Замість спалювання – цінне добриво: як використати опале листя восени

Зібране восени листя можна використати для приготування натурального перегною, причому для цього не доведеться облаштовувати компостну яму.

Восени опале листя зазвичай прибирають із газонів і доріжок, після чого викидають. Проте його можна використати для поліпшення ґрунту в саду. Для цього не потрібен компостер або спеціальне обладнання: достатньо міцного поліетиленового пакета з кількома отворами. За певний час листя всередині розкладеться й перетвориться на листовий перегній, який допоможе ґрунту краще утримувати вологу.

Главред розповість, як перетворити опале листя на добриво.

Як зробити перегній з опалого листя

Цей спосіб називається листовим компостуванням, пише Agroinform. На відміну від звичайного компосту, для якого використовують різні органічні відходи, тут потрібне переважно опале листя. Його поступово розкладають гриби та мікроорганізми, утворюючи темну розсипчасту масу.

Найкраще для цього підходить листя бука, берези, клена та граба. Можна використовувати й опале листя плодових дерев, якщо воно здорове. Перед закладанням у пакет його бажано подрібнити газонокосаркою. Так воно швидше розкладатиметься та займатиме менше місця.

Підготовленим листям наповнюють великий міцний поліетиленовий пакет. Сухе потрібно злегка зволожити водою: воно має бути вологим, але не мокрим. Потім у боках і на дні пакета роблять кілька невеликих отворів, наприклад садовими вилами. Вони забезпечуватимуть доступ повітря, необхідного для розкладання органічного матеріалу.

Між шарами листя можна додати кілька жмень ґрунту або готового компосту. Це допоможе заселити пакет мікроорганізмами. Після цього пакет нещільно зав’язують і залишають у прохолодному затіненому місці. Час від часу потрібно перевіряти вологість: якщо листя пересохло, його слід трохи зволожити.

Коли листя перетвориться на перегній

Листове компостування потребує часу. Подрібнене листя за сприятливих умов може розкластися за 6–12 місяців, але для отримання повністю зрілого перегною іноді потрібно до двох років.

Навесні можна перевірити стан матеріалу. Якщо листя вже потемніло, стало м’яким і почало кришитися, його можна використовувати як мульчу навколо дерев, чагарників і багаторічних рослин. Якщо воно ще зберігає початкову форму, краще залишити його в пакеті для подальшого розкладання.

Готовий листовий перегній можна змішувати із садовим ґрунтом. Він покращує його структуру та здатність утримувати вологу. Особливо корисним буде таке доповнення для піщаних ґрунтів, які швидко пересихають, і щільних глинистих, яким бракує пухкості.

Яке листя не можна використовувати

Для листового компостування не підходить опале листя з ознаками грибкових захворювань. Наприклад, на листках яблунь можуть залишатися збудники парші, а на листі вишень – хвороб, що спричиняють плямистість. За невисокої температури під час повільного розкладання вони можуть вижити й надалі поширюватися в саду.

Також варто враховувати, що різні породи дерев мають різну швидкість розкладання. Тонке листя берези та клена перегниває швидше, а щільне листя кінського каштана й платана – повільніше. Тому останнє особливо важливо подрібнювати.

Не менш важливо стежити, щоб вміст пакета не перезволожувався. Надлишок води обмежує доступ повітря та може спричинити гниття замість нормального розкладання.