Тут заборонені коти і кладовища: місто з одними з найдивніших правил у світі

Дістатися міста можна авіарейсом – політ з Осло триває близько трьох годин.

Глибоко за Полярним колом, у норвезькому архіпелазі Шпіцберген, розташоване Лонгʼїрбюен – найпівнічніше постійне поселення у світі. Про особливості життя тут пише Express.

За даними перепису 2026 року, у Лонгʼїрбюені мешкає приблизно 2512 людей. Місто займає всього 10,4 квадратного кілометра, проте має все необхідне для комфортного життя: дитячий садок, школу, церкву, пошту, ресторан і навіть музей. А ось продуктовий магазин у місті лише один – і тутешні жителі та туристи звикли покладатися саме на нього.

Цікаво, що у Лонгʼїрбюені вулиці не мають назв – лише номери. Ті, хто планує відвідати поселення, повинні ознайомитися з унікальними правилами, повʼязаними з його віддаленим розташуванням – зокрема забороною на котів та обмеженнями на щомісячну купівлю алкоголю на особу.

Хоча широко повідомлялося, що смерть у Лонгʼїрбюені є незаконною, насправді в поселенні заборонено ховати померлих, що зазвичай заохочує смертельно хворих мешканців переїжджати на материк. Заборону на поховання запровадили ще у 1950 році – після того, як виявили, що останки загиблих під час пандемії грипу 1918 року досі не розклалися через сильний холод. Це викликало побоювання, що поховані рештки можуть і досі містити активні штами смертельних вірусів.

У місті також працює Університетський центр Шпіцбергена – найпівнічніший навчальний та науковий заклад у світі, розташований на широті 78°. Студенти вивчають дисципліни, тісно повʼязані з навколишнім середовищем: арктичну біологію та арктичну геофізику.

Саме місто розташоване в долині на березі фіорду Адвент-фіорд, а краєвиди тут вражають – навколо здіймаються гори та льодовики. Втім, серед відвідувачів міста не лише туристи: тут регулярно можна побачити оленів і китів, а головне – білих ведмедів. Саме тому місцевим жителям доводиться носити зброю, щойно вони виходять за межі поселення.

Багато хто помилково вважає, що назва міста повʼязана з його ізольованістю чи довгими полярними ночами. Насправді ж Лонгʼїрбюен назвали на честь його засновника – Джона Манро Лонгʼїра, а не через тривалість полярного дня чи географічну відособленість.

Попри суворий клімат і мінусові температури впродовж року, місто перетворилося на важливий науковий та освітній центр. Туризм також відіграє дедалі більшу роль в економіці регіону: ще у 2016 році Лонгʼїрбюен відвідали 115 тисяч туристів, 35 тисяч з яких прибули круїзними лайнерами з-за кордону.

Дістатися міста можна авіарейсом – політ з Осло триває близько трьох годин, а з Тромсе – лише 90 хвилин.