На місці Каховського водосховище відбувається те, чого нема більше ніде в світі, – вчені
Повністю природний ліс з деревами одного віку зростає просто на наших очах.
На місці колишнього Каховського водосховища українські вчені спостерігають явище, яке зараз неможливо побачити більше ніде в світі – як на порожньому місці з’являється повністю природний повноцінний ліс. В ньому вже сформувалося три окремі яруси з різних типів рослинності. Про це в інтерв’ю “Суспільному” розповіла старша наукова співробітниця відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Академії наук України, кандидат біологічних наук Катерина Романенко.
Лише за цей рік науковці здійснили три експедиції до каховського лісу і восени планують четверту. Дослідження проводяться в межах проєкту Інституту ботаніки НАНУ з оцінки втрат біорізноманіття внаслідок бойових дій і зміни клімату.
“Вербовий ліс, який виріс на дні Каховського водосховища, це зараз просто унікальне і рідкісне явище. Ми зараз спостерігаємо третій рік формування саме рівновікового лісу. Це унікальне явище, яке займає площу 65 тисяч гектарів. Тобто ми спостерігаємо формування найбільшого заплавного рівновікового лісу в Європі. Для мене розуміння цих масштабів просто зашкалює”, – говорить Романенко.
За її словами, верби на місці водосховища вже в середньому сягають шести з половиною метрів у висоту та 5-6 сантиметрів в діаметрі. Попри спеку, дерева почуваються добре: не лише зростають, але й дають прихисток іншим рослинам і численим тваринам.
“На початку багато було розмов, що рано чи пізно верба всохне або з’являться якісь інвазивні види, буде витіснена. Це все не так. Розвивається стабільна екосистема, вона має надзвичайно потужний ресурс. Тому думаю, що вона буде і далі розвиватись”, – каже Романенко.
Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко зі свого боку розповів, що у Каховському лісі з’явилась ярусність: на верхньому ярусі – верби й тополі, на середньому – чагарниковий тамарикс, а внизу – очерет та осока. Таке біологічне різноманіття помітно контрастує з біологічною пустелею, яку представляло собою Каховське водосховище, кажуть науковці.
“Каховське водосховище – це була така екосистема досить одноманітна, примітивна, тобто все життя було зосереджено в прибережній смузі. Замість одноманітної, дуже простої, формується багато різних екосистем. Те, що ми бачимо на дні Каховського водосховища, фактично ми бачимо відродження такими шаленими темпами Великого Лугу”, – говорить Мойсієнко.
