“За 20 тисяч навіть не зможете прожити”: військовий чесно відповів, що треба змінити в мобілізації

Мобілізацію в Україні потрібно змінювати комплексно: підвищувати зарплати в армії, визначати строки служби та посилювати відповідальність за ухилення.

Журналіст і військовослужбовець Павло Казарін заявив, що Україні потрібно змінювати підхід до мобілізації та служби в армії. За його словами, довгострокову війну не можна продовжувати вести за логікою короткострокового ривка, розраховуючи лише на тих, хто вже воює.

Про це він сказав в ефірі Radio NV.

Казарін наголосив, що від 2022 року в Україні склалася ситуація, коли довга війна фактично ведеться за правилами короткої.

«В нас з 2022 року довгострокова війна ведеться за правилами короткострокової. Таке інколи відчуття, що ще трішечки, ще останній кілометр треба добігти і добіжимо його силами тих, хто вже служить, а не будемо залучати нових», — сказав він.Що треба змінити в армії

На думку військовослужбовця, посилення мобілізації має відбуватися не лише через адміністративний тиск, а й через покращення умов служби. Одним із ключових питань він назвав грошове забезпечення військових.

Казарін вважає, що базова зарплата у 20 тисяч гривень не може бути достатньою мотивацією, особливо для людей із родинами.

«Базова зарплата в 20 тисяч гривень — це, звісно, якийсь фактор зневіри. Якщо у вас є родина, діти, ви збираєтеся служити десь в тилу, вас запрошують служити програмістом у командуванні, то за 20 тисяч гривень ви навіть не зможете прожити», — зазначив він.

За його словами, навіть підвищення мінімальної виплати до 30 тисяч гривень не вирішує проблему.

«Мені здається, стартова зарплата в армії повинна починатись від 40, можливо, 50 тисяч гривень», — заявив Казарін.

Чіткий термін служби

Ще одним важливим фактором військовий назвав визначені строки служби. На його думку, люди мають розуміти, на який період вони йдуть до війська і коли зможуть повернутися до цивільного життя без постійної невизначеності.

«Щоб люди розуміли: так, ми заходимо в армію на два роки, після того в нас буде такий-то проміжок часу, коли ми абсолютно почуваємось нікому нічого не винними», — пояснив він.

Відповідальність за ухилення

Водночас Казарін наголосив, що система має поєднувати мотивацію з відповідальністю. За його словами, якщо людина ухиляється від обліку або ігнорує повістки, держава повинна мати дієвий механізм реагування.

«У випадку, якщо людина ухиляється від того, щоб стати на облік, кидає повістку у смітник тощо, то держава вважає, що це є порушенням правил і настають наслідки», — сказав військовий.

Він додав, що головне — не лише визначити покарання, а й забезпечити його невідворотність.

Мобілізація в Україні — останні новини

На тлі дискусій про реформу служби та мобілізації в Україні влада заявляє, що зниження мобілізаційного віку наразі не розглядається.

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що питання зниження мобілізаційного віку, а також обмеження виїзду за кордон для чоловіків віком 18–22 роки зараз не стоїть на порядку денному.

Водночас він допустив, що в майбутньому такі питання теоретично можуть залежати від ситуації на фронті. Однак, за його словами, нині це навіть не обговорюється на рівні оцінки ризиків.

Ще одна важлива тема — бронювання працівників. За даними міністра економіки Олексія Соболева, в Україні наразі заброньовано від мобілізації 1,37 мільйона громадян.

У Мінекономіки наголошують, що йдеться про працівників критично важливих підприємств, які забезпечують роботу держави та значну частину бюджетних надходжень.

«Критично важливі підприємства, які заброньовані, генерують 60% податкових надходжень. Це дійсно критичні підприємства, які мають працювати для функціонування держави», — пояснив Соболев.