В Україні змінять підхід до мобілізації: кого зачепить в першу чергу і коли

У Міноборони анонсували реформу мобілізації, яка має змінити підходи до проходження служби та охопити близько 2 мільйонів військовозобов’язаних.

Міністерство оборони України працює над новим етапом реформи мобілізації та діяльності територіальних центрів комплектування. Насамперед зміни стосуватимуться 2 мільйонів військовозобов’язаних, які перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку та не проходять службу. Про це повідомив заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час брифінгу, передає УНІАН.

За словами посадовця, напрацьовані рішення мають змінити підхід до комплектування війська та дати громадянам більше визначеності щодо подальшого проходження служби.

Банік зазначив, що багато людей сьогодні побоюються мобілізації через відсутність чіткого розуміння тривалості служби та власних перспектив, зокрема якщо йдеться про виконання бойових завдань у піхоті.

За його словами, нові підходи до проходження військової служби покликані надати військовослужбовцям зрозумілі й прогнозовані умови. Він наголосив, що це є одним із ключових елементів реформи мобілізації, яка має забезпечити людям, призваним до війська, чітке бачення своєї служби в умовах тривалої війни.

Банік повідомив, що представити оновлену концепцію має міністр оборони України Михайло Федоров. За словами заступника міністра, це станеться найближчим часом.

Окремо посадовець прокоментував дискусії щодо нинішніх підходів до залучення громадян до війська та визнав необхідність змін.

“Чи будуть рейди чи щось інше – я вам точно не скажу. Але точно скажу, що той формат примусової мобілізації, який зараз є в суспільстві – досить погано на нас впливає. Яким він буде – побачимо згодом”, — повідомив Банік.

Робота над майбутніми рішеннями тривала за участю військового керівництва та представників бойових підрозділів. Серед питань, які обговорювалися, були умови контрактів, строки відстрочок та фінансове забезпечення військовослужбовців.

“Починаючи від того, що це спільне бачення Міністерства оборони, Головнокомандувача, начальника Генерального штабу. В дискусіях і про строки контрактів, і про терміни відстрочки, і про розмір грошового забезпечення для солдата, для піхотинця, і для командира корпусу чи командира бригади взяли участь усі, – і комбриги, і звичайні воєнні, і командуючі корпусів, родів… Всі розуміють увесь контекст. Це спільна позиція і вона всіма підтримана”, — сказав Банік.

Чи можуть функції ТЦК та СП передати поліції – коментар начальника Генштабу ЗСУ

Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов розкритикував ідею передачі частини функцій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Національній поліції, наголосивши, що змішування цих повноважень є недоцільним і не відповідає чинній системі. Про це він заявив в інтерв’ю LIGA.net.

За його словами, чинне законодавство чітко розмежовує компетенції різних органів у процесі мобілізації, а пропозиції щодо їхнього перерозподілу не мають практичного обґрунтування.

“Національна поліція займається заходами примусу щодо громадян, які порушують вимоги мобілізаційного законодавства. Йдеться, зокрема, про осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку або ігнорують виклики до територіальних центрів комплектування. Як Національна поліція, наприклад, може вести військовий облік чи організовувати оповіщення громадян? Це просто абсурдно. Тому функції чітко розмежовані, і кожен орган має виконувати свої завдання відповідно до законодавства України”, – резюмував він.