Мобілізація жінок в Україні: що зміниться з 1 вересня та чи можуть призвати примусово
Примусова мобілізація жінок у 2026 році: чи будуть зміни, кого стосується військовий облік та які правила виїзду за кордон діють зараз.
В Україні у серпні 2026 року з новою силою спалахнула дискусія про можливу мобілізацію жінок. Приводом стали одразу кілька електронних петицій із пропозиціями запровадити однакові правила військового обов’язку для чоловіків і жінок та навіть дозволити призов українок під час мобілізації на рівних умовах. Водночас чинне законодавство станом на 25 серпня 2026 року не дає підстав говорити про примусову мобілізацію жінок із вересня, адже для жінок, які перебувають на військовому обліку, призов під час воєнного часу залишається добровільним. glavred.net
Главред з’ясував, чи можуть примусово мобілізувати жінок в Україні у 2026 році.
Чому в Україні знову заговорили про мобілізацію жінок
У серпні на сайті Кабінету міністрів зареєстрували щонайменше три петиції, які стосуються військового обов’язку українок. Їхня поява не означає, що держава вже ухвалила рішення про зміну правил мобілізації. Це лише пропозиції громадян, які можуть стати предметом розгляду відповідно до встановленої процедури, якщо наберуть необхідну кількість підписів.
Перша ініціатива: пропонує поширити військовий обов’язок на працездатних жінок без дітей із збереженням гарантій для тих, хто виховує дітей.
Друга ініціатива: пропонує зрівняти базові правила виконання військового обов’язку для чоловіків і жінок, зважаючи на вік, стан здоров’я, спеціальність та потреби ЗСУ.
Третя ініціатива: закликає зробити військовий облік жінок обов’язковим і передбачити для них військову підготовку та призов на рівних із чоловіками умовах.
Однак реєстрація таких петицій не є законодавчою зміною. Чинна редакція Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” прямо передбачає, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені до робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час лише добровільно.
Резніков закликав змінити підхід до військового обов’язку
Колишній міністр оборони Олексій Резніков запропонував дивитися на питання участі жінок в обороні не лише через призму безпосереднього перебування на передовій. На його думку, сучасна війна потребує великої кількості фахівців на різних посадах, і частину з них можуть виконувати жінки, звільняючи чоловіків для завдань ближче до фронту.
В інтерв’ю Радіо Свобода ексміністр послався на досвід Ізраїлю, де жінки також проходять військову службу. Водночас Резніков не говорив про необхідність направляти всіх українок безпосередньо на передову, а акцентував на розподілі військових функцій.
“Є відповідь на це запитання у мене. Вона не по течії. І половина наших глядачів захейтять мене дизлайками. Але якщо ми хочемо дійсно вирішити це завдання, нам треба подивитися на успішний досвід країн, у яких він є. Найближче до нас на сьогоднішній день за ступенем загроз – це Держава Ізраїль… Там жінки служать в армії всі, так само, як і чоловіки”, – сказав він.
Ексміністр навів і приклад із власного досвіду роботи в оборонному відомстві. За його словами, у навчальному центрі “Десна” жінки працювали інструкторами на роботизованих системах, де готували танкістів та артилеристів.
На його думку, потенційне розширення участі українок у війську могло б стосуватися передусім тих напрямів, де не обов’язково виконувати бойові завдання безпосередньо на передньому краї. Йдеться, зокрема, про забезпечення, операторські та інші спеціальності.
“Гендерна рівність означає, що жінки теж мають служити в армії. Обов’язкова мобілізація всіх. І тоді ми одразу збільшимо мобілізаційний ресурс вдвічі. Тоді можна чітко розуміти, що є військові посади та спеціальності, якими абсолютно легко можуть оволодіти жінки, і їм не треба йти на поле бою. Вони закривають багато позицій у тилу, щодо забезпечення, і тоді чоловіків можна пересувати з тилових позицій ближче до фронту… І тут питання, чи готове суспільство сказати, що ми, як Ізраїль, можемо вижити, лише якщо всі вважатимуть, що треба захищати Україну”, – сказав він.
Окремо Резніков наголосив, що перед можливими законодавчими змінами суспільство мало б пройти етап публічного обговорення. На його думку, саме зміна суспільного сприйняття могла б стати передумовою для політичного рішення
“Слово “мобілізація” – це вже примус. А я кажу про інше. Я кажу, починати треба з інформаційної кампанії, створення в суспільстві чіткого розуміння. Створення впевненості більшості, що жінки теж мають захищати країну разом з чоловіками. Якщо такий настрій у суспільстві почне домінувати, Верховна Рада легко зайде в сесійну залу, натисне кнопки і буде схвалено”, – прогнозував Резніков.
Він також нагадав, що під час його керівництва Міністерством оборони було затверджено стандарт жіночої військової форми та бронежилетів.
Що Кіт Келлог сказав про мобілізацію жінок в Україні
Колишній спецпредставник США, генерал Кіт Келлог також висловився на користь участі жінок у військовій службі. Він розповів, що його донька закінчила військову академію США та брала участь у війні в Афганістані. За його словами, дружина також була військовослужбовицею, воювала в Гренаді та здійснювала стрибки з парашутом.
Відповідаючи на запитання про те, чи вважає він доцільною мобілізацію жінок в Україні, Келлог наголосив, що жінки здатні ефективно виконувати військові завдання, а їхня участь може бути нормальною частиною оборонної системи держави.
“Моя відповідь – так. Тому що вони воюють нічим не гірше за чоловіків”, – заявив Келлог.
Він вважає, що жінки можуть бути повноцінною частиною армії, а їхня служба не повинна сприйматися як щось незвичне.
Келлог також згадав про свою доньку, яка регулярно приїздить до України, назвавши її безстрашною.
“Тож це питання було, як-то кажуть, і з-під боку, бо ви в якомусь сенсі знали мою історію, тому відповідь – так”, – зазначив Келлог.
Як в Офісі президента відреагували на позицію Келлога
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук різко відреагувала на позицію Келлога. Вона не підтримала ідею обов’язкової мобілізації українок і наголосила, що Сполучені Штати як держава, яка має значні можливості допомагати Україні, насамперед повинні забезпечувати ЗСУ озброєнням.
Верещук заявила, що не заперечує проти самої дискусії про роль жінок у війні та визнає внесок українок у забезпечення держави. Однак вона вважає недоречними рекомендації щодо збільшення мобілізаційного ресурсу України, коли, на її думку, значно важливішим питанням залишається постачання ракет і посилення тиску на Росію.
“Знайшли кого мобілізовувати – жінок. Я, звичайно, все розумію, але хотілося би більше ракет. Хотілося би більше такої волі від США, аніж радити мобілізовувати жінок”, – заявила Верещук.
Вона також підкреслила, що не заперечує сам факт служби українок або їхньої участі у забезпеченні обороноздатності країни. Навпаки, посадовиця звернула увагу на те, як багато традиційно чоловічої роботи жінки взяли на себе під час повномасштабної війни.
“Наші жінки зараз і трактористи, і сіли за кермо тягачів. Вони працюють, вони взяли на себе багато роботи чоловічої”, – сказала Верещук.
За її словами, американська сторона могла б посилити Україну насамперед через постачання ракет та політичний тиск на Росію.
Чи можлива мобілізація жінок в Україні
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко також не підтримав ідею примусової мобілізації жінок.
“Жодна мобілізація жінок в Україні не відбувається і не буде відбуватися. Жінки йдуть у військо виключно добровільно. Росіяни зараз паразитують на цій темі завдяки деяким нашим дивним експертам, які вирішили поговорити про те, чого нема і не буде”, – написав він у Telegram.
Коваленко вважає, що сама постановка питання про необхідність примусового призову українок наразі не відповідає потребам країни.
Він водночас позитивно оцінює той факт, що українки вже добровільно вступають до лав Сил оборони. За його словами, жінки, які хочуть служити, мають можливість це робити, а їхня участь у війську вже є частиною української системи оборони.
“Жінки в СОУ служать добровільно і це чудово”, – зазначив Коваленко.
Хто має вирішувати, чи потрібна мобілізація жінок
Колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що питання мобілізації жінок не повинне вирішуватися через петиції, соціальні мережі або окремі публічні заяви. На її думку, ключовим органом у цьому питанні залишається Генеральний штаб, який оцінює реальні потреби Збройних сил у людських ресурсах
Маляр нагадала, що така позиція не є новою. За її словами, упродовж 2021–2026 років саме Генеральний штаб визначав потребу в людському ресурсі, а з початку повномасштабного вторгнення проводилися відповідні розрахунки щодо необхідності мобілізації різних категорій громадян.
Вона звернула увагу, що офіційні розрахунки Генштабу та його публічні заяви у попередні роки не свідчили про необхідність примусової мобілізації жінок.
За її словами, українські жінки впродовж усієї повномасштабної війни мали можливість добровільно вступати до ЗСУ, а військовослужбовиці – виконувати бойові завдання, у тому числі на передньому краї. Водночас примусового направлення жінок на передову в межах мобілізації, за її словами, не було.
“У дискусії, яка знову виникла навколо цього питання, крапку має поставити Генеральний штаб – на підставі розрахунків і визначення реальної потреби Збройних Сил”, – заявила вона.
Які жінки підлягають військовому обліку та є військовозобов’язаними
Військова юристка Лілія Калашникова назвала тему мобілізації жінок чутливою та звернула увагу на те, що навколо неї легко виникають спекуляції. За її словами, активізація петицій сама по собі не створює жодного нового юридичного механізму для призову українок.
Вона наголосила, що нинішня система не передбачає загального примусового залучення українок до війська, а обов’язки щодо обліку стосуються насамперед окремих професійних категорій.
За словами Калашникової, згідно з законом № 2664, обов’язково стати на військовий облік мають жінки, які здобули медичну або фармацевтичну освіту та відповідають визначеним законодавством вимогам. Це потрібно для обліку людського ресурсу, але не є наказом до проходження служби.
“Ми прекрасно розуміємо, що без змін у профільному законі, яким у нас є Закон України “Про військовий обов’язок та військову службу“, не буде далі ніякого розвитку цієї теми. Лише на рівні обговорень, доцільності-недоцільності, можливості-неможливості, але зрештою законодавчо в нас наразі мобілізація жінок виключно добровільна”, – наголосила Калашникова в ефірі Громадського радіо.
До того ж жінки інших спеціальностей можуть самостійно виявити бажання стати на військовий облік і надалі вступити на службу. Окремою категорією є українки, які закінчили військову кафедру та мають статус офіцерок запасу. За словами Калашникової, навіть для таких військовозобов’язаних громадянок питання проходження служби залишається добровільним.
Чи можуть мобілізувати жінок, які стали на військовий облік
Адвокатка Катерина Аніщенко окремо пояснила, що статус військовозобов’язаної не слід ототожнювати з обов’язковим проходженням військової служби. Це особливо важливо для жінок із медичною та фармацевтичною освітою, для яких військовий облік є обов’язковим за встановлених законом умов.
За її поясненням, військовий облік створює для жінки певні адміністративні обов’язки. Вона повинна дотримуватися правил військового обліку, своєчасно оновлювати необхідні дані та повідомляти про передбачені законодавством зміни.
Вручення повісток в Україні / Інфографіка: Главред
Аніщенко звернула увагу, що порушення правил обліку може мати наслідки незалежно від статі. Зокрема, жінку з медичною освітою, яка повинна перебувати на військовому обліку, можуть притягнути до адміністративної відповідальності за його порушення.
“Але це зовсім не означає, що таким жінкам не потрібно дотримуватися правил військового обліку. Якщо, наприклад, жінка з медичною освітою не стане на військовий облік, її можуть оштрафувати відповідно до законодавства. Розмір штрафу такий самий, як і для чоловіків – від 17 000 до 25 500 грн”, – наголосила Аніщенко в коментарі Фактам.
Коли і чому може початись мобілізація жінок
Військовий аналітик Іван Тимочко в коментарі ТСН.ua запропонував дивитися на питання мобілізації жінок як на сценарій, який міг би виникнути лише за значного вичерпання інших ресурсів. Він зазначив, що наразі основним ресурсом мобілізації залишаються чоловіки різних категорій, а їхній потенціал ще далеко не вичерпаний.
За його оцінкою, питання про можливий призов жінок могло б постати лише після проходження значної кількості інших мобілізаційних категорій. “Жінок можуть почати мобілізовувати тоді, коли у нас закінчаться чоловіки. Це якщо коротко казати”, – сказав Тимочко.
Аналітик уточнив, що йдеться про поступове використання різних груп чоловіків призовного віку, включно з тими категоріями, які нині мають певні підстави для відстрочки чи бронювання. Він водночас оцінює чоловічий мобілізаційний ресурс як дуже значний і говорить про мільйони представників різних категорій.
Тимочко також вважає, що незалежно від статі суспільство повинно отримувати базову військову підготовку. На його думку, громадяни мають знати, як поводитися зі зброєю, діяти при пораненнях, організовуватися у разі появи диверсійно-розвідувальних груп та реагувати на різні сценарії воєнної загрози.
“Питання мобілізації жінок – більше політичне. Але цю тему треба обговорювати саме з метою роз’яснення суспільству: перш за все у нас триває мобілізація чоловіків. Далеко не всіх категорій. Але всі верстви населення незалежно від статі треба готувати, вчити максимально”, – зазначив Тимочко.
Окремо військовий аналітик звернув увагу на те, що сучасна війна значною мірою залежить від інтелектуальних, технологічних і спеціалізованих навичок, а не лише від фізичної сили. За його словами, українські жінки вже служать у різних підрозділах, мають різні військові звання, працюють у медичних, десантних та інших структурах, а також є серед штурмовиків і генералів.
Тимочко вважає, що практичний досвід уже показав спроможність жінок ефективно виконувати військові завдання. Водночас до самих петицій він закликає ставитися обережно, оскільки електронна петиція не є доказом того, що відповідне рішення готує держава.
“Це одна з гібридних акцій. Просто зараз петиції використовуються як маніпулятивний спосіб для розхитування суспільства. Петиції пишуть десятками. Пропонують, наприклад, вступити у взаємодію з іншопланетянами”, – заявив Тимочко.
Чи можуть жінки виїздити за кордон під час воєнного стану
Щодо виїзду за кордон, для українських жінок під час воєнного стану діють значно менш суворі правила, ніж для чоловіків призовного віку. Загальної заборони на перетин державного кордону для українок немає, а сам факт перебування на військовому обліку не позбавляє громадянку права виїхати з України.
Як пояснила адвокатка Віолета Монастирська, правила перетину державного кордону визначає постанова Кабінету міністрів №57. При цьому законодавство чітко розмежовує військовий облік і право на виїзд за межі України.
“Саме перебування жінки на військовому обліку не є підставою для заборони виїзду”, – пояснила Монастирська.
Які правила для жінок змінили у 2026 році
Окремі обмеження раніше стосувалися жінок, які працювали в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в інших установах, перелічених у Правилах перетинання державного кордону. Йдеться, зокрема, про пункт 2-14 постанови Кабміну №57, який встановлював спеціальний порядок виїзду для визначених категорій працівників.
Такий порядок передбачав, що представники окремих категорій могли перетинати кордон, зокрема, на підставі рішення про службове відрядження. Однак у 2026 році уряд змінив відповідні правила.
Постановою Кабінету міністрів №623 із пункту 2-14 виключили саме жінок. Зміни набрали чинності 20 травня 2026 року, тому передбачене цим пунктом обмеження на виїзд більше не поширюється на українок.
“Отже, для жінок у 2026 році немає загальної заборони на виїзд з України. Наявність медичної чи фармацевтичної освіти та перебування на військовому обліку саме по собі не позбавляє жінку можливості перетинати державний кордон”, – наголосила адвокатка Віолета Монастирська.
Водночас, чинні військовослужбовиці не належать до категорії цивільних жінок, для яких діє загальний порядок перетину кордону. Для них передбачений окремий режим, визначений пунктом 2-15 Правил перетинання державного кордону, і ці положення у 2026 році не були скасовані.
Українські військовослужбовиці, як і чоловіки-військовослужбовці, можуть виїжджати за межі країни лише у визначених законодавством випадках. Серед них – службове відрядження, лікування або відпустка, якщо для цього є відповідні правові підстави та належно оформлені документи.
Для перетину кордону військовослужбовицею в таких випадках необхідний відповідний дозвіл командування військової частини. Тобто сам факт того, що жінка є військовозобов’язаною, не обмежує її виїзд, але проходження нею військової служби вже запускає інший порядок.
У яких інших випадках жінці можуть заборонити виїзд
Водночас відсутність загальної заборони для українок не означає, що кожна громадянка за будь-яких обставин може безперешкодно перетнути кордон. Під час прикордонного контролю перевіряється інформація про особу за відповідними базами даних правоохоронних органів, тому існують індивідуальні законні підстави для відмови у виїзді.
Однією з них може бути відповідне рішення суду. Таке обмеження здатне застосовуватися, зокрема, щодо особи, яка перебуває в розшуку або є підозрюваною у кримінальному провадженні, якщо щодо неї встановлено передбачену законом заборону на виїзд.
Іншою підставою можуть стати невиконані рішення суду та пов’язані з ними виконавчі провадження. У таких ситуаціях тимчасове обмеження права на виїзд може застосовуватися через значну заборгованість зі сплати аліментів, комунальних платежів або невиконання інших зобов’язань, щодо яких уже існує відповідне судове рішення.
“У таких випадках стать людини значення не має. Якщо щодо громадянина встановлено законне обмеження на виїзд, прикордонники застосовують його незалежно від того, чоловік це чи жінка”, – пояснила адвокат.
