Українцям відмовляють у захисті в ЄС: як запрацювали нові правила отримання тимчасового статусу
Український сегмент соцмереж заполонили відео українців, які не можуть отримати статус тимчасового захисту в країнах-членах Європейського Союзу. Хоча ще кілька тижнів тому офіційні органи низки держав ЄС попереджали, що відповідно до змін на рівні блоку військовозобов’язані українці більше не зможуть отримати тимчасовий захист. Зокрема про це заявляли в Чехії, Фінляндії, Нідерландах, Швеції та багатьох інших країнах.
Про які зміни йдеться? 5 серпня в Офіційному журналі ЄС опублікували рішення Ради ЄС щодо продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Проте з важливими змінами, що відображені в пункті 17 цього рішення:
«… тимчасовий захист слід надавати лише особам, які можуть надати органам влади держави-члена докази, що вони, де це можливо, виконують свої військові зобов’язання».
ТСН.ua вже писав, що після публікації рішення Ради ЄС в Офіційному журналі воно автоматично набуває чинності. Тобто, від 5 серпня, якщо інше не передбачено рішеннями національних органів держав-членів, новоприбулі громадяни України, які підлягають призову, мають довести виконання своїх військових обов’язків, щоб отримати статус тимчасового захисту.
Тож що зараз відбувається з процедурою отримання статусу тимчасового захисту в ЄС? Яких уточнювальних документів вимагають? Та чи стосується це жінок? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Багато нарікань на Іспанію: що відбувається насправді
Зараз у соцмережах дуже багато дописів та відео українців, адвокатів чи юристів про відмови в отриманні тимчасового захисту в ЄС. Більшість стосується саме Іспанії. У таких дописах та відео люди наводять фото роздрукованого документу з відповідних офіційних іспанських органів про «новий режим надання нових статусів тимчасового захисту від 5 серпня 2026 року». Йдеться саме про українських чоловіків призовного віку, які для отримання тимчасового захисту мають довести законні підстави перетину кордону.
Це, зазвичай, штамп в паспорті та роздрукований документ із «Резерв+», перекладений іспанською. Під час особистого подання документів додаток «Резерв+» також необхідно відкрити, щоб співробітник міг перейти по QR-коду й побачити дійсність паперів. Проте в соцмережах поширилися повідомлення, хоч згодом достовірність цих випадків ніхто так і не підтвердив, що навіть у жінок у Мадриді просили пред’явити «Резерв+».
Водночас, наприклад, в Аліканте, Барселоні та Валенсії як жінки, так і чоловіки отримували тимчасовий захист як і раніше. Хоча за українським законодавством, як відомо, є й військовозобов’язані жінки. Тож щодо таких випадків, за словами юристів у різних країнах ЄС, ще мають з’явитися додаткові офіційні роз’яснення як з боку українських, так і відповідних європейських органів.
Дійсно, зараз у соцмережах дуже багато дописів про те, на яких підставах погоджують або відмовляють новоприбулим українським чоловікам призовного віку в отриманні тимчасового захисту. У Threads багато людей діляться досвідом про відмову навіть на підставах легального перетину кордону. Наприклад, якщо є відстрочка від призову за станом здоров’я, сімейними обставинами (зокрема, якщо на утриманні батьків троє і більше дітей до 18 років), навчання, наукову діяльність або бронювання.
Проте в багатьох із таких коментарів про відмову у Threads та інших соцмережах не вказана країна. В деяких йдеться саме про Іспанію та Чехію. Дехто навіть пише, що за умов належного перетину кордону (тобто, маючи відповідний штамп у паспорті), якщо в «Резерв+» написано «військовозобов’язаний», у тимчасовому захисті теж відмовляють. Щоправда, юристи та адвокати підкреслюють, що такі випадки можна оскаржувати, особливо після того, як офіційні органи держав-членів ЄС нададуть роз’яснення, чи зможуть українські громадяни подаватися на отримання статусу тимчасового захисту, перетнувши кордон легально, проте маючи в «Резерв+» запис «військовозобов’язаний».
Що робити в разі відмови: подальша легалізація чи депортація
У німецькому місті Бонн на рівні відповідних міграційних органів все поки що відбувається як і раніше. Принаймні так ТСН.ua розповіли працівники відповідних служб, які допомагають українцям. А от на офіційний запит у Федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини ТСН.ua відповіли, що від 5 серпня 2026 року військовозобов’язані українці не мають права на тимчасовий захист, якщо не можуть довести легальний виїзд з України, або що вони звільнені від військової служби.
Нововведення не стосується українців, які вже користуються тимчасовим захистом, або в’їхали до Німеччини до 31 липня 2026 року, коли набрала чинності стаття 2 імплементаційного рішення (ЄС) 2026/1912, що визначає нові обмеження щодо надання тимчасового захисту новоприбулим військовозобов’язаним громадянам України. Щоправда більшість країн беруть за відлік саме 5 серпня 2026 року — наступний день після публікації відповідних змін в Офіційному журналі ЄС.
«Крім того, подання заяви про надання притулку загалом можливе, й потім воно розглядатиметься в кожному окремому випадку Федеральним відомством у справах міграції та біженців (BAMF). Однак, сам факт проходження військової служби в Україні не є підставою для надання притулку», — додали у Федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини.
Дійсно, у разі відмови в тимчасовому захисті людина може апелювати на отримання притулку. Й у разі незаконного перетину кордону виникає ще одна небезпека — депортація. До того ж українці мають пам’ятати, що перебувати по безвізу в країнах-членах ЄС можна лише 90 днів. А розгляд заяви на отримання притулку може тривати й довше. На додачу ТСН.ua вже писав, що відповідно до нової постанови Кабміну, українські консульства за кордоном припинять надавати послуги чоловікам призовного віку без військово-облікових документів. Проте це положення набуде чинності лише в лютому 2027 року.
ТСН.ua також звернувся з відповідними запитами до Єврокомісії та МВС Іспанії. Ми опублікуємо відповіді щойно їх отримаємо. Зокрема ми поставили запитання про те, на яких підставах відбуваються відмови в наданні тимчасового захисту як українським чоловікам, так і жінкам (якщо такі випадки є), та як вони можуть легалізуватися в країнах-членах ЄС в інший спосіб.
Проте щодо Іспанії треба також окремо додати, що це одна з перших країн в ЄС, яка почала видавати українцям національні дозволи на проживання. Це не масовий автоматичний перехід із тимчасового захисту. Йдеться про можливість подати заяву на інший вид дозволу на проживання в Іспанії на основі працевлаштування, підприємницької діяльності, навчання, возз’єднання сім’ї тощо. Водночас період перебування під тимчасовим захистом зараховується до загального строку, необхідного для отримання довгострокового дозволу на проживання. Тож ще й із цим може бути пов’язана велика кількість дописів та відео українців у соцмережах щодо відмов в отриманні тимчасового захисту. Адже деякі українці, вже маючи такий статус в інших країнах, вирішили податися на національний статус ще й в Іспанії.
У МВС Чехії ТСН.ua відповіли, що громадяни України можуть продовжувати особисто подавати заяви на тимчасовий захист у Чеській Республіці, якщо вони мають на це право, тобто проживали в Україні до 24 лютого 2022 року, а згодом покинули її у зв’язку з російським вторгненням.
«Заяву можуть не прийняти, або захист може бути не наданий, зокрема, якщо заявник не належить до кваліфікаційної групи, не подає заяву особисто, або вже отримав тимчасовий або міжнародний захист в іншій державі-члені ЄС, або має інший статус проживання, який виключає надання тимчасового захисту. У деяких випадках можливий виняток, наприклад, з причин возз’єднання сім’ї», — зазначають у МВС Чехії.
У відомстві підкреслюють, що інші причини можуть включати обставини, пов’язані з безпекою або серйозними кримінальними злочинами, загрозу державній безпеці, остаточний обвинувальний вирок за особливо тяжкий злочин, або надання неправдивої інформації чи приховування суттєвих фактів.
«Для заяв, поданих від 5 серпня 2026 року, особливі вимоги також застосовуються до осіб віком від 18 до 60 років, які проходять військову службу в Україні. Вони повинні надати підтвердження свого статусу та військової служби у встановленому порядку. Ця умова поширюється на перші та повторні заяви, а також заяви з метою спільного проживання сім’ї», — підсумували в МВС Чехії.
