Не поїхали останньої миті: історії українців, які уникли трагедії в Непалі

Вони мали бути там, де стихія накрила людей водою, багнюкою і камінням. Але рішення, ухвалені напередодні, або відмова у в’їзді до Тибету врятували життя кільком українцям.

Після масштабної повені, яка сталася у середу, 26 серпня, на кордоні між Непалом і китайським Тибетом, досі залишається невідомою доля 56 українців. За даними Міністерства закордонних справ, йдеться про дві групи, одна з яких налічувала до 50 осіб, а також ще одну громадянку України, яка перебувала у складі іноземної делегації.

Водночас з’ясувалося, що деякі учасники останньої миті відмовилися від фатальної поїздки або випадково уникли епіцентру стихії.

Хто з українців останньої миті не поїхав до Непалу, а чиї долі залишаються невідомими

Серед зниклих — блогер Стас Арсонов. Тиждень тому він опублікував відео з першого дня походу до священної гори, підписавши його:

«Це перший день основної частини гори Кайлас. І що ми бачимо? Прямо там — це гора Кайлас. Всім вітання з Тибету!».

Катастрофа мала вигляд раптового селевого потоку з води, ґрунту й каміння, який вмить знищував будинки, інфраструктуру та цілі населені пункти.

Для київського стоматолога і власника клініки Сергія Прожейка відмова від мандрівки стала порятунком, хоча його прізвище початково опинилося серед розшукуваних.

«Я був у списках зниклих безвісти, тому що вже на якомусь етапі моє прізвище фігурувало в списках на візу, я так розумію, чи там десь в організаторських якихось чатах, групах. І мені довелося навіть писати лист офіційний на пошту, я відправляв до Непалу, непальської поліції для того, щоб мене виключили зі списків розшукуваних», — ділиться він.

Чоловік готувався до поїздки близько місяця, але напередодні подання документів піддався вмовлянням дружини та власному побоюванню надто захопитися психологічними ретритами.

«Я написав організаторам, мене запитали, чому я не їду, яка причина, бо я з тими, хто збирав групу, в дуже гарних стосунках. І я написав фразу, що боюся не викарабкатися. Я прямо це заскринив, і коли це згадав і подивився, я знову жахнувся, наскільки ця фраза в той момент, 1,5 місяця тому чи скільки, я відмовився, як вона зараз має значення», — згадує лікар.

Іншій учасниці ретриту з психологом Іриною Блонською — інвесторці та коучу Анні Коваленко — врятувало життя рішення візових органів. Трьом людям із групи, включно з нею, відмовили у в’їзді до Тибету.

Дівчина чекала на колег у готелі Катманду. Зв’язок із ними перервався саме під час проходження прикордонного контролю на зворотному шляху.

«Вони зі мною зв’язувалися дорогою. Саме були на кордоні. Це були наші останні листування. Вони записували мені відеокружечки. Я бачила, де вони, як вони. Щасливі, мали гарний вигляд. І просили там у дівчинки на день народження замовити великий торт, замовити квіти, купити подарунки для двох дівчат. Ну тобто ми взагалі не могли таке уявити. І воно таке дуже швидко було, фатальне», — ділиться вона.

Трагедія сталася саме в момент перетину кордону. Кадри з місця подій фіксують, як велетенська маса з багнюки й каміння вщент накриває прикордонний пункт.

Загалом по обидва боки кордону зниклими вважаються понад три тисячі осіб. Рятувальні роботи тривають у надскладних умовах через ризики повторних зсувів і злив, а доля 56 українців досі залишається невідомою.