“Це найшвидший спосіб”: Зеленський назвав умови для зупинки бойових дій
Президент України наголосив, що головна мета полягає не в замороженні конфлікту а в гарантіях недопущення нової ескалації.
Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність розглянути замороження лінії фронту з Росією в її нинішньому вигляді як найшвидший шлях до досягнення припинення вогню та переходу до дипломатичного етапу врегулювання війни. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню Sky News.
Під час розмови ведуча Ялда Хакім уточнила, чи йдеться про фіксацію поточних позицій сторін у разі припинення вогню.
“Якби завтра було домовлено про припинення вогню, де б ви хотіли, щоб лінії фронту були заморожені? Де вони зараз? Чи погодилися б ви на це?” — запитала вона.
“Так. Це найшвидший спосіб”, — відповів Зеленський.
Водночас він наголосив, що Україна розглядає такий сценарій лише як частину ширшого процесу завершення війни.
“Але ми хочемо зупинити війну таким чином, щоб вона не повернулася. Ідея не просто заморозити ситуацію, а найшвидший спосіб – це заморозити ситуацію та перевести її в дипломатичний режим”.
На уточнення, чи не означатиме це поступки Росії, президент відповів заперечно.
“Ні, справа не лише в тому, щоб дати”.
Він додав, що утримання поточних позицій може мати практичне значення для України.
“Залишатися там, де ми є, означає дати народу України більше можливостей врятувати своїх дітей, а солдатам – повернутися. Я думаю, що це важливо для нас”.
Чи відкриють найближчі місяці шлях до переговорів – думка експерта
Політолог, експерт з питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський в інтерв’ю Главреду заявив, що найближчі місяці можуть стати визначальними для перебігу війни через можливі результати російського наступу.
На його думку, ключовим фактором є ймовірний провал наступальних дій Росії, який може суттєво вплинути на рівень підтримки України з боку союзників і змінити загальні політичні очікування щодо конфлікту.
Експерт проводить паралелі з 2023 роком, коли невдача українського контрнаступу знизила оптимізм партнерів, і допускає, що аналогічний ефект може виникнути вже щодо Росії у разі її військових невдач.
Також Преображенський вважає, що значні втрати РФ можуть спричинити як посилення зовнішнього тиску з боку партнерів Москви, зокрема Китаю, так і внутрішні політичні процеси, які вплинуть на позицію російського керівництва та його готовність до переговорів.
