Дуже не подобається Путіну: Україна суттєво змінила характер ведення війни проти РФ
За 40 днів кампанії далекобійних ударів Україна вразила НПЗ, склади Wildberries і стратегічну авіацію, а російська ППО виявилася слабшою за очікування.
Щонайменше 100 успішних комбінованих ударів по території Росії завдали українські сили за час 40-денної кампанії далекобійних атак, оголошеної президентом Володимиром Зеленським наприкінці червня. Найвіддаленішою ціллю став нафтопереробний завод в Омську – приблизно за 2700 кілометрів від підконтрольних Україні територій, і пошкодження виявилися настільки серйозними, що підприємство зупинило роботу, пише видання ABC News.
Дані про результати кампанії оприлюднила Служба безпеки України. Мета, яку публічно озвучував президент, – перенести бойові дії вглиб країни-агресора й у такий спосіб змусити Москву до припинення війни. Після оголошення кампанії українські сили різко наростили застосування ракет і далекобійних безпілотників проти нафтогазових об’єктів, логістичних вузлів та військових баз.
Про те, що саме дозволило Україні вийти на принципово інший масштаб операцій, говорить експертка з безпілотної війни Олександра Моллой з Університету Нового Південного Уельсу. Ключовим чинником вона називає промисловість – точніше, темпи, з якими вона нарощує випуск.
“Вони… змінили загалом рівняння оборони. У минулому щороку вироблялося приблизно тисячі дронів. Зараз ми бачимо цифри, які прогнозують 10 мільйонів дронів на рік”, – сказала Моллой.
Нафта, бензинові черги та імпорт пального
Динаміка атак на російський паливний сектор змінювалася лавиноподібно: три випадки за перший рік повномасштабної війни, 13 – за другий, і вже понад 130 на четвертому році. У липні обсяги нафтопереробки в Росії опустилися до найнижчої позначки більш ніж за два десятиліття.
Наслідки перекинулися на побутовий рівень. Через перебої влада запроваджувала обмеження на продаж бензину, а сама Росія вимушено шукала зовнішні джерела постачання – паливо завозили з Казахстану, Індії, Японії та Марокко.
Новою категорією цілей стали логістичні склади найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries: під ударами опинилися близько 20 об’єктів компанії. Експертка Дженніфер Паркер звертає увагу, що ця мережа працює не лише на цивільний ринок, а й забезпечує певним обладнанням російську армію.
Слабка ППО та нова природа конфлікту
Паралельно українські сили б’ють по військовій інфраструктурі. СБУ нещодавно повідомила про знищення стратегічного бомбардувальника Ту-95МС, двох винищувачів Су-35 і двох навчально-бойових літаків L-39, а атаки на російські логістичні маршрути на окупованому півдні України тривають.
Окремим наслідком кампанії стала перевірка боєздатності російської системи протиповітряної оборони, яку до 2022 року вважали одним із найсильніших елементів армії РФ. Паркер констатує, що її реальна ефективність виявилася нижчою за довоєнні очікування.
ABC News зазначає, що конфлікт поступово трансформується із затяжного позиційного протистояння на сході в масштабне протиборство далекобійних засобів ураження. Українські безпілотники дають змогу вражати цілі на дистанціях, які раніше були доступні лише дорогим ракетним комплексам і бойовій авіації, і це вже змінює уявлення про те, як вестимуться майбутні збройні конфлікти.
