Зеленський відреагував на заяву Трампа про перемир’я

Володимир Зеленський підтвердив триденне перемир’я з Росією. Також президент анонсував великий обмін полоненими.

Глава держави повідомив, що 8 травня в межах перемовного процесу за посередництва США Україна отримала згоду Росії провести обмін військовополонених у форматі 1000 на 1000.

Чи буде перемир’я на 9 травня?

За словами політика, також має бути встановлений режим тиші 9, 10 та 11 травня.

Україна послідовно працює для повернення своїх людей із російського полону. Доручив нашій команді оперативно підготувати все необхідне для обміну,
– наголосив президент.

Володимир Зеленський висловив сподівання, що Сполучені Штати забезпечать виконання домовленостей російською стороною.

Президент пояснив, що власне згода Росії звільнити 1000 українців стало ключовою для того, аби Київ погодився на триденне перемир’я.

Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених, яких можна повернути додому,
– наголосив Зеленський.

Зауважимо, що заява Зеленського з’явилася за лічені хвилини після посту Дональда Трампа, у якому той повідомив про триденне перемир’я у війні в Україні та обміні полоненими.

Нагадаємо, що цими днями секретар РНБО Рустем Умєров перебував у Маямі, де мав переговори з американськими представниками – Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони якраз обговорювали можливість обміну полоненими.

Парад Путіна у Москві був під загрозою

Хоча Володимир Зеленський чітко заявляв, що Україна відповідатиме на дії Росії дзеркально, у Кремлі не було певності, що по параду у Москві нічого не прилетить.

Там вдавалися до відвертих погроз, обіцяючи масовано вдарити по Києву, атакувавши “центри прийняття рішень”.

У Києві заспокоювати агресора не поспішали. Так, Зеленський порадив іноземним лідерам про всяк випадок утриматися від поїздки на парад до Москви 9 травня.

Непевна ситуація для Кремля склалася після того, як Володимир Путін оголосив перемир’я на 9 травня в односторонньому порядку. Мовляв, згоди Києва для цього не потрібно. Тоді у відповідь Володимир Зеленський запропонував режим тиші, який мав початися у ніч на 6 травня. Від того, як окупанти відреагували б на українську пропозицію, залежала безпека майбутнього параду у Москві. Але у Росії проігнорували перемир’я і продовжили атаки на Україну.

Після цього в Кремлі почала зростати напруга через страх можливих ударів України.

Володимир Путін, за словами експертів, посилює захист Москви, зокрема перекидає туди системи ППО, щоб убезпечити парад на Красній площі.

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що інформаційний тиск навколо можливих ударів по Москві може бути корисним, бо змушує Росію розпорошувати сили. Водночас він наголошує, що реальні військові результати дають удари по стратегічних об’єктах у глибині території Росії, а не по символічних цілях.

Генерал Микола Маломуж пояснює, що удар по Красній площі був би недоцільним, оскільки це могло б дати Росії пропагандистський привід звинуватити Україну та посилити ескалацію. На його думку, пріоритетом мають залишатися військові цілі, які безпосередньо впливають на ведення війни.

Військовий експерт Роман Світан додає, що максимальний ефект можна досягти саме в день 9 травня, коли російська ППО зосереджена в Москві. У цей час, за його словами, теоретично можливе перевантаження систем оборони масованими ударами дронів, однак надалі більш раціонально бити по менш захищених об’єктах у регіонах.

У підсумку експерти сходяться на думці, що пріоритет України – не символічні атаки, а системне послаблення російської армії через удари по військовій, енергетичній та оборонній інфраструктурі.