Події

В Раді заявили про зміни в процесі мобілізації – що відомо

Мобілізація в Україні стала ефективнішою за якістю відбору: більше людей придатні до бойових завдань, а конфліктів із ТЦК та СП поменшало.

В Україні зросла частка мобілізованих, придатних до виконання бойових завдань, а кількість конфліктів під час мобілізаційних заходів зменшилася. Водночас Верховна Рада очікує від Міністерства оборони законодавчих пропозицій для комплексного реформування системи та підвищення справедливості мобілізації. Про це повідомив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв’ю РБК-Україна.

За словами парламентаря, профільний комітет провів закриті засідання за участю представників Генерального штабу, Міністерства оборони та командування Сухопутних військ. На них розглядали поточний стан мобілізації та проблеми, які потребують вирішення.

“Є певні зміни в динаміці мобілізаційних процесів, зокрема і в тому, про що ви запитали: – посилення контролю за ВЛК та їхньої відповідальності – щоби вони не визнавали придатними до військової служби тих, хто не може виконувати бойові завдання.Необхідний кількісний показник уже більш ніж рік тримається на рівні плюс-мінус 30 тисяч на місяць – стільки шляхом мобілізації залучається людей до військ. Але серед цих 30 тисяч була досить немала частина військовослужбовців, які або за віком, або за станом здоров’я не могли реально виконувати бойові завдання.”, – зазначив Веніславський.

За його словами, посилення вимог до медичного огляду вже вплинуло на склад мобілізованих. Кількість людей, здатних виконувати бойові завдання, збільшується, тоді як частка тих, кого можна залучати лише до тилових підрозділів і забезпечення, скорочується.

“Тому ці заходи, про які ви запитуєте, дали свій результат: частка придатних до військової служби та виконання бойових завдань зростає. Відповідно, частка тих, хто може бути залучений лише до виконання завдань у тилу чи в підрозділах забезпечення, знижується”, – наголосив народний депутат.

Водночас Веніславський заявив, що нових системних труднощів у мобілізації наразі немає. Проблеми, які існували раніше, залишаються, однак Генеральний штаб отримує необхідну кількість людей завдяки покращенню якості мобілізаційного ресурсу.

Конфліктів із ТЦК стало менше

Окремо парламентар відзначив зміни у взаємодії військовослужбовців ТЦК та СП із громадянами. За його оцінкою, ситуація з конфліктами під час мобілізаційних заходів покращилася, зокрема через залучення додаткових структур до контролю за їх проведенням.

“Конфлікти, пов’язані з так званою “бусифікацією” – коли на вулицях військовозобов’язаних чи усіх підряд – хапали й саджали в мікроавтобуси, практично зійшли нанівець”, – заявив Веніславський.

До мобілізаційних заходів також залучені військовослужбовці Військової служби правопорядку. Депутат сподівається, що найближчим часом ця структура стане Військовою поліцією. За його словами, комплекс цих заходів сприяв скороченню порушень і конфліктів за участю представників ТЦК та СП.

Чому мобілізацію хочуть змінити комплексно

Попри позитивну динаміку, у парламенті очікують від Міністерства оборони законопроєктів, які мають зробити мобілізаційні заходи справедливішими. Наразі відповідні напрацювання профільному комітету ще не представили.

Веніславський вважає, що чинна модель створює надмірне навантаження на дві структури – ТЦК та СП і Національну поліцію. При цьому їхні основні функції не передбачають виконання всього комплексу мобілізаційної роботи.

“На жаль, у нас склалася ситуація, коли мобілізаційні заходи здійснюються дуже вузьким колом суб’єктів. Тобто у мобілізації беруть участь військовослужбовці ТЦК та СП, хоча це не є властивою їм функцією – вони мають дещо інші завдання: забезпечувати проходження ВЛК, розподіл між військовими формуваннями, навчальними центрами тощо”, – зазначив народний депутат.

Він також звернув увагу на ризики залучення поліції до таких заходів. Через участь у мобілізації правоохоронці можуть втрачати довіру громадян як орган, до якого ті звертаються для захисту своїх прав у разі правопорушень.

За словами Веніславського, законодавство передбачає значно ширше коло учасників мобілізаційної роботи. До неї мають долучатися центральні органи виконавчої влади, міністерства, місцеве самоврядування, а також структури соціального захисту, охорони здоров’я та освіти. Однак фактично значна частина цих органів не виконує передбачених законом функцій.

Окремим напрямом майбутніх змін мають стати питання самовільного залишення частини (СЗЧ) та розподілу повноважень між державними структурами.

“Тому ми від Кабінету міністрів і Міністерства оборони очікуємо комплексного підходу, щоб усі ці питання були вирішені системно, а не точковими рішеннями”, – наголосив Веніславський.

Кому не дадуть бронювання за жодних умов в 2026 році – пояснення адвоката

У 2026 році бронювання від мобілізації не отримають працівники, які не відповідають вимогам військового обліку, а також ті, чиї роботодавці втратили статус критично важливих підприємств. Серед причин відмови – розшук ТЦК, неуточнені дані та недостатня зарплата. Про це повідомив адвокат Олексій Мендрух у відео на своєму YouTube-каналі.

За поясненням юриста, військово-облікова спеціальність сама по собі не перешкоджає оформленню відстрочки. Водночас є категорії громадян, яких не бронюють за цією процедурою.

“Військовозобов’язані, зазначені в пункті 1 цього порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності”, – пояснив Мендрух.

Для оформлення бронювання роботодавець повинен мати чинний статус критично важливого підприємства. Крім того, для більшості таких організацій у 2026 році діє вимога щодо мінімальної нарахованої зарплати – 25 941 гривня.

“Щоб вас забронювати, вам треба нараховувати заробітну плату не нижчу за 25 941 гривню. Якщо у вас заробітна плата буде нижча, вас забронювати також неможливо”, – пояснив адвокат.

Вимога щодо зарплати має винятки для окремих державних і комунальних підприємств, резидентів “Дія.City”, релігійних і гуманітарних організацій, а також частини підприємств критичної інфраструктури.

Працівник повинен перебувати на військовому обліку та мати уточнені дані. Перешкодою також може стати позначка про розшук за лінією ТЦК та СП.

“Якщо у вас є розшук, звісно, вас ніхто не забронює. Система покаже це питання і просто бронювання не пройде”, – заявив Мендрух.

Електронний військово-обліковий документ можна сформувати через “Дію” без встановлення “Резерв+”. Однак сам документ не гарантує успішного оформлення відстрочки, якщо відомості в реєстрі залишаються неуточненими.

Кому не дадуть бронювання у 2026 році:

  • Працівникам підприємств без чинного статусу критично важливих;
  • Тим, кому нараховують менше ніж 25 941 грн, якщо діє зарплатна вимога;
  • Особам, які не перебувають на військовому обліку;
  • Тим, хто перебуває в розшуку ТЦК;
  • Тим, хто не уточнив військово-облікові дані;
  • Особам, які не підлягають призову під час мобілізації, зокрема виключеним з військового обліку.