У Путіна зробили заяву про обмін територіями з Україною і виставили ультиматум

Мединський заявив, що Москва не поверне захоплені землі та хоче підписати мирну угоду виключно на власних умовах.

У Росії відкинули можливість обміну територіями з Україною та заявили, що мирна угода можлива лише на умовах Москви. Представник Кремля також висунув ідею створення нової системи безпеки в Європі, яку порівняв із Ялтинською конференцією. Про це заявив помічник диктатора та воєнного злочинця Путіна та очільник російської переговорної групи в Абу-Дабі Володимир Мединський у коментарі російським пропагандистським ЗМІ.

Чи погодиться Росія на обмін територіями

Питання можливого територіального обміну порушується під час переговорного процесу. Однак позиція російської сторони залишається незмінною: Москва не розглядає повернення захоплених земель як варіант домовленостей.

Мединський послався на створення так званої зони безпеки вздовж російського кордону після операції ЗСУ в Курській області. За його словами, ця територія продовжує розширюватися.

“Тема можливих обмінів територіями періодично піднімається з різних боків. Нагадаю історію. Після вторгнення України в Курську область було ухвалено рішення – про це наш президент (диктатор та воєнний злочинець Путін, – ред.) говорив не раз – про створення зони безпеки вздовж кордону з Російською Федерацією. Зараз ця зона досить значна, вона розширюється і буде розширюватися. Я не бачу жодної можливості обміну цими територіями. І знову ж таки, як яскраво було сказано нашим керівникам, там, де ступила нога нашого російського солдата, це наше”, – цинічно заявив Мединський.

На яких умовах Москва хоче миру

Окремо представник Кремля озвучив підхід російської влади до можливих домовленостей. Він заявив, що Москва не збирається відступати від своїх вимог, а майбутню угоду пов’язує з перемогою Росії.

“Тільки тоді, коли ми переможемо і підпишемо мирну угоду на наших умовах”, – ультимативно сказав Мединський.

Що Росія пропонує Європі

Ще одним пунктом російської позиції стала ідея перегляду архітектури європейської безпеки. Мединський порівняв можливу модель із новою Ялтою та згадав Гельсінський заключний акт 1975 року.

За його словами, така система має враховувати сучасні реалії та забезпечити довгостроковий мир у Європі.

“Завдання полягає в іншому, про це ми говорили сьогодні. Завдання полягає в тому, щоб створити таку систему комплексної безпеки в Європі, яка стане новою сучасною Ялтою та підставою. Яка буде просякнута духом Гельсінкі 1975 року і яка відповідатиме новим сучасним реаліям, яка буде справедливою”, – заявив представник Кремля.

Водночас Мединський визнав, що подальший перебіг переговорів залежить не лише від Москви. Серед учасників, чиї рішення можуть вплинути на процес, він назвав Україну, США та Європу.

Чи можливий прорив на переговорах до кінця року

Білий дім намагатиметься до кінця 2026 року досягти результату в переговорах щодо завершення війни в Україні, однак швидкої домовленості очікувати не варто. Через суттєві розбіжності між позиціями України, Росії та Європи реальні зміни можуть відбутися не раніше весни. Про це повідомив політолог, директор аналітичного центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов в інтерв’ю Главреду.

За оцінкою політолога, найближчий місяць може стати періодом активізації американської дипломатії. Вашингтон зацікавлений отримати конкретний результат ще до завершення року.

“Найімовірніше, протягом найближчого місяця Білий дім докладатиме максимум зусиль, щоб бодай до кінця року досягти певного результату в переговорному процесі”, – зазначив експерт.

Водночас перспективи швидкого завершення переговорів залишаються обмеженими через суперечності між учасниками процесу. Золотарьов вважає, що очікування швидкого прогресу не відповідають реальній ситуації.

“Але це фантазії, що не мають нічого спільного з реальністю: занадто багато перешкод – і в позиції Кремля, і в позиції України, і в позиції Європи. Тому якщо щось і зміниться, то в кращому разі ближче до весни, не раніше”, – пояснив Золотарьов.