Події

В ОАЕ стартували тристоронні переговори: який план завершення війни пропонують США

Переговори Україна-США-РФ перейшли у тристоронній формат в Абу-Дабі. Сторони обговорюють припинення війни, гарантії безпеки для Києва та нові умови миру.

Україна, США та Росія перейшли до тристороннього формату переговорів в Абу-Дабі. Про початок тристоронніх переговорів повідомив глава СЗР України Рустем Умєров.

Українська сторона окреслила головні питання, які мають стати предметом обговорення під час зустрічі.

“Перейшли до тристороннього формату переговорів Україна–США–Росія. На порядку денному – ключові питання припинення бойових дій та наближення миру. Працюємо відповідно до завдань, визначених Президентом України”, – повідомив Умєров.

Який план завершення війни пропонують США

Водночас Вашингтон прагне домовитися про остаточне припинення війни та паралельно просуває ідею нової архітектури безпеки між Росією та Європою. Серед можливих пунктів американського плану – гарантії безпеки для України, відновлення діалогу НАТО з Москвою та навіть перегляд санкцій проти РФ.

За інформацією The Guardian, американська адміністрація розраховує використати переговори в Абу-Дабі для досягнення остаточної домовленості між Києвом і Москвою. Водночас ініціатива Вашингтона виходить за межі безпосереднього припинення бойових дій і передбачає перегляд безпекових відносин між Росією та європейськими державами.

Одним із можливих напрямів стане відновлення роботи Ради НАТО-Росія, діяльність якої зупинили після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Крім того, американська сторона допускає послаблення санкцій проти Москви як елемент майбутньої домовленості.

Окрему увагу Вашингтон приділяє залученню європейських держав до переговорного процесу. Представник адміністрації США наголосив, що без їхньої участі досягти домовленостей буде складно.

“Для припинення війни США потрібна участь Європи за столом переговорів”, – зазначив представник американської адміністрації в коментарі The Guardian.

Які гарантії безпеки можуть отримати Україна

Ще одним напрямом консультацій стали можливі зобов’язання Вашингтона щодо захисту України. За даними видання, американські чиновники вже обговорювали з російською стороною механізм гарантій, який за окремими характеристиками нагадуватиме статтю 5 Статуту НАТО.

Водночас Москва категорично заперечує проти вступу України до Альянсу та розміщення на українській території військових контингентів західних держав.

Американський чиновник запевнив, що запропонований механізм може бути наближений за рівнем зобов’язань до колективної оборони НАТО.

“Те, що вони отримають, фактично буде дуже схожим на гарантії НАТО”, – зазначив представник адміністрації США.

Водночас остаточне рішення щодо таких зобов’язань залежатиме від переговорів Дональда Трампа та Володимира Зеленського. Американська сторона наголошує, що подібні гарантії вимагатимуть значних ресурсів, фінансування та військової підтримки.

Чому Європа побоюється домовленостей Трампа з Путіним

Найбільше занепокоєння європейських партнерів викликає можливість перегляду військової присутності НАТО у Східній Європі. Росія може спробувати використати переговори, щоб повернутися до вимог, які висувала Альянсу ще у 2021 році.

Тоді Москва вимагала припинити розширення НАТО, зокрема за рахунок України, відвести військові сили до позицій, які існували до 1997 року, та запровадити обмеження на розміщення ракет. Альянс відкинув ці пропозиції, а менш ніж за місяць Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Європейські чиновники побоюються, що адміністрація Трампа може погодитися на поступки Москві, які послаблять обороноздатність східного флангу НАТО.

Головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас нагадала, що механізми європейської безпеки вже існують, а проблема полягає у небажанні Кремля їх дотримуватися.

“У нас уже існує європейська архітектура безпеки. До неї входять міжнародні угоди, за якими Росія взяла на себе зобов’язання, зокрема щодо суверенітету та територіальної цілісності. Проблема полягає в тому, що Росія не дотримується цих угод”, – заявила Каллас на зустрічі міністрів закордонних справ G7.

Що передбачає нова архітектура безпеки

Зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, який бере участь у переговорах як представник США, вже окреслив окремі елементи потенційної моделі безпеки для Європи.

Серед запропонованих напрямів – регулярні консультації між державами, ефективніша комунікація під час криз, прозорість військової діяльності та взаємні кроки для зниження ризику ескалації. При цьому Вашингтон декларує повагу до суверенітету кожної країни та її права самостійно ухвалювати рішення.

Європейські делегації з Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Євросоюзу мають обговорити ці пропозиції з американськими представниками в Абу-Дабі. Однак європейські чиновники визнають, що поки не розуміють повного змісту американської ініціативи та готуються до можливих поступок Росії.

Додаткову напругу створюють заяви самого Трампа про територіальне питання. Американський президент припустив, що в межах остаточної угоди Україні, ймовірно, доведеться відмовитися від частини територій.

Минулого тижня після зустрічі з радником Кремля Кирилом Дмитрієвим Трамп також заявив про намір досягти масштабної домовленості, яка може охопити всю Європу. Це посилило побоювання, що американський президент і Володимир Путін спробують домовитися без повноцінної участі європейських лідерів.

Державний секретар США Марко Рубіо повідомив про певне просування в обговоренні майбутньої системи безпеки, однак наголосив, що спочатку необхідно врегулювати безпосередньо війну.

“Було досягнуто певного прогресу в розумінні того, як має виглядати ця архітектура. Звісно, щоб дійти до цього етапу, нам потрібно подолати конфлікт “, – заявив Рубіо.

В чому ризик для мирних переговорів – коментар експерта

Протистояння Дональда Трампа з Конгресом США може ускладнити мирні переговори щодо України та створити додаткові проблеми у відносинах Вашингтона з Києвом. Про це повідомив голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко в інтерв’ю Главреду.

“У чому ризик? Очевидно, наступні два роки – друга половина правління Трампа – будуть конфліктними. Триватиме протистояння між Конгресом і президентом. Ці внутрішні конфлікти заважатимуть, відволікатимуть Трампа та його адміністрацію, зокрема від теми мирних переговорів”, – попередив Фесенко.

Ще один чинник невизначеності – можливий вплив американського внутрішньополітичного протистояння на відносини Вашингтона з Москвою. Експерт не виключає, що конфлікт із демократами може вплинути на зовнішньополітичні рішення президента США.

“На жаль, вони можуть створювати проблеми й у відносинах з Україною. До того ж Трамп непередбачуваний: конфлікт із демократами в деяких ситуаціях може підштовхувати його до співпраці з Путіним. Таке теж можливо”, – заявив Фесенко.