Там уже понад сотня коpаблів. Що відбyвається
Неоголошене розгортання понад сотні китайських кораблів стало черговою демонстрацією військових можливостей Пекіна та його готовності посилювати тиск на Тайвань.
На початку листопада Китай провів масштабне неоголошене розгортання військово-морських сил навколо Тайваню та в західній частині Тихого океану.
У маневрах брали участь понад 100 кораблів китайського військового флоту та берегової охорони.
Пекін офіційно не повідомляв про проведення цих навчань, які тайванські посадовці розцінюють як приховану кампанію військового залякування.
Як повідомляє Reuters, маневри стали одним із найбільших розгортань китайського флоту за всю історію та за масштабами перевершили попередні офіційно оголошені навчання поблизу Тайваню.
За оцінками представників безпеки острова, Китай відпрацьовував не лише сценарії блокади Тайваню, а й ширші військові операції в західній частині Тихого океану.
Китай відпрацьовував атаки на військові об’єкти та міста
Високопоставлений представник органів безпеки Тайваню розповів Reuters, що на початку листопада китайські військові та берегова охорона одночасно зосередили в регіоні понад 100 суден.
Під час навчань відпрацьовували сценарії атак на збройні сили інших держав і міста, зокрема на території Тайваню.
За словами співрозмовника агентства, до маневрів залучили скоординовані військово-морські угруповання Східного, Північного та Південного театрів військових дій КНР.
Така концентрація сил свідчить про підготовку до масштабніших операцій, ніж просто можлива морська блокада Тайваню.
Китай також демонстрував здатність об’єднувати регіональні флоти в єдину оперативну силу для проведення операцій на значній відстані від власного узбережжя.
Тайванські посадовці назвали ці маневри «тихим залякуванням». На відміну від традиційних військових навчань Пекін не оголошував про їх початок і не надавав офіційних пояснень щодо масштабного переміщення кораблів.
Один із представників іноземної розвідки, з яким поспілкувалося Reuters, припустив, що відсутність публічного оголошення була навмисною. Такий підхід дозволяє Китаю посилювати військовий тиск на сусідів, водночас уникаючи значного дипломатичного резонансу.
Тайванський посадовець порівняв таку тактику з поведінкою грабіжника, який ховає пістолет у кишені, але спрямовує його на банківського касира. Жертва змушена підкоритися через страх, водночас відсутність відкритої загрози дозволяє уникнути спрацювання сигналізації та масштабної реакції правоохоронців.
Військова активність Китаю триває
За інформацією двох представників органів безпеки Тайваню, протягом цього тижня масштаби китайського військово-морського розгортання дещо скоротилися. У п’ятницю в межах так званого першого ланцюга островів діяло близько 70 китайських суден.
Однак це не означає завершення військової активності. Генеральний секретар Ради національної безпеки Тайваню Джозеф Ву повідомив у соцмережі X, що угруповання Північного, Східного та Південного театрів військових дій КНР разом з авіаносною ударною групою на чолі з авіаносцем «Ляонін» продовжують діяти у водах на схід від Філіппін.
Він також наголосив, що активність китайської військової авіації поблизу Тайваню залишається високою.
Міністр оборони Тайваню Веллінгтон Ку раніше заявляв, що Пекін відпрацьовує операції з обмеження доступу до певних районів західної частини Тихого океану. У них беруть участь авіаносець та інші військово-морські з’єднання.
За інформацією Reuters, під час останніх маневрів китайський підводний човен також запустив міжконтинентальну балістичну ракету з Жовтого моря вглиб материкової території Китаю.
Водночас Пекін заявив, що участь авіаносця в навчаннях є плановою та не спрямована проти жодної конкретної країни. Міністерство оборони КНР не відповіло на запит Reuters щодо коментарів стосовно масштабного розгортання кораблів.
Демонстрація сили напередодні міжнародного саміту
Масштабні маневри відбулися на тлі підготовки Китаю до саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені. Очікується, що під час зустрічі президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін проведуть чергові переговори. Тайвань також бере участь у саміті.
Крім того, цього тижня Сі Цзіньпін виступив із програмною промовою щодо Тайваню, у якій закликав до мирного «возз’єднання», однак не згадав про можливість застосування військової сили.
Китай вважає демократично керований Тайвань своєю територією і не відмовляється від застосування сили для встановлення контролю над островом. Протягом останніх п’яти років Пекін систематично посилює військовий тиск на Тайбей, що викликає занепокоєння західних держав через ризик збройного конфлікту в регіоні.
Водночас китайська державна газета Global Times у п’ятницю опублікувала попередження на адресу правлячої партії Тайваню, заявивши, що її прагнення до незалежності за підтримки зовнішніх сил або військових засобів нібито неминуче матиме серйозні наслідки.
