Трамп оголосив енергетичне перемир’я у війні РФ з Україною і назвав умови

Трамп заявив про взаємну відмову України й РФ бити по енергетиці.

Президент США Дональд Трамп заявив про початок енергетичного перемир’я між Україною та Росією. За його словами, Київ і Москва погодилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної. Про це повідомив президент США Дональд Трамп у дописі в соцмережі Truth Social.

Трамп стверджує, що домовленість має діяти для обох сторін і стосується саме атак на енергетичну інфраструктуру.

“Україна погодилася не завдавати ударів по об’єктах російної енергетики. Росія погодилася вчинити так само!” – заявив Трамп.

Окремо американський президент пов’язав ситуацію на паливному ринку з війною Росії проти України. За його версією, саме бойові дії між двома країнами є головним чинником нинішнього подорожчання дизельного пального у світі.

“Зростання світових цін на дизельне паливо зумовлене переважно війною між Росією та Україною, а не Іраном”, – наголосив Трамп.

Напередодні Трамп уже закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних об’єктах, пояснюючи це впливом атак на світові ціни на паливо.

РФ може зупинити удари по Україні – коментар експерта

Росія може погодитися на часткове повітряне перемир’я з Україною, але навряд чи погодиться припинити удари вздовж лінії фронту. Йдеться про можливу заборону атак по цілях у глибокому тилу, тоді як бойові дії на передовій можуть продовжитися. Про це повідомив керівник Центру громадської аналітики “Вежа”, голова благодійного фонду “Нова дорога” Валерій Клочок в інтерв’ю Главреду.

“Росіяни чудово розуміють, що зима для них теж не буде простою. Як і для нас. Для кого вона буде складнішою – це вже інше питання. Я думаю, що після ударів по ТЕС ми ще побачимо цікаві удари по території Росії”, – зазначив Клочок.

Водночас можливості для атак по російських об’єктах у глибокому тилу вже обмежуються позицією міжнародних партнерів України. Експерт навів приклади неформальних застережень щодо окремих російських міст і портів.

“Тим більше що було підтверджено, що Китай просив Україну не завдавати ударів по Владивостоку. Раніше надходили й інші прохання не завдавати ударів десь по чомусь. Америка прямо говорила про те, щоб не чіпати Новоросійськ”, – заявив Клочок.

На його думку, такі обмеження не означають відмови від ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Після масштабних атак РФ по Україні Київ може перейти до симетричної відповіді.

“Я навіть не сумніваюся, бо ситуація вимагає від української влади дзеркальної реакції. Можна якийсь час відтягувати це питання, зважати на інтереси партнерів, але не завжди це спрацьовує. Я бачу, що Зеленський уже перебуває на дуже високій стадії кипіння”, – сказав Клочок.

Окремо експерт звернув увагу на реакцію української влади на позицію західних союзників після масованих атак. За його словами, Київ очікує від партнерів не лише політичної підтримки, а й розуміння наслідків затяжної війни.

“Для мене, наприклад, було несподівано почути від нього, як після одного з обстрілів він сказав: я дзвоню європейцям, а вони відповідають, що вони у відпустці, всі питання – після відпусток”, – розповів Клочок.

На цьому тлі експерт вважає можливим сценарій, за якого Москва погодиться на обмеження ударів у глибокому тилу через ризик отримати аналогічну відповідь. Водночас це не означатиме припинення застосування авіабомб та інших засобів ураження поблизу лінії фронту.

“Він прямо про це говорить. І його послання європейцям дуже просте: якщо Україна ослабне, частина російських ракет, “Шахедів”, буде спрямована вже на вас. Тому цілком може виникнути ситуація, коли Росія погодиться на певне перемир’я в повітрі, бо у відповідь на неї буде завдано точно такого самого удару”, – пояснив він.

Економічний ефект українських атак, за оцінкою Клочка, також може посилювати мотивацію Кремля шукати окремі домовленості. Йдеться, зокрема, про проблеми російської нафтопереробної галузі та морської торгівлі.

“НПЗ реально виведені з ладу у значних масштабах. Путін сказав, що Новоросійськ не працює, фактично зупинено судноплавство та торгівлю в Азовському та Чорному морях, що становить втрати в розмірі 1% від загальноросійського ВВП. Для Росії це дуже багато”, – зазначив Клочок.

При цьому можливе повітряне перемир’я, за його прогнозом, матиме чіткі межі. Воно може стосуватися далекобійних ударів по тилових об’єктах, але не поширюватиметься на бойові дії безпосередньо біля фронту.

“Що стосується саме повітряного перемир’я, я не виключаю, що вони можуть погодитися на заборону глибоких ударів по тилу. Але що стосується фронту – навряд чи. КАБи, як і раніше, літали над прифронтовими регіонами й долітали до Одеси, так і будуть літати”, – підсумував експерт.