Захід України під загрозою: в ГУР попередили про випробування нової балістики РФ

Нова балістика РФ може пройти фінальні випробування вже до кінця року.

Країна-агресорка Росія до кінця 2026 року планує завершити випробування нового типу балістичних ракет дальністю до 800 кілометрів, а під час них може спробувати уразити об’єкти на заході України. Про це повідомив заступник начальника ГУР МО України генерал-майор Вадим Скібіцький на засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО.

За оцінками української воєнної розвідки, Москва паралельно збільшує масштаби ракетно-дронових атак та працює над розвитком свого далекобійного арсеналу. Однією з цілей таких дій є посилення тиску на Україну та створення додаткових проблем для її економіки й суспільства.

“За нашими оцінками, до кінця цього року росія планує провести остаточні випробування нового типу балістичних ракет із дальністю до 800 кілометрів”, – повідомив Вадим Скібіцький.

Він уточнив, що географія можливих пусків викликає особливу увагу української розвідки. За словами представника ГУР, російські військові можуть використати випробування для ударів по цілях у західних областях України.

Водночас Росія не змінює загальної стратегії війни та продовжує намагатися компенсувати значні втрати новими людськими ресурсами. У серпні 2026 року, за даними ГУР, російська армія втратила 43 тисячі військових, тоді як до її лав вдалося залучити 39 тисяч осіб.

“Від стратегічної мети – знищення української державності – росія не відмовляється і веде війну на виснаження попри важкі втрати. […] Генштаб армії рф вважає, що інтенсифікація заходів мобілізації – це єдиний спосіб досягти основних цілей: повної окупації росією українського Донбасу та забезпечення стратегічної ініціативи”, – пояснив представник ГУР.

За інформацією Скібіцького, у Кремлі розраховують суттєво збільшити чисельність армії протягом найближчих двох років. Йдеться приблизно про 600 тисяч людей у 2026–2027 роках, причому половину цього показника Росія має намір набрати ще до завершення 2026 року.

Окремим напрямом залишаються плани Москви щодо Чорного моря та використання Білорусі для посилення тиску на Україну і союзників по НАТО. Безпосередніх ознак формування ударного угруповання на білоруській території українська розвідка наразі не фіксує, однак ризики гібридної активності зберігаються.

“На сьогодні ми не бачимо реальних індикаторів підготовки, власне, ударних угруповань на території Білорусі, але ми пам’ятаємо січень-лютий 2022 року. […] Ключовий фактор, який стримує Білорусь, – це внутрішні ризики, обмежені військові спроможності і потенційні економічні проблеми. Водночас, за нашими оцінками, ми вважаємо достатньо вірогідним те, що Білорусь продовжить надавати підтримку [російським] гібридним заходам, надаючи власну територію для створення тиску на кордоні з державами НАТО й підвищення інтенсивності інформаційно-психологічних операцій”, – зазначив генерал-майор.

Скібіцький також наголосив на ширшому характері російської небезпеки та закликав партнерів посилити обмеження проти Москви, щоб перекрити доступ агресора до іноземних компонентів, необхідних для виробництва далекобійного озброєння.

“Росія становить загрозу і для України, і для Європи”, – наголосив Вадим Скібіцький.

Якими ракетами РФ атакує Україну – експерт назвав головні загрози

Росія посилила ракетні удари по Україні, використовуючи різні типи боєприпасів, небезпека яких залежить не лише від самого носія, а й від призначення бойової частини та характеру цілі. Про це повідомив військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник запасу ЗСУ Роман Світан в інтерв’ю Главреду.

За його словами, один і той самий тип озброєння може створювати різні ризики залежно від того, проти чого його застосовує російська армія. Для атак на нерухомі об’єкти окупанти можуть використовувати боєприпаси, розраховані на масштабні руйнування конструкцій.

“Росіяни використовують, припустимо, “Іскандер” з осколково-фугасною бойовою частиною, завданням якої є зруйнувати будову, будівлю або вразити певну площу. Там приблизно півтонна бойова частина”, – пояснив Світан.

Окремий характер ураження мають ракети з касетним спорядженням. У цьому випадку рівень ризику суттєво відрізняється залежно від того, чи перебувають люди під захистом конструкцій або на відкритій місцевості.

“Для закритої будівлі касетна бойова частина може бути не настільки небезпечною, як осколково-фугасна. А ось на відкритій площі, де перебувають люди, цивільне населення, особовий склад чи техніка, касетна бойова частина дуже небезпечна, бо вражає більшу площу”, – наголосив експерт.