Трамп може покласти край війні Росії: у Forbes назвали дієвий інструмент проти Путіна
Балтійська кампанія повітряного та морського тиску зробила б морські доходи Росії менш надійними, дорожчими та вразливішими до збоїв.
Президент США Дональд Трамп, за оцінкою Forbes, має у своєму розпорядженні інструмент, який дозволив би різко підвищити ціну російської агресії та підштовхнути Кремль до переговорів. Йдеться про масштабну повітряно‑морську кампанію у Балтійському регіоні – не блокаду, не карантин, а цілеспрямовану операцію з примусу до дотримання санкцій, побудовану на коаліційній підтримці НАТО та ЄС.
Як може працювати Балтійська ініціатива
Видання нагадує, що логіка такого підходу перегукується з тим, як Трамп діяв щодо Ірану: тиск на транспортні маршрути, контроль за вантажами, робота з портовими службами, страховими компаніями та фінансовими мережами. У Балтійському морі це дало б Вашингтону важіль, який одночасно є законним, масштабованим і напряму пов’язаним із дипломатичними вимогами до Москви.
Ключовими цілями стали б російські порти Приморськ та Усть‑Луга – головні канали експорту енергоносіїв. Якщо їхня робота стане дорожчою, менш передбачуваною та вразливою до збоїв, Кремль зіткнеться з тиском на доходи, які живлять війну.
“При цьому метою не має бути оголошення формальної блокади російських портів, що спричинить непотрібні юридичні та політичні ризики. Вашингтон також не повинен називати цю кампанію карантином. Більш точне та обґрунтоване формулювання: Балтійська ініціатива щодо забезпечення безпеки повітряного та морського транспорту та дотримання санкцій”, – наголошує Forbes.
На кого буде спрямований тиск
Суть ініціативи – не у перекритті нейтральної торгівлі й не у створенні гуманітарних ризиків для цивільних. Це точковий тиск на судна, вантажі, операторів, страховиків та фінансові структури, які прямо чи опосередковано підтримують російську війну. Мета – виявляти схеми обходу санкцій, підвищувати вартість агресії та змушувати Москву рахуватися з наслідками.
Forbes підкреслює, що така кампанія має бути спрямована саме на інфраструктуру та учасників, пов’язаних із російським військовим комплексом, і не повинна заважати законному судноплавству. Європейська участь, юридична чіткість, можливість поступового згортання заходів у разі реальних переговорів – ключові умови, які роблять ініціативу життєздатною.
Дипломатична мета визначена чітко: припинення нападів, перевірене перемир’я, відведення військ у рамках надійних угод, повернення викрадених цивільних і дітей, повага до суверенітету України та участь у механізмах компенсації.
Ризики та вигоди для Вашингтона
Разом із тим видання попереджає: Москва може назвати таку кампанію актом війни. Саме тому США та союзники мають одразу окреслити межі – це не заміна військової допомоги Україні й не спроба втрутитися у нейтральну торгівлю, а додатковий інструмент, що робить російську економічну модель агресії дорожчою та менш стабільною.
У підсумку, зазначає Forbes, Трамп отримує можливість продемонструвати союзницький розподіл тягаря, уникнути прямої ескалації та водночас посилити тиск на Кремль.
Такий підхід дозволяє йому заявити, що США не погоджуються на глухий кут і не діють самотужки, а використовують свою військово‑морську та повітряну присутність разом із впливом партнерів, щоб поставити Путіна перед вибором: вести серйозні переговори або зіткнутися зі зростаючим тиском на доходи.
Переговори про завершення війни – що відомо
Як раніше повідомляв Главред, президент Зеленський активно обговорює з партнерами формат Е3, який включає Велику Британію, Францію та Німеччину, як потенційних представників Європи на майбутніх мирних переговорах з Росією. Україна прагне, аби Європа мала вагомий голос у цих дискусіях і щоб переговори були конструктивними.
Держсекретар США Марко Рубіо говорив, що США більше не виступають посередником у мирних переговорах між Україною та Росією, але Вашингтон готовий знову долучитися до переговорного процесу, якщо побачить реальні перспективи для досягнення результату.
Водночас Європейський Союз активно працює над призначенням єдиного спеціального представника для переговорів з Росією. Серед кандидатів називають Ангелу Меркель та Каю Каллас.
