Події

Поки я тут, в Італії, до мого чоловіка часто почала заходити в гості моя сваха. Я не хотіла думати нічого поганого, але те, що розповів мені син по телефону, мене дуже занепокоїло

Коли тебе зраджують найближчі люди, це дуже боляче, особливо коли ти саме заради них стараєшся.

Проживши 25 років у шлюбі і виховавши двох синів, я поїхала на заробітки в Італію.

Нагальної потреби в цьому не було, в останні роки ми вже жили більш-менш нормально.

То на початку нашого сімейного життя нам довелося не просто.

Ми з чоловіком обоє з одного села, обоє з бідних родин, батьки не мали нам чим допомогти, то ж ми самі добивалися усього.

Працювали і вдень, і вночі. У нас народилося двоє синів.

Через 15 років спільного життя, ми відкрили невеликий власний бізнес – два продуктових магазини в нашому селі, а потім ще кілька в найближчих сусідніх селах.

Потім був період, що у чоловіка з’явилася інша жінка, він пішов до неї.

Але я не здавалася, трималася, працювала, діти росли, а я думала, як жити, чим годувати, за що їх одягати, за що вчити.

Але через рік чоловік повернувся, просився назад, клявся, що все зрозумів і більше такого не повториться.

Я його прийняла, але пробачити не могла ще довго.

З Божою поміччю діти виросли, вивчилися, старший син навіть встиг одружитися.

От тоді кума і покликала мене до себе в Італію.

Спочатку я поїхала до неї просто так, на два тижні, відпочити.

Її італійський синьйор навіть дозволив мені у них пожити.

А потім я задумалася над тим, а чи не залишитися і мені тут на роботу.

Вдома мене нічого не тримало, нашим сімейним бізнесом тепер займався чоловік з синами.

То ж, добре все обдумавши, я все ж вирішила, що поїду в Італію на заробітки, та й Рим мені дуже сподобався.

За чотири роки я доволі непогано заробила, навіть квартиру двокімнатну придбала.

Поки не знаю, кому з синів вона дістанеться, адже старший син житлом забезпечений, ми з чоловіком йому на весілля подарували квартиру.

А молодший, якщо одружиться, приведе невістку в наш будинок.

Він у нас просторий, двоповерховий, всім місця вистачить.

Влітку син таки одружився, я приїхала на його шлюб.

Познайомилася з свахою, вона вже давно розлучена, я ще їй жартома запропонувала їхати зі мною в Італію, мовляв, разом ми швидше дітям на квартиру заробимо.

Через кілька днів я повернулася на роботу, а молодята почали жити у нас.

І ось на днях мені зателефонувала старша невістка і сказала, що впевнена, що мій чоловік зраджує мені з моєю новою свахою.

Я б може і не повірила, але її слова підтвердив і мій старший син.

А ще, він сказав, що мій молодший син в курсі всього, що відбувається, але мовчить, бо в його ситуації не вигідно щось говорити.

Я тут в Італії собі тепер місця не знаходжу.

Мені дуже прикро, це ж подвійна зрада.

Тішить тільки одне, що ту квартиру, яку я купила, я ще не встигла нікому віддати.

То ж, в разі чого, буде куди повернутися.