Коли почнеться режим припинення вогню у війні з Росією – Буданов зробив заяву

Буданов заявив, що умови для припинення вогню у війні можуть з’явитися не раніше весни 2027 року. На Україну очікує нова зимова кампанія атак РФ.

Умови для припинення вогню між Україною та Росією навряд чи будуть сформовані до весни 2027 року. При цьому переговорний процес може відновитися вже наприкінці вересня. Москва перед цим спробує посилити тиск на Україну новою зимовою кампанією ударів. Про це повідомив глава Офісу президента України Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

За словами Буданова, нині обидві країни перебувають у черговому витку воєнного протистояння, намагаючись покращити свої позиції перед можливим дипломатичним врегулюванням. Водночас він очікує поновлення переговорів за посередництва адміністрації Дональда Трампа наприкінці вересня.

Очікується, що до Києва можуть приїхати спецпосланець США Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Раніше вони кілька разів відвідували Москву, однак до української столиці поки не приїздили, попри офіційні запрошення.

Буданов вважає, що навіть за відсутності довіри між сторонами переговори залишаються необхідними, оскільки воєнне протистояння не може тривати безкінечно.

“Не витрачайте час на спроби довести свою правоту. Звісно, ми не можемо довіряти одне одному, бо перебуваємо у стані війни. Це логічно й зрозуміло. Водночас обидві сторони розуміють, що їм потрібно шукати рішення. Війна не може тривати вічно”, – зазначив Буданов.

Окремі контакти між представниками України та Росії, за його словами, не припинялися навіть тоді, коли переговорний процес на найвищому рівні фактично зайшов у глухий кут. Буданов також розповів про багаторічну взаємодію з головою російської військової розвідки Ігорем Костюковим.

“Протягом років нам вдалося досягти багато чого, зокрема щодо питань військовополонених”, – сказав Буданов.

Одним із мотивів переходу Буданова на посаду глави Офісу президента у січні цього року він назвав можливість безпосередньо займатися дипломатичним треком. На той момент у мирному плані залишалися два найбільш складні питання – майбутнє окупованої Росією атомної електростанції та територія Донбасу, яку продовжує контролювати Україна.

Під час переговорів в Абу-Дабі українська сторона розглядала різні моделі управління спірною територією після завершення бойових дій. Серед варіантів обговорювалися залучення приватних військових підрядників, передача управління структурі, пов’язаній із мирною ініціативою Трампа, а також створення спільних українсько-російських цивільних адміністрацій.

Водночас Буданов виступив проти будь-якого рішення, яке дало б Росії формальні підстави заявити про контроль над українською територією. На його думку, Москва не повинна отримати політичну винагороду за те, чого не змогла досягти військовим шляхом.

Найближчі місяці, за оцінкою глави Офісу президента, можуть залишатися особливо складними для України. Він пов’язує це з очікуваною спробою Росії провести чергову масштабну зимову кампанію ракетних і дронових ударів.

“Хоча переговори можуть поновитися цього місяця, умови для припинення вогню навряд чи будуть створені до весни (2027 року, – ред.). Очікується, що Росія спробує зламати Україну ще однією стратегічною зимовою кампанією бомбардувань – четвертою за час війни. Переговори рано чи пізно до чогось приведуть. Не можна воювати все життя”, – сказав Буданов.

За його словами, Росія також раніше робила Києву пропозиції, які виходили далеко за межі звичайного переговорного формату. Зокрема, українській стороні пропонували провести наступний раунд зустрічей безпосередньо в Москві, де теоретично могла відбутися зустріч із Володимиром Путіним.

Для Буданова така поїздка була пов’язана з очевидними особистими ризиками, оскільки в Росії його розшукують за звинуваченнями, висунутими ще під час його роботи у військовій розвідці України. Попри це, він заявив про готовність розглядати нестандартні кроки заради завершення війни.

“Я готовий до будь-якого кроку, який покладе край війні”, – за умови, що умови будуть прийнятними для України, – заявив Буданов.

Поїздка української делегації до Москви зрештою не відбулася, а переговори після цього зайшли в глухий кут.

Яка єдина умова завершення війни

Війна проти України не завершиться, доки Володимир Путін не відмовиться від імперських амбіцій щодо Києва. У нинішніх умовах переговорне врегулювання залишається малоймовірним через принципову несумісність позицій Москви та права України на існування. Про це йдеться в матеріалі Atlantic Council.

Російська політика щодо України має не лише геополітичний, а й історико-ідеологічний вимір. У Кремлі розпад СРСР сприймають як несправедливість, а контроль над Україною розглядають як частину ширшого проєкту відновлення імперського впливу.

“Добре задокументовані зусилля Росії щодо викорінення української ідентичності висміюють припущення, що нинішнє вторгнення може завершитися якоюсь формою переговорного врегулювання. Насправді не може бути жодного змістовного компромісу між геноцидними намірами Росії та бажанням України вижити. Українське населення чудово це розуміє, що допомагає пояснити, чому вони продовжують боротися з такою мужністю та рішучістю”, – зазначають журналісти.

Водночас у матеріалі звертають увагу на можливий економічний шлях впливу на здатність Кремля продовжувати війну. Йдеться насамперед про посилення обмежень проти російської паливної галузі.

Старший науковий співробітник Атлантичної ради та редактор незалежного видання China-Russia Report Джозеф Вебстер вважає, що саме тиск на паливний сектор може стати одним із чинників, здатних змінити ситуацію на фронті та всередині Росії.

На його думку, внутрішні проблеми з доступністю пального можуть виявитися для російського керівництва відчутнішими, ніж значна частина попередніх санкційних заходів. Зокрема, дефіцит бензину здатен створити для Кремля додатковий політичний та економічний тиск.

“На думку американського аналітика, саме дефіцит бензину всередині РФ здатний створити для Кремля набагато серйозніші проблеми, ніж багато попередніх санкційних заходів”, – йдеться в матеріалі.