щоб пам’ятали, щоб допомагали, підтримували, щоб не забували про те, що ми всі маємо об’єднатися задля того, щоб перемогти в цій війні. Ті, хто має рідних, які захищають країну, розуміють, що потрібно підтримувати грошові збори, що на фронті потрібні медикаменти, турнікети, автомобілі, дрони” – наголошує Світлана Богдан

Матір вірить, що її сини повернуться додому. Просить й інших не забувати дякувати за щоденний подвиг нашим захисникам та не мовчати про тих, хто досі перебуває в російському полоні.