Хто платить земельний податок чи оренду?

Плата за землю належить до обов’язкових платежів. Її сплачують українці, які володіють земельними ділянками або користуються ними, пояснює Головне управління ДПС у Рівненській області.

Сплачувати змелю українці мають в одній із двох форм – земельний податок або орендну плату за ділянку, яка знаходиться у державній чи комунальній власності.

Який збір платити, залежить від статусу користувача землі. Тут все просто. Власник землі сплачує земельний податок. Людина, яка постійно користується земельною ділянкою теж платить податок.

А от той, хто орендує землі державної чи комунальної власності, платить орендну плату.

Обов’язок сплачувати податок виникає одразу, як людина стала власником земельної ділянки або ж набула право постійного користування нею.

Таким чином платниками земельного податку є:

  • власники земельних ділянок;
  • власники земельних паїв;
  • люди, які отримали державні або комунальні землі у постійне користування.

Користувачами земель можуть бути як фізичні особи, так і компанії. Але не всі землекористувачі сплачують саме земельний податок.

Якщо земельна ділянка державної або комунальної власності використовується на умовах оренди, то орендар сплачує не земельний податок, а орендну плату,
– наголосили у ДПС.

Зауважте! Якщо людина придбала, успадкувала, отримала у дарунок земельну ділянку, вона теж стає платником земельного податку.

Хто може не платити за землю?

Є низка пільгових категорій, які можуть не платити за землю. Податкового кодексу України (пункт 281.1 стаття 281) звільняє від земельного податку:

  • людей з інвалідністю I та II групи;
  • пенсіонерів за віком;
  • батьків трьох і більше неповнолітніх дітей;
  • ветеранів війни тощо.

Водночас є окремі випадки, коли людина може зовсім не платити земельний податок. Юристка Лариса Кісь у коментарі 24 Каналу зауважила, що не сплачується податок зокрема за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Водночас є визначені законом обмеження щодо площі, зазначають у Державній податковій службі. Податок не сплачується лише тоді, коли ділянка не перевищує встановлені ліміти:

  • ділянка до 2 гектарів – для ведення особистого сільського господарства;
  • до 0,10 гектара – для індивідуального дачного будівництва;
  • до 0,12 гектара – для садівництва;
  • до 0,01 гектара – для будівництва індивідуальних гаражів;
  • до 0,10 гектара – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у містах;
  • до 0,15 гектара – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селищах міського типу;
  • до 0,25 гектара – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селах.

Важливо! Слід перевірити земельні документи, щоб правильно визначити свій статус. Від цього залежить не лише те, який саме платіж вносити, а й терміни оплати і можливість отримання пільг.

Що буде, якщо не сплатити за землю?

Відповідно до законодавства, саме орган контролю самостійно розраховує суму земельного податку для фізичної особи. Після цього платнику надсилається податкове повідомлення-рішення разом із детальним розрахунком. У ньому обов’язково зазначаються кадастровий номер і площа земельної ділянки, ставка податку, а також розмір передбачених пільг.

При цьому платник податків не відповідає за правильність чи повноту нарахування цієї суми. Однак на нього покладається обов’язок своєчасно та в повному обсязі сплатити визначене зобов’язання.

Закон встановлює чіткий строк для оплати – 60 днів із моменту отримання податкового повідомлення-рішення. У разі порушення термінів передбачені фінансові санкції, зокрема штрафи та нарахування пені.