Україна виграє війну, але розлючений Путін може піти на відчайдушний крок: деталі від Bloomberg

У Bloomberg наголошують, що навіть на тлі успіхів України війна може стати ще небезпечнішою, адже загнаний у кут Путін здатен підвищити ставки.

Наразі на полі бою Україна демонструє кращі результати, ніж будь-коли за останні роки. Водночас витрати Росії стрімко зростають, а її військові успіхи зменшуються. Втім, цей оптимізм слід сприймати з обережністю. tsn.ua

Про це йдеться у тексті американського видання Bloomberg.

У тексті наголошують, що залишаються відкритими питання щодо того, як довго триватиме період переваги України на полі бою, а також те, наскільки небезпечним може виявитися загнаний у кут російський президент-диктатор Володимир Путін.

«Від моменту провалу українського контрнаступу 2023-го війна в основному протікала у гнітючому ритмі. РФ веде виснажливі бої на фронті, поступово захоплюючи території, використовуючи свої економічні та людські переваги. Але ціна цієї стратегії була непристойною, а прогрес — вкрай повільним. Втім, основна лінія тренду була такою, яка дозволяло Путіну вірити, що Росія здобуде перемогу», — йдеться у матеріалі.

Переваги України — деталі

Однак 2026 рік став іншим. Темпи просування армії РФ повільніші, ніж у попередні роки, але втрати залишаються надзвичайно високими. Щомісяця у середньому 35 тис. загарбників загинули, були поранені чи зникли безвісти.

Імпульс змінився головним чином завдяки можливостям України використовувати БпЛА світового класу та інноваціям. У Bloomberg наголошують, що цикли розробки менших дронів скоротили з років до тижнів. Уздовж лінії фронту повсюдне покриття безпілотників створює для росіян зону ураження, в якій пересування ускладнене, а масування смертельно небезпечне. Наразі ця динаміка більше допомагає захиснику, Україні, ніж нападнику, Росії.

Важливим є те, що Україна додала велику кількість БпЛА середньої дальності, які можуть знищувати поїзди, вантажівки та інші логістичні цілі на відстані понад 150 км і більше від фронту. Це дуже ускладнює РФ підкріплення позицій, за які точиться боротьба. Це доповнює досконалу програму ударів на великі відстані, що включає безпілотники одноразового використання та деякі ракети вітчизняної розробки.

Зазначається, саме це зіпсувало нещодавній парад Путіна до Дня Победи 9 травня, зірвало форум у Санкт-Петербурзі на початку червня та завдало значної шкоди нафтовій інфраструктурі, яка лежить в основі воєнних зусиль Росії.

Видання The Economist повідомляє, що обсяг виробництва на НПЗ країни-агресорки цієї весни був на 15% нижчим, ніж торік, незважаючи на вищі ціни через війну США проти Ірану. Щомісячні втрати Росії на полі бою тепер регулярно дорівнюють або перевищують рівень її набору. Крім того, невдоволення серед російської еліти зростає, а воєнна економіка перебуває під дедалі більшим тиском.

Дипломатичний контекст

Поразка прем’єра Віктора Орбана від Угорщини на виборах у квітні позбавила Путіна найкращого європейського союзника та усунула постійну перешкоду для продовження фінансування України ЄС.

«Зараз це не означає, що перемога близька. Адже досі Україна не може звільнити значну частину окупованої території на сході. Путін все ще налаштований на подальше розчленування та політичну нейтралізацію Країни. Але якщо Київ буде продовжувати виснажувати армії Путіна та руйнувати російську економіку до кінця цього року, то можливо, це вичерпає готовність „фюрера“ погодитися на такі непомірні втрати», — йдеться у статті.

Саме тоді, наголошує Bloomberg, можуть виникнути умови для припинення вогню вздовж нинішньої лінії зіткнення, адже навіть періодично насильницький мир може дозволити Києву відбудуватися та інтегруватися із Заходом. Окрім того, йдеться у тексті, перспектива такої інтеграції також краща, ніж будь-коли, — Україна може пов’язатися із західною оборонно-технологічною екосистемою, продаючи технології безпілотників та їхньої боротьби з ними.

Успіхи України не скасовують ризиків

«Але песимізм часто слідує за оптимізмом в Україні. Навіть попри покращення ситуації, одна невизначеність та одна небезпека зберігаються», — пишуть автори статті.

Невизначеність полягає в тому, чи перевага України в БпЛА зараз є структурною, чи циклічною. Україна ненадовго захопила перевагу на початку 2025-го але Росія нейтралізувала цю перевагу протягом року, адаптуючись до української тактики. Наприклад, використовуючи безпілотники з широким наведенням, щоб ухилитися від радіоелектронної боротьби.

Окрім того, промисловість Російської Федерації може випускати дрони та іншу зброю у великих масштабах. Якщо перевага України у сфері безпілотників в буде тимчасовою, її залишкові слабкі сторони незабаром знову стануть очевидними. Окрім того, Москва посилює свою жорстоку повітряну війну проти Києва та інших міст.

Небезпека полягає в тому, що під тиском Путін лише посилить свої зусилля примусу. Російський лідер давно стверджує, що війна в Україні — це боротьба проти Заходу. Протягом багатьох років він використовував ядерні загрози, криваві саботажі та агресивну гібридну війну, щоб вивести прихильників Києва з рівноваги.

Цей вимір війни загострюється. Наприкінці травня російський БпЛа вдарив по багатоквартирному будинку в Румунії, яка є членом НАТО. Загрози від Росії для держав Балтії також посилилися.

«Путін не готується до Третьої світової війни: його армія ледве справляється з війною, в якій бере участь. Але він, ймовірно, сподівається, що військове залякування змусить європейські держави послабити свою підтримку України або відбити у неї бажання атакувати російські міста. Можливо, він вважає, що загроза ескалації призведе до сприятливого дипломатичного втручання президента США Дональда Трампа», — пише Bloomberg.

Зауважимо, що деякі чиновники НАТО навіть побоюються, що господар Кремля може інсценувати незначний військовий конфлікт. Наприклад, окупацію, а потім швидке виведення військ з території Естонії — як спосіб дискредитувати НАТО та показати європейцям, що Трамп більше їх не підтримує.

«Це все ще винятковий сценарій. Але Путін, який поставив на карту все в Україні, не змириться з гірким розчаруванням там. Конфлікт, який зараз складається на користь „хороших хлопців“, може стати ще небезпечнішим, перш ніж завершиться», — наголошують автори матеріалу.