У Кремлі заговорили про завершення війни: перед яким вибором постав Путін

Глава ЦПД заявив, що в російському керівництві посилюється протистояння між прихильниками продовження війни та тими, хто усвідомлює ризики для РФ.

Верхівка російської влади дедалі активніше дискутує щодо майбутнього війни проти України. Частина впливових груп у Кремлі виступає за відновлення відносин із Заходом і послаблення міжнародної ізоляції, тоді як інші наполягають на продовженні бойових дій. Про це повідомив глава Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко в коментарі РБК-Україна.

Попри розмови про можливі внутрішні суперечності в російській еліті, говорити про серйозний розкол серед тих, хто забезпечує стабільність режиму, поки зарано.

“Поки що, на жаль, не можна казати, що силовики готові до розколу. Тримається все на них. Те, що там існує декілька таборів, — це правда”, — зазначив Коваленко.

За його словами, одна з груп впливу пов’язує майбутнє Росії з поверненням західних інвестицій та поступовим виходом із санкційної ізоляції. У цьому середовищі розуміють, що співпраця з Китаєм не компенсує втрату економічних зв’язків із західними країнами.

“Частина еліт виступають за завершення війни, зняття санкцій з Росії, відновлення капіталу західного, надходження західного капіталу в Росію, тому що Китай не інвестує в Росію. Китай лише купує дешеві енергоресурси, але він не заводить свій капітал, не інвестує в розвиток промисловості російської і так далі”, — наголосив він.

Коваленко звернув увагу, що саме західний бізнес у минулому забезпечував Росії технології, робочі місця та додаткові бюджетні надходження. Особливо це стосується складних проєктів із видобутку ресурсів, де російська економіка залишається залежною від зовнішніх розробок.

Серед прихильників пом’якшення відносин із Заходом він назвав низку відомих представників російської еліти, які намагаються просувати відповідні ініціативи. Водночас ці кроки викликають жорстку реакцію з боку прихильників силового сценарію.

“Дмитрієв, в тому числі має робити якісь кроки, щоб поліпшити стосунки з Заходом для Росії, але він наражається всередині Росії на критику так званих яструбів, до яких відносять Герасимова, Патрушева, Кирієнка, Ковальчуків, Ушакова”, — сказав Коваленко.

За його словами, представники цього табору зацікавлені у збереженні нинішньої моделі функціонування держави, яка значною мірою спирається на воєнні витрати та фінансові потоки, пов’язані з війною.

“І кажуть, що з ними міністр закордонних справ Лавров. Вони виступають за продовження війни і подальше. Вони орієнтуються, в тому числі на доходи з воєнного бюджету, звісно ж, які навряд чи зможуть замінити без війни”, — зазначив він.

Окремо Коваленко прокоментував припущення про можливі зміни у російському керівництві. Він зауважив, що історія неодноразово демонструвала несподівані політичні трансформації навіть у найзакритіших авторитарних системах.

“Ми історично пам’ятаємо, всі називають це конспірологією, але раптово помер Сталін і раптово його культ почав знищувати Хрущов. Тоді теж ніхто цього не очікував. Хто знає, що зараз може відбутись в Росії?” — додав він.

Водночас наразі Коваленко не бачить очевидних ознак підготовки до кардинальних змін усередині російської системи влади. Проте економічні фактори дедалі сильніше впливають на розрахунки Кремля.

“Візуальних ознак такого немає, але є ознаки того, що сам Путін стоїть на роздоріжжі між припиненням війни і її продовженням. Він бачить економічні ризики і бачить, що чекає на Росію”, — наголосив Коваленко.

На його думку, додатковий тиск на російську економіку може посилитися через зміни на світовому енергетичному ринку.

“На Росію знову будуть запроваджені санкції, нафту продавати не вийде за завищеними цінами вже і це лише наблизить цю економічну кризу”, — підсумував він.