В США заявили про угоду з Україною щодо відмови бити по Росії: що зміниться

За даними ЗМІ, Україна і США домовилися про захист частини танкерів у Чорному морі. Домовленість обмежує удари по суднах із казахстанською нафтою та КТК.

США заявили, що Україна погодилася не атакувати частину неросійських нафтових танкерів та інфраструктуру Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Чорному морі. Йдеться про об’єкти, критично важливі для експорту казахстанської нафти через російський термінал у Новоросійську. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на неназваного американського чиновника, знайомого з умовами приватної домовленості.

За даними видання, угоду досягли після зустрічі високопоставлених представників адміністрації США з українським керівництвом. Її мета – зменшити ризики для комерційного судноплавства та відновити стабільніші поставки нафти з Казахстану.

“Згідно з угодою, досягнутою за посередництва США, Україна зобов’язалася утримуватися від атак на інфраструктуру Каспійського трубопровідного консорціуму та неросійські судна, що прямують до терміналу, за умови, що ці судна не підпадають під українські санкції та не перевозять російські вантажі”, – сказав представник США.

Окремо Київ має забезпечити перевізників інформацією про те, які саме судна не повинні ставати цілями. Це стосується лише тих компаній і кораблів, які відповідають визначеним умовам.

“Судна не можуть підпадати під українські санкції, не повинні перевозити російську нафту чи інші вантажі та не можуть належати російським фізичним або юридичним особам”, – зазначив американський чиновник.

Домовленість має значення для міжнародного нафтового ринку, оскільки КТК є одним із ключових маршрутів експорту казахстанської сировини. Через обмежені альтернативні можливості Казахстан значною мірою залежить від цього напрямку, а сам термінал зазвичай забезпечує близько 2% світових поставок сирої нафти.

Водночас Вашингтон не має гарантій, що нові домовленості повністю знімуть побоювання судновласників. Попередні спроби захистити комерційне судноплавство вже неодноразово давали збій.

Bloomberg зазначає, що деякі компанії, які передавали Україні списки суден, що не мали ставати цілями, все одно стикалися з атаками. Тому нинішня домовленість поки не гарантує повернення перевезень до звичайного рівня.

Проблемою залишаються й удари дронів поблизу Новоросійська. Через загрозу атак російська влада призупиняє завантаження нафти на терміналах, коли отримує попередження про безпілотники.

Перша хвиля ударів на тижні з 20 липня змусила комерційні судна, зафрахтовані американськими компаніями, припинити завантаження на терміналі КТК. Роботи відновили 27 липня, однак уже через два дні судна, які перебували біля терміналу, знову зазнали ударів дронів.

Через ці перебої експорт суміші КТК Blend у серпні може скоротитися приблизно на третину. Водночас оцінка залишається попередньою, оскільки частину липневих вантажів перенесли на серпень, а нові зупинки можуть спричинити додаткові затримки.

Наслідки вже відчуває і ринок танкерних перевезень. Судновласники вимагають вищої винагороди за рейси до російського порту, а частина операторів взагалі не готова заходити до Новоросійська через ризик атак.

За даними Лондонської Балтійської біржі, у п’ятницю добовий прибуток танкерів, які перевозять нафту з КТК до Середземного моря, перевищив $400 тисяч. Це стало найвищим показником за всю історію цього маршруту.

Що відомо про Каспійський трубопровідний консорціум

У Каспійському трубопровідному консорціумі поєднані інтереси США, Росії та Казахстану, що робить будь-які удари по пов’язаній із ним інфраструктурі міжнародно чутливим питанням. Про це повідомив колишній речник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський у коментарі УНН.

Ключовим фактором є склад акціонерів консорціуму. Американська Chevron через Chevron Caspian Pipeline Consortium Company контролює 15% акцій, тоді як значний пакет перебуває під контролем російської держави.

“Так само там російській державі належить 24% через компанію “Транснєфть”. Структура акціонерів консорціуму на сьогодні не змінилася”, – сказав Гальчинський.

Окреме значення має міжнародний статус структури. Через це атаки на пов’язані з консорціумом об’єкти можуть зачіпати інтереси не лише Росії, а й інших держав та великих міжнародних енергетичних компаній.

Гальчинський зазначив, що саме цим можна пояснити реакцію Вашингтона та Астани після перших ударів по портовій і нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року.