“Україна в більшій небезпеці, ніж здається”: яке попередження про зиму зробив Bloomberg

Західні запаси перехоплювачів для Patriot фактично вичерпані, а порти, через які йде 90% зернового експорту, стоять від кінця липня.

Росія вийшла на виробництво понад 220 ракет щомісяця, з яких 65 – балістичні, і має в запасі близько 130 балістичних ракет. Ці дані 10 серпня оприлюднив заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький. Водночас західні запаси перехоплювачів для комплексів Patriot, які передають Україні, фактично вичерпані – а це означає, що російським планувальникам тепер може вистачити однієї ракети на ціль замість кількох, повідомляє Bloomberg.

Йдеться про сценарій, за якого наступна зима стане для української енергосистеми найважчою від початку повномасштабного вторгнення. Сталеві каркаси, якими прикривають підстанції, не розраховані на 9К720 “Іскандер”: ракета розганяється до 2600 м/с і несе бойову частину масою до 700 кг.

Змінилася й тактика ударів по глибині оборони. Росіяни встановили на “Шахеди” реактивні двигуни, через що частина українських дронів-перехоплювачів просто не встигає їх наздогнати, а окремо створили безпілотники, заточені під ураження ліній електропередач.

Наслідки браку засобів перехоплення вже видно не лише в енергетиці. Чорноморські порти, через які проходить близько 90% українського зернового експорту, від кінця липня фактично зупинили роботу. Ще один прогнозований ефект масованих ударів – нові хвилі біженців, до прийому яких Європа готова значно гірше, ніж у 2022 році.

Чим можуть зарадити партнери

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляє, що шукає додаткові системи Patriot. Названа Володимиром Зеленським потреба у 300 перехоплювачах на зиму виглядає малореалістичною, проте окремі держави ЄС мають власні запаси – і країни на кшталт Іспанії, які не перебувають під прямою загрозою з боку РФ, могли б поділитися тим, що мають. Це саме стосується і Дональда Трампа.

Другий напрям – вибивання пускових установок і заводів безпосередньо на території Росії. За інформацією видання, Київ домагається дозволу Ілона Маска на використання підключених до Starlink безпілотників для таких операцій; раніше бізнесмен відмовляв, посилаючись на ризик ескалації.

Мета союзників, на думку авторів матеріалу, – примусити Москву до припинення саме повітряної війни з охопленням усіх портів та енергетики: української електромережі, газових родовищ і систем опалення, а також російських НПЗ і газової інфраструктури без винятків. Путін на це поки не йде, бо переконаний, що Росія витримає завдані їй збитки краще, ніж Україна – майбутню кампанію балістичних ударів. Змінити його розрахунки здатне лише посилення української ППО, нарощування ударних спроможностей або обидва кроки одночасно.

185 млрд євро та політичний годинник Європи

Окремий важіль – заморожені російські суверенні активи. Ініціатива The Russian Transfer передбачає, що контроль над 185 млрд євро, які нині зберігаються в Euroclear, перейде від Бельгії до Євросоюзу в цілому. Це зняло б побоювання Брюсселя щодо того, хто відповідатиме за наслідки використання цих коштів, і розблокувало б рішення вже цього року.

Часу на маневр залишається небагато. Європейські країни гарантували фінансування України до наступного року, однак вибори 2027-го у Франції, Греції, Італії, Польщі та Словаччині здатні розхитати консенсус щодо масштабної підтримки Києва.

Минулого тижня українська сторона попередила, що Росія проводить неоголошену мобілізацію, намагаючись досягти перемоги до того, як економічні та соціальні проблеми почнуть підривати стабільність усередині самої РФ.

Якими будуть удари РФ по Україні взимку

Інвестиційний банкір Сергій Фурса в коментарі 24 Каналу застеріг від очікувань швидкого перемир’я чи вирішальних подій цієї осені.

На його думку, Кремль розглядає холодну пору року як інструмент додаткового тиску на українське суспільство, а не привід сідати за стіл переговорів.

“Йде війна на виснаження. Росіяни зараз, звісно, ескалюють, але вони залазять у запаси, витрачають набагато більше ракет, ніж виробляють. Найближчим часом вони знову візьмуть паузу, а далі, напевно, будуть робити зимову ескалацію”, – пояснив він.

Фурса звернув увагу, що результат багато в чому визначать погодні умови найближчих місяців.

За його словами, тепла зима здатна суттєво пом’якшити наслідки ворожих обстрілів, тоді як сильні морози ускладнять становище постраждалих регіонів.

Фінансист також розділив проблему тепло- та електропостачання на дві окремі історії. За його оцінкою, генеруючі потужності здебільшого розміщені поза зоною ураження ракет, тоді як логістика опалення значно вразливіша, особливо у прифронтових областях.

“По електриці все набагато краще, ніж по теплу. Це дуже сегментована історія. Є Київ, є деякі міста, які ближче до фронту, ближче до Росії. Там може бути дуже дискомфортно з огляду на теплу зиму, якщо будуть значні удари”, – зазначив інвестиційний банкір.