Події

“Дата не випадкова”: названо несподівану ціль нового удару РФ по Польщі

Атака РФ на Польщу та падіння трьох російських цілей збіглися з навчаннями союзників. Експерти пояснили, як Москва могла перевіряти реакцію НАТО.

Під час масованої російської атаки на Україну в ніч проти 20 листопада 2026 року на території Польщі виявили три повітряні об’єкти. Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що йдеться про дві ракети та реактивний безпілотник. Польські служби перевіряють обставини інцидентів. За даними польської влади, ніхто не постраждав.

Падіння об’єктів сталося на тлі військових навчань “Коаліції охочих”, які проводили неподалік від місць інцидентів. Польська влада назвала подію російською провокацією та заявила про намір звернутися до НАТО по додаткову підтримку.

Главред з’ясував, що відомо про падіння повітряних об’єктів у Польщі, чому інцидент пов’язують із військовими навчаннями та як Варшава планує посилювати захист повітряного простору.

Що відомо про падіння повітряних об’єктів у Польщі 20 листопада

Перші повідомлення про можливе порушення повітряного простору Польщі з’явилися вранці 20 листопада, коли Росія здійснювала масовану ракетно-дронову атаку на Україну. Польські служби стежили за ситуацією поблизу кордону, а в Люблінському та Підкарпатському воєводствах мешканців попереджали про повітряну загрозу. Для патрулювання та реагування на можливі порушення в небо підняли польську військову авіацію.

Близько 6:30–6:35 камери спостереження поблизу населеного пункту Хмелек зафіксували спалах і вибух. Місцеві жителі також повідомляли про гучний звук. Спочатку польські військові перевіряли інформацію про можливе потрапляння невідомого літального апарата в повітряний простір країни.

У командуванні Збройних сил Польщі заявили, що перевіряють радіолокаційні дані та встановлюють обставини події.

“Через підозру в порушенні повітряного простору Польщі неідентифікованим літальним апаратом інформацію про повітряну загрозу передали до Центру безпеки уряду. Триває перевірка даних радіолокаційної системи, щоб підтвердити інформацію та за потреби вжити заходів для протидії потенційній загрозі”, – повідомили в командуванні Збройних сил Польщі.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький підтвердив, що зовнішньополітичне відомство отримало від військових інформацію про можливе падіння російського об’єкта в Білгорайському повіті Люблінського воєводства. Йшлося про територію поблизу населених пунктів Хмелек і Липовець.

Українські моніторингові ресурси також повідомляли про можливий перетин польського кордону російською крилатою ракетою. Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що ця інформація перевіряється.

“Доволі високий відсоток перехоплення. Одна з ракет, імовірно, перетнула державний кордон із Польщею; інформація перевіряється”, – заявив він.

Речник польського Оперативного командування підполковник Яцек Горишевський повідомив, що військові розслідують можливі порушення повітряного простору. Один із невідомих об’єктів упав поблизу Рудника-над-Сяном у Підкарпатському воєводстві.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск отримав доповіді від міністрів оборони та внутрішніх справ. За його словами, на момент повідомлення безпосередньої повітряної загрози вже не було.

“Наразі загрози з повітря немає. На місці діють відповідні служби”, – повідомив Туск.

Згодом Польське агентство аеронавігаційних послуг PANSA оголосило про відновлення польотів з аеропорту Жешув-Ясьонка. Також завершили евакуацію персоналу диспетчерської вежі, яку проводили через загрозу.

Скільки російських ракет і дронів упали в Польщі

Після перших повідомлень про можливе падіння одного чи кількох невідомих об’єктів міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оприлюднив уточнені дані. За його словами, на польській території опинилися три російські повітряні цілі – дві ракети та один реактивний безпілотник.

Інциденти зафіксували поблизу трьох населених пунктів: Нового Липовця, Рудника-над-Сяном і Молодича. За інформацією польського оборонного відомства, у Новому Липовці впала крилата ракета Х-101. Другий ракетний об’єкт виявили поблизу Рудника-над-Сяном, а в Молодичі – безпілотник із реактивним двигуном.

Косіняк-Камиш назвав подію одним із найбільших випадків російської агресії, що мали наслідки для польської території від початку повномасштабної війни. Водночас він наголосив, що внаслідок падіння об’єктів немає загиблих і постраждалих, а пошкоджень інфраструктури не зафіксовано.

“Ця атака Російської Федерації на Україну, наслідки якої відчула Польща, була однією з найбільших від початку повномасштабної війни”, – заявив міністр.

За його словами, упродовж ночі в повітрі чергували польські та союзницькі винищувачі F-16, а також шведські Gripen. Вони забезпечували безпеку польського повітряного простору під час російської атаки на західні регіони України.

Яка можлива ціль удару по Польщі саме сьогодні

Польська влада звернула увагу на те, що інциденти сталися в день військових навчань “Коаліції охочих”. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш припустив, що дата могла бути обрана навмисно, і назвав подію черговою російською провокацією.

“Ми маємо справу з черговою провокацією Росії. На мою думку, дату обрали не випадково. Сьогодні в Новій Дембі, неподалік від місць, де діяли наші повітряні сили, проводять навчання “Коаліції охочих””, – сказав міністр.

Британське видання The Telegraph також звернуло увагу на географію інциденту. За інформацією видання, один із підозрюваних російських боєприпасів упав приблизно за 97 кілометрів від місця проведення навчань європейських військових.

Навчання відбуваються в місті Нова-Демба Підкарпатського воєводства. У них беруть участь військовослужбовці Великої Британії та інших європейських союзників України. Мета підготовки – відпрацювати дії багатонаціональних сил для можливої післявоєнної місії в Україні, зокрема для стабілізації ситуації та допомоги у відновленні української армії.

Багатонаціональне угруповання очолюють Франція та Велика Британія. Воно діє в межах ініціативи “Коаліція охочих”, до якої, за наведеними в матеріалі даними, входять 37 країн. Двотижневі навчання розпочалися 9 листопада й мають перевірити плани можливого розгортання військ.

Асоційований експерт аналітичного центру GLOBSEC Максим Безносюк у коментарі The Telegraph не виключив, що Москва могла переслідувати одразу дві цілі: перевірити реакцію польської протиповітряної оборони та НАТО, а також залякати європейські країни, які підтримують Україну.

“Ми не можемо виключати, що Москва переслідує тут подвійну мету. По-перше, перевірити польську протиповітряну оборону та реакцію НАТО, а водночас надіслати Польщі й іншим європейським країнам попередження про те, що підтримка України у війні з Росією має свою ціну. Це частина ширшої ескалації російської гібридної кампанії, яка проявляється в операціях по всій Європі, спрямованих проти критичної інфраструктури, особливо оборонного виробництва”, – сказав експерт.

З яким проханням Польща звернулась до НАТО

Після інцидентів польська влада заявила про намір звернутися до генерального секретаря НАТО з проханням надати додаткову підтримку. Йдеться про посилення оборонних спроможностей країни та захист східного флангу Альянсу.

Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що падіння повітряних об’єктів свідчить про збереження російської військової загрози. Польські військові та авіація союзників уже були залучені до заходів із реагування, однак Варшава вважає за потрібне посилити підтримку.

“Це свідчить про те, що Росія аж ніяк не зменшує ескалацію, не зупиняється, а навпаки – перетинає все нові межі. Я звернуся до генерального секретаря НАТО з проханням виділити додаткові сили та засоби для підтримки операції “Східний вартовий””, – заявив очільник польського оборонного відомства.

Операція “Східний вартовий” спрямована на посилення безпеки східного флангу НАТО. Польська сторона розглядає додаткову підтримку союзників як один із заходів, необхідних для реагування на нові порушення повітряного простору.

Як Україна відреагувала на падіння повітряних об’єктів у Польщі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російські повітряні атаки створюють небезпеку не лише для України, а й для європейських держав та всієї трансатлантичної спільноти. Він наголосив на необхідності посилення української протиповітряної оборони, збільшення міжнародного тиску на Росію та співпраці з Польщею під час розслідування інциденту.

“Україна утримує першу лінію оборони проти російської загрози. Підтримуючи спроможності України, союзники захищають власних людей та свою безпеку. Зараз критично важливо посилити тиск на Росію, зміцнити протиповітряну оборону України та просувати зусилля щодо миру. Ми стоїмо в солідарності з Польщею та польським народом. Ми тісно співпрацюємо, щоб надати всю необхідну допомогу в розслідуванні цього інциденту та запобіганні таким загрозам у майбутньому”, – наголосив Сибіга.

Українська сторона, таким чином, пов’язує безпеку Польщі та інших європейських держав із можливістю України ефективно протидіяти російським повітряним ударам.

Чи може Росія навмисно провокувати конфлікт із НАТО

Дослідник Норвезького інституту міжнародних відносин (NUPI) Якуб Годзімірський у коментарі виданню VG назвав два можливі пояснення появи російських боєприпасів на польській території. За першою версією, Москва могла свідомо ризикувати та перевіряти реакцію сусідніх країн. За другою – Росія могла втратити контроль над ситуацією під час масштабної повітряної атаки.

“Або це робиться навмисно, а це означає, що Росія готова ризикувати. Або Росія не знає, що робить. Коли вона не контролює ситуацію, це може призвести до ескалації війни. Обидва варіанти можуть мати дуже негативні наслідки”, – пояснив дослідник.

Водночас польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш назвав подію черговою російською провокацією. За даними польського оборонного відомства, однією з цілей, що впали на території країни, була крилата ракета Х-101.

У матеріалі VG також згадується інформація польської газети Rzeczpospolita про можливу підготовку Росією операції проти конкретних цілей у Польщі з території Калінінградської області. За цією версією, відповідальність за напади могли спробувати перекласти на Україну.

Джерело в польській службі безпеки, на яке посилалося видання, стверджувало, що ймовірна операція могла спричинити загибель і поранення людей.

“У нас була інформація про конкретні цілі, які мали бути атаковані. Росіяни очікували багато вбитих і поранених”, – повідомило анонімне джерело польській газеті.

За інформацією Rzeczpospolita, також розглядалася можливість інсценування нападу на об’єкт у самій Росії, щоб звинуватити в ньому Україну. Передбачуваною метою такої операції могло бути змушення Польщі припинити підтримку Києва. Ці твердження слід розглядати саме як інформацію, оприлюднену виданням із посиланням на джерело, а не як доведені обставини нинішнього інциденту.

Годзімірський також припустив, що ризики можуть зростати на тлі загальної напруженості у відносинах Москви із Заходом. На його думку, Володимир Путін міг сприйняти український удар по Керченському мосту як особисту образу, що могло вплинути на ухвалення ризикованих рішень.

“Ми вже бачили раніше, що Путін може ухвалювати важливі рішення на основі недостатньо ретельного та продуманого аналізу ситуації. Тому росіяни можуть бути більш схильними до великих ризиків, не замислюючись про наслідки”, – сказав дослідник.

Він також зазначив, що російське керівництво дедалі частіше розглядає протистояння як конфлікт не лише з Україною, а й із колективним Заходом.

“Путін уже вважає, що так звана спеціальна військова операція переросла у війну між Росією та Україною, у якій колективний Захід перебуває на боці України проти Росії”, – зазначив Годзімірський.

Як приклад ширшої кампанії тиску на європейські країни в матеріалі також згадується спроба підпалу підприємства Threod Systems в Естонії, яке виробляє безпілотники. 15 листопада естонські органи влади заявили, що до спроби диверсії причетна російська військова розвідка ГРУ. Російська сторона заперечувала причетність до інциденту.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, коментуючи ситуацію, заявив, що Москва намагається посіяти невизначеність серед держав, які підтримують Україну.

“Путін зазнав невдачі у своїх цілях щодо війни агресії проти України та тепер дедалі більше намагається посіяти невизначеність серед союзників України”, – написав Цахкна в соцмережі X.