Події

В Україні можуть різко змінити розмір пенсій: які нововведення анонсували та що для цього доведеться зробити

В Україні – найнижчий пенсійний вік в Європі. Це єдина перевага нашої пенсійної системи, яка частково пояснює і її проблеми. Зараз на пенсії у середньому українець може отримувати менше ніж 30% від своєї зарплати. Це критично низький показник. Менше, ніж передбачено стандартами Міжнародної організації праці. У профільному комітеті Верховної Ради кажуть, що вже готують рішення, які мають підвищити цей показник до 40%, а у майбутньому – до 60%.

Про те, які це можуть бути рішення, чому в Україні настільки погано з розмірами пенсій та як можна виправити ситуацію, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Нові плани щодо підвищення пенсій. Чи варто очікувати покращення?

Ефективність будь-якої пенсійної системи можна оцінити за двома критеріями. Перший: співвідношення кількості працівників та пенсіонерів. Тут усе просто: що більше тих, хто працює, то більше можливості платити високі пенсії тим, хто вже на законному відпочинку.

Цей показник також багато говорить і про ринок праці в країні (економічну активність населення), і про демографічну ситуацію, і навіть про рівень тіньової економіки. Бо ті, хто офіційно не оформлюється на роботі, пенсіонерів своїми внесками не утримують. В Україні один працівник утримує одного пенсіонера. Це критично погана ситуація.

Другий критерій – співвідношення пенсії до звичної зарплати. Цей показник також називають коефіцієнтом заміщення. Тобто який відсоток від зарплати зможе отримувати у вигляді пенсії кожен, хто вийде на заслужений відпочинок. Якщо в країні відносно низькі зарплати, звісно, так само низькими будуть і пенсії. Однак у ситуації, якщо в цій країні є ефективна пенсійна система, навіть за таких умов розмір пенсії становитиме хоча б 40% від звичної зарплати. В Україні, на жаль, цей показник становить менше ніж 30%.

Голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова нещодавно заявила про амбітні плани підняти коефіцієнт заміщення до 40%, а краще вдвічі – до 60%. Цього планують досягти, зокрема, введенням накопичувальних пенсій. Тобто, крім звичного внеску до Пенсійного фонду, треба буде ще невелику частину зарплати віддавати в спеціальний накопичувальний фонд. Тоді при виході на пенсію можна буде отримувати гроші і з Пенсійного фонду України, і з індивідуального пенсійного накопичувального рахунку. Коли та як запрацює ця система, невідомо.

“Коефіцієнт заміщення (відношення середньої пенсійної виплати до середньої заробітної плати) на сьогодні становить близько 30%. Іде потужна робота над тим, щоб цей показник у майбутньому сягав не менше ніж 40%. Стратегічна ціль – це 60%”, – заявила вона.

Низький коефіцієнт заміщення в Україні вказує на глобальну проблему. Впродовж кількох десятиріч різні уряди обіцяють реформувати пенсійну систему. 14 років тому тодішній міністр соцполітики Сергій Тігіпко з трибуни парламенту заявив про обговорення реформи, яка передбачала зокрема введення накопичувальних пенсій. Уже тоді він не був першим, хто озвучив таку обіцянку. Також він не став й останнім.

Накопичувальну пенсійну систему мав ввести й уряд Дениса Шмигаля. Однак такі плани зупинила повномасштабна війна. Накопичувальний фонд має збирати гроші у тих, хто працює, та акумулювати їх на персональних рахунках. Завдання такого фонду: примножити збереження чи хоча б не допустити, щоб їх “з’їла” інфляція. В умовах повномасштабної війни Україна зіткнулася з величезною інфляцією, разом з тим немає традиційних інструментів заробітку для таких фондів (наприклад, розвинутого та надійного фондового ринку в країні). Тож плани поки що нікому реалізувати не вдалось.

Скільки отримують пенсіонери за кордоном

У середньому пенсіонери отримують виплати, розмір яких становить трохи більше ніж 50% їхнього звичного заробітку, йдеться у звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Тобто, якщо заробляв 1500 євро, то на пенсії можна отримувати 750 євро щомісячно. Серед “поганих” прикладів у звіті наводять пенсійні системи Естонії, Ірландії, Литви, Австралії. Там коефіцієнт заміщення нижчий за 30%. До речі, саме такий показник і в Україні. Статистика враховує ситуації в 37 розвинутих демократичних країнах (зокрема країни ЄС, США, Японія, Південна Корея).

Дійсно ефективна з погляду заміщення пенсійна система, наприклад, в Австрії – більш як 70%. Найкраща ситуація в Греції та Іспанії (80%). Коефіцієнт заміщення також залежить і від пенсійного віку, тривалості кар’єри. В майже всіх пенсійних системах є прив’язка розміру майбутньої виплати не тільки до зарплати, але й до стажу. Тому коефіцієнт заміщення для того, хто працював 40 років, буде більшим, ніж у того, хто працював, наприклад, усього 20 років.

Тому сприймати інформацію щодо коефіцієнта заміщення окремо від пенсійного віку не можна. В ОЕСР йдуть до того, щоб середній пенсійний вік для чоловіків становив 66,3 року, а для жінок – 65,8 року. У Данії, Естонії, Італії, Нідерландах і Швеції нормальний вік виходу на пенсію підвищиться до 70 років або більше, якщо очікувана тривалість життя підвищиться згідно з прогнозами урядів.

Нині українець, який має середню зарплату (зараз це близько 16,8 тис. грн) і 20 років стажу, може розраховувати на пенсію в розмірі 2711 грн. Коефіцієнт заміщення становить всього близько 16,1%. Якщо ж за таких же умов працювати 40 років, то пенсія становитиме 5423 грн. А це вже коефіцієнт заміщення в 32,2%. Тобто чим більший пенсійний вік і більше стажу, тим вища пенсія.

В Україні загальний пенсійний вік становить 60 років. Нещодавно видання The New York Times написало про чи не найгіршу демографічну ситуацію в нашій країні. За оцінками, які отримало видання, 40-річних вдвічі більше, ніж 20-річних. Це означає: якщо зараз один працівник своїми внесками забезпечує одного пенсіонера, то в майбутньому, якщо нічого не зміниться, на одного працівника буде два пенсіонери. А це фактично призведе до катастрофічного дисбалансу Пенсійного фонду.

Що бідніший пенсіонер, то вищий коефіцієнт заробітку

У країнах із розвинутими економіками найбільше співвідношення зарплати до пенсії – у бідних. Це пов’язано з розміром мінімальних гарантій, які не можуть бути меншими від певного відсотка. Наприклад, в Україні тим, хто виконав норматив щодо стажу та досяг 65 років, гарантований розмір пенсії становить 40% від мінімалки. Зараз це 3200 грн. Тобто для найбідніших пенсіонерів, починаючи з 65 років, діє коефіцієнт заміщення в 40%.

Тоді як із середньою зарплатою і за умови, що у вас є 35 років стажу, коефіцієнт заміщення складатиме лише близько 28,2%. В ОЕСР заміщення для бідних – 63,8%. Деякі країни, наприклад Австралія та Ірландія, виплачують відносно невеликі пенсії порівняно із середніми заробітками, але вони ближчі або навіть вищі ніж середні по всьому світу.

Литва та Польща пропонують коефіцієнти заміщення в 30% або менше для осіб із низьким доходом. Тут варто зазначити, що йдеться саме про співвідношення пенсії до зарплат. Ефективна пенсійна система може надати можливість працюючому отримувати на заслуженому відпочинку близько 60% звичного доходу. Міжнародна організація праці рекомендує: мінімальний гарантований дохід на пенсії має становити 40% від звичного заробітку.

Україна, на жаль, цю норму виконує тільки щодо окремих пільгових категорій (наприклад, судді можуть отримувати 80% зарплати на пенсії), або стосовно найбідніших. Українець із середньою зарплатою та стажем у 35 років на заслуженому відпочинку отримує пенсію, розмір якої менший ніж 30% звичного доходу.

За даними OBOZ.UA, пенсійна реформа, яку зараз розробляє уряд, не передбачає значного підвищення пенсій. Грошей на це немає. Також немає жодних планів підвищити пенсійний вік. І хоча з демографічного погляду для України це неминучий крок, на таку пропозицію урядовці наважитись не можуть.

Найгірше буде наступним урядам. Бо саме вони зіткнуться з проблемою великої кількості пільговиків – пенсіонерів-ветеранів, критичною демографічною ситуацією, соціальними наслідками війни. І щоб держава могла виконати всі свої зобов’язання, парламентарі та Кабмін вже сьогодні мають розробити й запропонувати суспільству збалансовану, реалістичну реформу. Очевидно, що вона має містити й норму стосовно підвищення загального пенсійного віку. Однак співрозмовники OBOZ.UA в уряді впевнені, що такої норми в найближчому майбутньому не буде.