В Україні можуть посилити мобілізацію: хто ризикує втратити бронювання і як його даватимуть

Уряд України, ймовірно, готує посилення мобілізації та нові вимоги до бронювання військовозобов’язаних. До рук народного депутата Ярослава Железняка потрапив документ із пропозиціями скоротити квоти для підприємств і посилити контроль за наданням броні.

Уряд, ймовірно, займається підготовкою посилення правил бронювання від мобілізації. До рук нардепа потрапили документи, що свідчать про зміни до Постанови про деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Автентичність цих документів підтвердили джерела — відповідну розсилку здійснювали 9 жовтня.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

В Україні можуть готувати суттєве посилення мобілізації та бронювання

Суть запропонованих новацій полягає у скороченні кількості заброньованих та зміні самої системи ухвалення рішень. Зокрема, уряд збирається скоротити квоти для оборонки та ЖКГ.

Якщо зараз для оборонно-промислового комплексу та енергетики передбачено 100% бронювання, то за новими правилами ліміт знизиться до 85%. Для підприємств тепло-, водопостачання та вивезення побутових відходів планку уріжуть із 75% до 60%.

Далі — зміна бази для розрахунку 50%. Працівники, які вже мають відстрочку з інших причин (наприклад, студенти, доглядальники чи багатодітні батьки), більше не враховуватимуться до загальної чисельності під час розрахунку частки заброньованих.

Тобто, якщо раніше у штаті зі 100 осіб було 50 людей з відстрочкою і 50 заброньованих, то за новою формулою база розрахунку зменшується. Це призведе до того, що на підприємстві утвориться обов’язковий резерв працівників без жодного бронювання чи відстрочки.

Далі в документі йшлося про створення Координаційного центру при Кабміні, до складу якого мають увійти 17 людей з СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції. Саме цей центр вирішуватиме долю підприємств: без його рекомендації буде неможливо отримати статус критично важливого або погодити ліміт понад 50%. Також він матиме повноваження рекомендувати позбавлення підприємства відповідного статусу. При цьому жодних чітких строків розкладу, критеріїв чи процедури оскарження рішень у проєкті не передбачено.

Крім усього, Ярослав Железняк додав, що до 20 жовтня всі профільні міністерства та обласні державні адміністрації зобов’язані повністю переписати та оновити свої галузеві критерії «критичності».

У документі, який розіслали урядовцям, відсутні будь-які роз’яснення щодо долі вже наданих бронювань.Також влада не планує проводити щодо цих змін жодних публічних консультацій.

Бронювання: останні новини

Нагадаємо, в Україні близько 1,4 млн військовозобов’язаних мають бронювання від мобілізації. За словами міністра економіки Олександра Кравченка, найбільше заброньованих працівників зосереджено у переробній промисловості — близько 20%, транспорті й логістиці — 12%, торгівлі — 10%, енергетиці — 9% та сільському господарстві — 8%.

Співвідношення залежить від кількості активних підприємств, їхнього розташування, близькості до зони бойових дій і статевої структури колективів. Запровадження зарплатного критерію сприяло зростанню середньої виплати на критично важливих підприємствах з 14 200 до 26 тис. грн за два роки.

Завдяки цьому бюджет додатково отримав понад 157 млрд грн, зокрема через збільшення відрахувань до Пенсійного фонду. Водночас частка працівників, яких мобілізували після втрати броні під час хвиль розбронювання, залишалася низькою.