Трамп може піти на нові поступки Путіну: у NYT розкрили деталі

Українські чиновники побоюються нового саміту з Путіним у Флориді ще до того, як у січні запрацює новий Конгрес США.

Після переконливої перемоги демократів на проміжних виборах у США в європейських столицях зросла тривога через можливі нові кроки ослабленого Дональда Трампа назустріч Кремлю. Європейські та українські чиновники побоюються, що президент США спробує використати час до початку роботи нового Конгресу в січні, аби домовитися з очільником країни-агресорки Росії Володимиром Путіним. Про це пише The New York Times.

За даними видання, українські чиновники побоюються, що Трамп може піти навіть на ще один саміт із Путіним у Флориді. Європейські уряди при цьому утримуються від публічної радості через поразку Республіканської партії, оскільки розуміють, що з Трампом доведеться й далі працювати.

“Для Європи найбільша небезпека походить від непередбачуваної політики Трампа щодо Росії та України”, – заявила президентка Hertie School, професорка європейського управління та геополітики Даніела Шварцер.

За її словами, ризик ще тіснішого зближення Вашингтона і Москви зберігається саме тому, що після виборів Трамп політично ослаблений. У NYT наголошують, що контакти Трампа з Путіним, а також пропозиції Москві щодо економічних угод, зустрічей на високому рівні та завершення її дипломатичної ізоляції суперечать спробам Європи посилити тиск на Росію.

Чого чекати від переговорів в Абу-Дабі

Наступним кроком американських зусиль має стати тристороння зустріч США, України та Росії в Абу-Дабі наступного тижня. Сторони планують обговорювати кроки до мирної угоди та майбутні гарантії безпеки, які, за словами Трампа, можуть стосуватися всієї Європи.

Європейські представники також приїдуть до Абу-Дабі, щоб підтримати Україну, однак, за даними NYT, безпосередньо за столом переговорів їх, найімовірніше, не буде. При цьому в Європі не вважають, що Путін зараз готовий до серйозних переговорів, адже Росія продовжує масовані удари по цивільній інфраструктурі України напередодні важкої зими.

Європейські чиновники також вважають, що Кремль стежитиме не лише за ситуацією у США, а й за президентськими виборами у Франції навесні. За даними видання, фавориткою перегонів залишається Марін Ле Пен, яка виступає за припинення фінансової підтримки України з боку Парижа.

Чому Європа не чекає повернення до “старої норми”

Водночас США за Трампа продовжують продавати зброю європейським державам для передачі Україні та надавати важливі розвіддані про російські ракети й переміщення військ. Навіть якщо Трамп вирішить скоротити частину контингенту на базах у Німеччині, європейці не заперечуватимуть, якщо ці війська перекинуть ближче до східного флангу, зокрема до Польщі.

Директор Global Public Policy Institute у Берліні Торстен Беннер вважає, що головний урок для Європи – посилювати власну обороноздатність без надмірної залежності від США. Колишня посолка Німеччини у Вашингтоні Емілі Габер застерегла від ілюзій щодо швидкого повернення до “старої норми”: за її словами, зменшення ролі Європи в американській безпековій політиці має структурні причини.

Колишній посол Німеччини у Вашингтоні та голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер вважає, що Європі важливо зберігати адміністрацію Трампа залученою до європейських справ і не демонструвати публічної радості через поразку республіканців. Водночас він бачить у нинішній ситуації можливість активніше працювати по всій території США та переконувати американських політиків, що Європа – не тягар, а важливий союзник.

Чи зміниться політика США щодо України після виборів

Політолог, директор аналітичного центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов в інтерв’ю Главреду зазначив, що найближчим часом Білий дім форсуватиме переговорний процес.

“Найімовірніше, протягом найближчого місяця Білий дім докладатиме максимум зусиль, щоб бодай до кінця року досягти певного результату в переговорному процесі”, – наголосив експерт.

Водночас він застеріг від надмірних сподівань на демократичну більшість у Конгресі, адже у Трампа залишається право вето.

“Повернутися до порядку денного Байдена не вдасться: неминуче буде накладено президентське вето, а голосів для його подолання, навіть за умови переконливої перемоги демократів, не набереться”, – пояснив Золотарьов.

Оцінюючи подальші дії Кремля, аналітик звернув увагу, що Москва не відмовиться від своїх цілей.

“Росія, як і раніше, робитиме ставку на продовження війни та тиск на Україну. У Путіна така позиція: раз не вдалося досягти бажаного політичним шляхом – через Трампа та „дух Анкоріджа”, значить, він домагатиметься цього військовою силою”, – підсумував експерт.