Ядерний щит і кордони 1997 року: що вимагає РФ від НАТО в обмін на мир в Україні

У документі, який Кремль поширив на переговорах в Абу-Дабі, є вимога припинити постачання західної зброї Україні.

Країна-агресорка Росія на переговорах про завершення війни вимагає, щоб НАТО відвело війська й бази до кордонів 1997 року, а Франція й Британія відмовилися захищати інших європейських союзників своєю ядерною зброєю. Ці умови доповнюють вимоги Кремля щодо Фінляндії, Балтії та Молдови, про які раніше писали європейські ЗМІ. glavred.net

Про це повідомила американська газета The New York Times з посиланням на документ, який російська сторона поширила серед учасників переговорів цього тижня. Його автентичність журналістам підтвердило ще одне джерело, обізнане з ходом перемовин.

Документ датований 10 листопада і не має ні бланка, ні підпису – у дипломатії такий формат називають non-paper, він неофіційно викладає позицію однієї зі сторін. За даними видання, це стартова позиція Москви, і російські представники натякали, що Путін ще може виявити гнучкість.

Позицію Кремля озвучили на переговорах в Абу-Дабі – першій з лютого очній зустрічі представників США, Росії та України. Наступного тижня Путін і Трамп мають зустрітися в китайському Шеньчжені на щорічному саміті АТЕС.

Що саме вимагає Росія?

Як зазначає NYT, документ подекуди дослівно відтворює вимоги, які Москва висунула в грудні 2021 року – за два місяці до повномасштабного вторгнення. Серед ключових пунктів:

відведення військ і баз НАТО до позицій 1997 року, тобто до розширення Альянсу на Центральну та Східну Європу;

відмова від подальшого розширення НАТО та від “будь-якої військової активності” в Україні, Східній Європі, на Південному Кавказі й у Центральній Азії;

відмова від механізму “ядерного спільного використання” НАТО, а також гарантії Франції й Британії, що вони не застосовуватимуть свою ядерну зброю для захисту інших країн Європи;

припинення постачань Україні “будь-якого типу західної зброї та військової техніки”;

згода на вступ України до ЄС лише за умови, що вона не братиме участі у спільній оборонній політиці блоку.

Журналісти звертають увагу, що в окремих пунктах Путін навіть посилив позицію порівняно з 2021 роком. Вимога щодо ядерної зброї Франції та Британії стосується ідеї, яку в Європі активно обговорюють останній рік – зокрема через сумніви, чи прийде Трамп на допомогу союзникам по НАТО. Відведення сил Альянсу до кордонів 1997 року послабило б оборону Польщі, Естонії, Латвії та Литви.

За даними співрозмовників видання, в Абу-Дабі російські представники називали моделлю для повоєнної Європи часи холодної війни та Варшавського договору. Вони стверджували, що тодішні окремі сфери впливу США та СРСР нібито знижували ризик конфлікту.

Помічник Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков після зустрічі глави Кремля з американськими посланцями в Москві розповів журналістам, як Путін оцінює проєкт 2021 року щодо відведення сил НАТО.

“Наше бачення опор неподільної архітектури безпеки”, – так, за словами Ушакова, Путін охарактеризував ці вимоги.

Як відреагували США та Європа?

Американський посадовець розповів NYT, що спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер нагадали росіянам: із грудня 2021 року багато що змінилося. Вони закликали Москву дивитися в майбутнє і заявили, що готові розглянути нові пропозиції, якщо ті передбачатимуть конкретні кроки Росії для зниження напруги. У Кремлі від коментарів відмовилися.

Із Москви американські посланці вирушили до Дубліна, де поінформували про перебіг переговорів президента Володимира Зеленського. Після цього Кушнер наголосив на ролі європейців у врегулюванні.

“Ми не можемо укласти цю угоду без того, щоб європейці були за столом”, – сказав Кушнер.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у Дубліні, що прийняття російських умов означало б пряму загрозу безпеці його країни.

“Очевидно, що вони неприйнятні не лише для України, а насамперед для Європи, і точно для таких країн, як Польща”, – сказав Туск.

У переговорах в Абу-Дабі також брав участь командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. За даними видання, він жваво дискутував із російськими представниками, вимагаючи пояснити їхні побоювання щодо Європи. Прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден в інтерв’ю NYT назвав природним те, що американці говорять з росіянами та українцями разом, але висловив застереження.

“Але вони також говорять про майбутнє Європи. Ми кажемо: “Що ж, ви не можете говорити про майбутнє Європи без нас за столом””, – наголосив Фріден.

Чого насправді домагається Путін на переговорах: думка експерта

Політолог Вадим Денисенко в колонці для Главреду зазначив, що головні переговори Москва зараз веде не з Україною, а з Євросоюзом – про зняття санкцій.

“Підняття рівня делегації зі сторони росіян – це не про Україну, це перш за все про ЄС і зняття санкцій”, – наголосив він.

Говорячи про роль Вашингтона, експерт пояснив, що для Кремля США важливі передусім як важіль тиску на європейців.

“Трамп і США важливі перш за все для тиску на ЄС, адже саме США можуть гарантувати безпеку Європі”, – пояснив Денисенко.

Переговори про мир в Україні – новини

Як повідомляв Главред, перші з лютого тристоронні переговори України, США та РФ в Абу-Дабі завершилися після двох днів зустрічей. Сторони обговорювали архітектуру майбутньої безпеки, гуманітарні питання та обмін полоненими. Територіальне питання залишається однією з найскладніших перешкод на шляху до домовленостей.

Перед зустріччю спецпредставник президента США Джаред Кушнер окреслив пріоритети мирного процесу. Він заявив, що Трамп сповнений рішучості завершити війну в Україні. Вашингтон розраховував, що переговори в ОАЕ дадуть поштовх наступному етапу мирного процесу.

Водночас у Німеччині поставили під сумнів результати діалогу в Абу-Дабі. Оглядачка телеканалу NTV Фрауке Німаєр вважає, що переговори були здебільшого імітацією. На її думку, Путін не дав своїм переговірникам мандата на компроміс.

Німецьке видання BILD писало про те, що Росія вимагає не лише весь Донбас, а й виходу Фінляндії з НАТО, відмови Альянсу від військових баз у країнах Балтії та федералізації Молдови. Такі умови щодо так званого “нового європейського порядку безпеки” російські представники висунули під час неофіційних переговорів про припинення війни в Україні.